ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р.Справа № 923/1546/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт"

на рішення господарського суду Херсонської області від 25 грудня 2014 року

по справі №923/1546/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт"

про стягнення 142276,96 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Логістик МТС" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" про стягнення 142276,96 грн., з яких: 128307,85 грн. основного боргу, 4449,72 грн. пені, 8981,55 грн. штрафу, 537,84 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25 грудня 2014 року у справі №923/1546/14 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги ТОВ "Логістик МТС" задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 128307,85 грн. основного боргу, 4449,72 грн. пені, 8981,55 грн. штрафу, 537,84 грн. 3% річних та 2845,54 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати отриманих від позивача послуг.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення 3% річних, пені та штрафу, з посиланням при цьому на порушення судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права і не повне з'ясування судом обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача (ТОВ "Логістик МТС") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.02.2015р.

Представник відповідача (ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.02.2015р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2014 року між ТОВ ТОВ "Логістик МТС" (виконавець, позивач) та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (замовник, відповідач) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № ТЕО-14/114-ВАЛ-ЮГТРАГ (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом до відповідного пункту призначення у встановлений договором або замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.2.3. договору, плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче та факту підписання актів передачі-прийняття наданих послуг. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт передачі-прийняття наданих послуг протягом 5 банківських днів після його отримання, а також документів, що підтверджують надання послуг, а саме оригіналів ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем та оригіналу податкової накладної

Пунктом 4.7. договору передбачено, що за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

На виконання умов договору 28.07.2014р. позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 128307,85 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актом здачі-приймання робіт (надання-послуг) №2 від 28.07.2014р.

28.08.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою щодо оплати заборгованості за надані за спірним договором послуги на суму 128307,85 грн.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Логістик МТС" до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї пені, штрафу та 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У ч. 2 вказаної статті ЦК України закріплено, що положення цієї глави (гл. 63 Послуги. Загальні положення) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням (ч. 1 ст. 316 ГК України).

За приписами ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Факт надання послуг за спірним договором підтверджується відповідними матеріалами справи та не спростовується сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.2.3. договору, плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче та факту підписання актів передачі-прийняття наданих послуг. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт передачі-прийняття наданих послуг протягом 5 банківських днів після його отримання, а також документів, що підтверджують надання послуг, а саме оригіналів ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем та оригіналу податкової накладної

Таким чином, сторони фактично визначили, що акт передачі-прийняття наданих послуг підписується протягом 5 банківських днів після отримання відповідного акту замовником та отримання відповідних документів, а саме ТТН та податкової накладної.

Отже, волевиявлення відповідача через підписання акту здачі-прийняття робіт є необхідним та достатнім для засвідчення факту отримання послуг та документів, передбачених п.2.3 договору.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №26 від 28.07.2014р. підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств, при цьому, під підписом та печаткою відповідача зазначено дату - 28.07.2014р., апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідачем було отримано з боку позивача відповідні послуги на суму 128307,85 грн. та необхідну документацію, визначену п.2.3 договору, а отже протягом 10 банківських днів з 28.07.2014р. відповідач повинен був оплатити відповідні послуги (до 11.08.2014р.).

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про неможливість встановлення дати підписання відповідного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №26 від 28.07.2014р.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження погашення відповідної заборгованості у сумі 128307,85 грн., або її відсутності.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали, обставини справи та норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення з відповідача 128307,85 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення з відповідача 20169,08 грн. пені та 17528,02 грн. штрафу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.7. договору передбачено, що за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок складено із помилками та надає власний розрахунок пені.

Як вже було зазначено вище, враховуючи що протягом 10 банківських днів з 28.07.2014р. відповідач повинен був оплатити відповідні послуги (до 11.08.2014р.), нарахування пені слід відраховувати з 12.08.2014р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

128307.8512.08.2014 - 27.09.20144712.5000 %0.068 %*4130.46

Дослідивши наданий позивачем розрахунок штрафу, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказаний розрахунок складено відповідно до умов спірного договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення з відповідача 4130,46 грн. пені та 8981,55 грн. штрафу.

Щодо позовних вимог ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення з відповідача відсотків річних, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок складено із помилками та надає власний розрахунок річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

128307.8512.08.2014 - 27.09.2014473 %495.65

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Логістик МТС" в частині стягнення з відповідача 495,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" - частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 25 грудня 2014 року у справі №923/1546/14 скасувати частково, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул.Промислова, 3, код ЄДРПОУ - 33731096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корпус 3, код ЄДРПОУ 39209821) 128307 (сто двадцять вісім тисяч триста сім) грн. 85 коп. основного боргу, 4130 (чотири тисячі сто тридцять) грн. 46 коп. пені, 8981 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят один) грн. 55 коп. штрафу, 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. 3% річних та 2838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 43 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корпус 3, код ЄДРПОУ 39209821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул.Промислова, 3, код ЄДРПОУ - 33731096) 2 (два) грн. 28 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 10 березня 2015 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький Т.Я. Гладишева