ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2015 р. Справа № 924/44/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м. Київ, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка

про стягнення 10544988грн. 96коп., з яких 8080724грн. 48коп. основного боргу, 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат

Представники учасників процесу:

від позивача 1 не з'явився

від позивача 2 Демчук О.В. - за довіреністю від 18.04.2014р. №14-94

від відповідача Гусар З.В. - за довіреністю від 13.08.2014 р. №798

від прокуратури Ткачук Н.С. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України явку уповноваженого представника в судове засідання 04.03.2015р. не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 17.02.2015р. направлена на адресу позивача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Київ, 01601, вул. Хрещатик, 30, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення й отримана останнім 23.02.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.02.2015р.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач 1 своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача 1, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Шепетівський міжрайонний прокурор в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" 10544988грн. 96коп., з яких 8080724грн. 48коп. заборгованості за поставлений газ згідно договору № 13/3026-БО-34 від 28.12.2012р., 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання договору про постачання природного газу № 13/3026-БО-34 від 28.12.2012р. щодо своєчасної оплати отриманого природного газу.

Представник позивача 2 надав додаткові пояснення по справі, у яких, посилаючись на п. 6.1 договору, зазначив, що відповідач має належним чином довести факт виконання з його боку умов п.3.4 договору, а саме вчасне, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, надсилання актів на адресу позивача (надання суду копій доказів поштового відправлення з описом вкладення). За відсутності даних доказів відповідач не має юридичних підстав ствердження щодо порушення саме позивачем умов договору. Наголошує на тому, що положення договору щодо того, що акти є підставою для розрахунків між сторонами розташовано у розділі "Порядок та умови передачі газу", отже і зазначений пункт регулює саме умови передачі газу та є документом, що фіксує остаточний обсяг переданого газу. Проте, сам порядок розрахунків у імперативному порядку встановлено у п.6.1 Договору, розділ "Порядок та умови проведення розрахунків". Зазначений розділ Договору не містить умови, що оплата поставленого газу здійснюється лише після підписання акту.

В судовому засіданні представником позивача 2 та прокуратури подано заяву про уточнення прохальної частини позовної заяви, згідно якої просять суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8080724грн. 48коп. основного боргу, 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат.

Представники прокуратури та позивача 2 в судовому засіданні 04.03.2015р. наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Зазначають, що з долучених до матеріалів позовної заяви розрахунків неможливо встановити суму основного боргу, період, за який він виник, а отже, сума нарахованих штрафних санкцій і період їх нарахування є невірними. В судовому засіданні 17.02.2015р. представник відповідача подав доповнення до відзиву на позов, в якому зазначив, що вважає неправомірним нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені у порядку проведеному позивачем, оскільки акти за січень-квітень 2013р. підписані 26.09.2013р. Також відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату коштів на виконання договору № 13/3026-БО-34 від 28.12.2012р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.12.2012р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (покупець) укладено договір №13/3026-БО-34 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 3420,000 тис.куб.м.

Зі змісту п. 3.1 договору вбачається, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010р. №288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям".

Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74грн. (п. п. 5.1, 5.2 Договору).

Пунктом 5.5 встановлена загальна вартість договору на дату його укладення - 15943150,80грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.3 договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

У відповідності до п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3 Договору).

Пунктом 11.1 Договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного погашення.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

17.07.2013р. між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору від 28.12.2012р. №13/3026-БО-34, згідно якої п. 5.2 та п. 5.5 вказаного договору сторони виклали у наступній редакції:

5.2 Ціна за 1000 куб. м газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.

5.5 Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

21.10.2013р. між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до договору від 28.12.2012р. №13/3026-БО-34, згідно якої п.4.1 ст.4 вказаного договору сторони виклали у наступній редакції: "Кількість газу, яка передається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.".

30.10.2014р. між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору від 28.12.2012р. №13/3026-БО-34, якою банківські реквізити Продавця, зазначені в статті 12 "Адреси реквізити сторін" викладено у новій редакції, а також п. 6.3 ст.6 вказаного договору сторони виклали у наступній редакції:

6.3 У разі сплати боргу по неустойці, інфляційним нарахуванням, процентам річних та судовому збору, за даним Договором, Покупець повинен обов'язково зазначати це в платіжному дорученні.

Додаткова угода №3 підписана представниками та скріплена відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 26.09.2013р. (поставлений у січні 2013р.) на суму 2884840,74грн.; від 26.09.2013р.; від 26.09.2013р. (поставлений у лютому 2013р.) на суму 2242080,58грн.; від 26.09.2013р. (поставлений у березні 2013р.) на суму 2640393,27грн.; від 26.09.2013р. (поставлений у квітні 2013р.) на суму 919765,18грн.; від 31.10.2013р. (поставлений у жовтні 2013р.) на суму 796193,59грн.; від 30.11.2013р. (поставлений у листопаді 2013р.) на суму 1501947,14грн.; від 31.12.2013р. (поставлений у грудні 2013р.) на суму 2222425,30грн. Загалом передано природного газу на загальну суму 13207645,80грн.

Акти приймання-передачі підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору відповідач сплатив позивачу за поставлений природний газ 3732047грн. 47коп., що підтверджується платіжними дорученнями: №18 від 30.05.2014р. на суму 283000грн., №17 від 30.04.2014р. на суму 250000грн., №16 від 10.04.2014р. на суму 20893,56грн., №14 від 13.03.2014р. на суму 4843,85грн., №13 від 05.03.2014р. на суму 7908,64грн., №12 від 03.03.2014р. на суму 20107,50грн., №58 від 14.02.2014р. на суму 10000грн., №1 від 0301.2014р. на суму 5746,49грн., №15 від 27.12.2013р. на суму 2965,36грн., №14 від 25.12.2013р. на суму 1981,58грн., №13 від 24.12.2013р. на суму 1072,76грн., №12 від 17.12.2013р. на суму 3116,12грн., №11 від 10.12.2013р. на суму 980грн., №10 від 05.12.2013р. на суму 2835,16грн., №9 від 04.12.2013р. на суму 749,25грн., №8 від 03.12.2013р. на суму 2500,28грн., №7 від 02.12.2013р. на суму 5311,44грн., №6 від 29.11.2013р. на суму 1447,38грн., №5 від 28.11.2013р. на суму 2343,37грн., №1944 від 26.11.2013р. на суму 200000грн., №4 від 25.11.2013р. на суму 406грн., №839 від 25.11.2013р. на суму 250000грн., №3 від 22.11.2013р. на суму 1940грн., №2 від 15.11.2013р. на суму 1220грн., №2013-168 від 29.10.2013р. на суму 54000грн., №1194 від 22.07.2013р. на суму 30000грн., №530 від 02.04.2013р. на суму 500000грн., №386 від 06.03.2013р. на суму 200000грн., №353 від 28.02.2013р. на суму 200000грн., №335 від 27.02.2013р. на суму 400000грн., №325 від 26.02.2013р. на суму 100000грн., №261 від 15.02.2013р. на суму 100000грн., №228 від 12.02.2013р. на суму 200000грн., №207 від 07.02.2013р. на суму 400000грн., №182 від 01.02.2013р. на суму 360000грн., №176 від 31.01.2013р. на суму 100000грн. та поданим позивачем актом звірки розрахунків.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2014р. по справі №924/501/13 стягнуто з відповідача на користь позивача 1394873грн. 85коп. заборгованості за поставлений у період січень-лютий 2013р. природний газ згідно договору №13/3026-БО-34.

На час розгляду справи у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за поставлений природний газ згідно договору №13/3026-БО-34 у період березень-квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. в сумі 8080724грн. 48коп.

Згідно довідки позивача станом на 31.01.2015р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 28.12.2012р. №13/3026-БО-34 складає 13207645,80грн., сплачено - 3732047,47грн.; сальдо становить 9475598,33грн. (в т.ч. 1394873грн. 85коп. боргу стягнутого за рішенням суду по справі №924/501/13).

Враховуючи несплату заборгованості в розмірі 8080724грн. 48коп. в добровільному порядку, позивачем подано позов про примусове стягнення зазначеної суми.

За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору №13/3026-БО-34 характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору №13/3026-БО-34 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 13207645,80грн. Відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково на суму 3732047,47грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2014р. по справі №924/501/13 стягнуто з відповідача на користь позивача по договору №13/3026-БО-34 від 28.12.2012р., заборгованість відповідача за поставлений газ у розмірі 1394873,85грн. (за січень-лютий 20134р.).

На час розгляду справи у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за поставлений природний газ згідно договору №13/3026-БО-34 у період березень-квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. в сумі 8080724грн. 48коп.

Факт прострочення виконання зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 8080724грн. 48коп., а також не спростовано факту отримання природного газу на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 8080724грн. 48коп. заборгованості за поставлений природний газ згідно договору №13/3026-БО-34 у період березень-квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суд зважає на таке.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, частково оплатив поставлений природний газ з порушенням строку оплати, який встановлений п. 6.1 договору.

Згідно ч.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1. Договору, визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

У п.7.2. договору зазначено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи доведеність факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивачем правомірно нараховано пеню, інфляційні та 3% річних.

З наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних вбачається, що заявлені до стягнення суми обчислені позивачем без врахування днів, в яких фактично мало місце часткове погашення відповідачем суми основного боргу по кожному спірному періоду, що не узгоджується з позицією викладеною у п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Враховуючи межі заявлених вимог, здійснивши розрахунок пені з урахуванням визначеного у договорі строку оплати товару, дат проведених відповідачем часткових оплат, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 792405грн. 78коп. пені правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначеного у договорі строку оплати товару, дат проведених відповідачем часткових оплат, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 360398грн. 09коп. 3% річних та 1269343грн. 25коп. за період березень 2013р. - вересень 2014р. У решті заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у позові необхідно відмовити.

Доводи відповідача про те, що нарахуванням необхідно проводити від дати підписання актів приймання-передачі природного газу судом до уваги не приймаються, оскільки пунктом 6.1. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 - го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а посилання на затримки в оформленні актів приймання - передачі газу не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п. 6.1. Договору не пов'язує обов'язок оплати з їх підписанням. Наявність актів є обов'язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 11.07.13р. у справі №5021/1407/12, від 10.04.14р. у справі № 5021/1407/12.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 8080724грн. 48коп. основного боргу, 792405грн. 78коп. пені, 360398грн. 09коп. 3% річних та 1269343грн. 25коп. інфляційних втрат. У решті заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у позові необхідно відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м. Київ, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка про стягнення 10544988грн. 96коп., з яких 8080724грн. 48коп. основного боргу, 792405грн. 78коп. - пені, 360801грн. 99коп. - 3% річних та 1311056грн. 72коп. - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9, оф.203, код 37587657) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 8080724грн. 48коп. (вісім мільйонів вісімдесят тисяч сімсот двадцять чотири гривні 48 коп.) основного боргу, 792405грн. 78коп. (сімсот дев'яносто дві тисячі чотириста п'ять гривень 78коп.) пені, 360398грн. 09коп. (триста шістдесят тисяч триста дев'яносто вісім гривень 09коп.) 3% річних та 1269343грн. 25коп. (один мільйон двісті шістдесят дев'ять тисяч триста сорок три гривні 25коп.) інфляційних втрат.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9, оф.203, код 37587657) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору", символ звітності 206, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, на рахунок 31218206783002) судовий збір в розмірі 73080грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень).

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.03.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу 1 рекомендованим з повідомленням (м. Київ, 01601, вул. Хрещатик, 30);

3 - позивачу 2 (м. Київ, 01001, вул. Б. Хмельницького, 6);

4 - відповідачу (30400м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9, оф.203);

5 - прокуратурі (30400, м. Шепетівка, вул. Червоноармійська, 43).