ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. № К-6822/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів :Усенко Є.А. (доповідача)
Пилипчук Н.Г.
Карася О.В.
Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засіданняПавлушко Р.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р.
у справі№ 2А42/46-05
господарського суду Харківської області
за позовомВАТ “Пивзавод “Рогань””
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2005 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р, позов задоволено: визнано недійсним податкові повідомлення – рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 28.01.2005р. № 00000408/2-0 про визнання ВАТ "Пивзавод" "Рогань" податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 159 488,00грн. (штрафна санкція) та від 28.01.2005р. № 00000608/2-0 про визнання ВАТ "Пивзавод" "Рогань" податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 11 700,00грн. (штрафна санкція).
Судові рішення вмотивовані тим, що оспорювані податкові повідомлення – рішення прийняті з порушенням підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", оскільки штрафні санкції були накладені на позивача без врахування того, що за результатами перевірки позивача, оформленими актом від 29.06.2004, останньому не були донараховані контролюючим органом суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що штрафні санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень накладені на позивача на підставі підпункту 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ за результатами перевірки, оформленими актом № 691/33-2 від 29.06.2004р.,якою було виявлено порушення позивачем підпунктів 4.1.1, 4.1.6 підпункту 7.3.3 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.3.6 пункту 7.3, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Враховуючи те, що позивач за друге півріччя 2002 року занизив суму податкових зобов’язань з податку на прибуток на 116,9 тис. грн.., а за 2003 рік завищив на 119,4 тис. грн., а також самостійне виправлення позивачем до початку перевірки помилки у визначенні сум податкових зобов’язань з ПДВ за червень та вересень 2003 року шляхом включення сум заниження до складу податкових зобов’язань в податкових деклараціях за наступні податкові звітні періоди (за липень та жовтень 2003 року), контролюючим органом не були донараховані позивачу податкові зобов’язання за наслідками перевірки.
Судом також встановлено, що за виявлені актом перевірки № 691/33-2 від 29.06.04 порушення на позивача до цього вже були накладені на підставі підпункту 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ штрафні санкції з ПДВ в сумі 39 872,00 грн. та з податку на прибуток в сумі 46 750,00 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 29.06.04 № 0000660842/0 та від 29.06.04 № 0000680842/0 відповідно.
Згідно частини першої ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оспорювані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняті з порушенням цієї конституційної норми .
З огляду на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо прав і обов’язків сторін та правильного вирішення спору доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасувань постановлених у справі судових рішень є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 231 КАСУ Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. залишити без змін.
Головуючий Конюшко К.В.
Судді Усенко Є.А.
Пилипчук Н.Г.
Карась О.В.
Шипуліна Т.М.