УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

«14» червня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Декайла П.В. Суддів - Римар Т.М., Коструби Г.І. з участю прокурора Бурлаки Г.В. засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зборівського районного суду від 17 квітня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,-

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в сумі 1000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2  16861,88 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 25 квітня 2005 року біля 21 год. керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі Львів-Кіровоград-Зняменка в напрямку м.Львів на 113 км + 800м порушив вимоги дорожнього знаку 3.25 « Обгін заборонено», пересік осьову суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував потерпілий ОСОБА_2

Справа №11-196                                                       Головуючий у І інстанції -Іваницький О. Р.

Категорія  ст.286 ч.1 КК України                                                         Доповідач - Римар Т.М.

В результаті зіткнення ОСОБА_2 та пасажир автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2, яким керував ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону судом при розгляді справи та постановленні обвинувального вироку щодо нього, допущену однобічність та неповноту судового слідства, невзяття до уваги доказів, які могли істотно вплинути на рішення суду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи .

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, прокурора, який вважає, що вирок підлягає скасуванню, оскільки в порушення вимог ст.334 КПК України його мотивувальна частина не містить належно сформульованого обвинувачення, визнаного судом доведеним, розглянувши матеріали справи і обговоривши доводи, викладені в апеляції та доповненнях до неї, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України та роз»яснень, викладених в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1999 року ( із послідуючими змінами) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» мотивувальна частина вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено ст.ст.286-288, 415 КК України слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм -бланкетні. У зв»язку з цим суди повинні ретельно з»ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення і норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано.

Однак ці вимоги закону судом першої інстанції при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 в повній мірі не виконано.

Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та засудивши його за цією статтею, суд, в порушення вимог ч.1 ст.334 КПК України та вищенаведених роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, в мотивувальній частині вироку фабулу обвинувачення ОСОБА_1, яке визнав доведеним, належним чином не сформулював та не зазначив, які саме норми ( пункти) і яких Правил він порушив та в чому полягали ці порушення . Відсутність у вироку повно і чітко сформульованого обвинувачення позбавляє ОСОБА_1 можливості належно захищатись, а отже тягне порушення його права на захист.

Таким чином, постановляючи вирок щодо ОСОБА_1, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що відповідно до ст.370 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно перевірити доводи ОСОБА_1 в заперечення своєї вини, детально дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку, при доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та постановленні вироку відповідно з вимогами закону сформулювати обвинувачення , зазначивши, які норми ( пункти) і яких Правил він порушив, чи є причинний зв»язок між цими порушеннями та суспільно-небезпечними наслідками, навести докази в обгрунтування обвинувачення.

У зв»язку з скасуванням вироку підлягає скасуванню і окрема постанова суду від 17 квітня 2006 року в адресу начальника слідчого відділення Зборівського РВ УМВСУ в області.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Зборівського районного суду від 17 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Скасувати окрему постанову від 17 квітня 2006 року по даній справі, винесену в адресу начальника слідчого відділення Зборівського райвідділу міліції.