ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2015 року Справа № 876/10996/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.,
за участю:
представника позивача - Яценка С. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі за позовом Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заступник нагальника Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Басараб Михайло Іванович про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" звернулося з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - заступника начальника Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області - Басараб Михайла Івановича, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12.08.2014р. №850-13. Також позивач просив винести окрему ухвалу стосовно неправомірних дій заступника начальника Городоцької ОДПІ Міндоходів у Львівській області начальника Яворівського відділення Басараба М.І. щодо винесення завідомо неправомірної податкової вимоги від 12.08.2014р. №850-13.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на момент прийняття спірної вимоги сума грошового зобов'язання позивача була неузгодженою, а відтак вказана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Окрім того, позивач зазначив, що винесення податкової вимоги ускладнює підприємству здійснення господарської діяльності (укладенню договорів з контрагентами, використання майна, здійснення розрахунків з контрагентами).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Яворівське ДЛП ЛГП "Галсільліс" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог. Як на доводи апеляційної скарги посилається на те? що визнання позову відповідачем та відкликання податкової вимоги в судовому засіданні не поновлює порушені права позивача та не призводить до зникнення предмету позову та предмету спору.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.08.2012р. по 31.03.2014р.
За результатами перевірки складений акт від 08.05.2014р. №599/17-02/31179842 в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.31.1, 31.3 ст.31, п.127.1 ст.127, п.п.168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.172 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 106359,22 грн..
На підставі акта перевірки Городоцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 23 травня 2014 року №0005321700, яким Яворівському ДЛГП ЛГП «Галсільліс» визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26590,00 грн., в тому числі основний платіж - 0,00 грн. та штрафні санкції - 26590,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 31.07.2014р. №18414/10/13-01-10-08-05/1150 (отримане Підприємством 05.08.2014р.) податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року №0005321700 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Донараховано 2737,53 грн. основного платежу по податку на доходи фізичних осіб та 51242,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Не погоджуючись з рішенням ГУ Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 31.07.2014р. №18414/10/13-01-10-08-05/1150 та з податковим повідомленням-рішенням від 23 травня 2014 року №0005321700 Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» оскаржило їх до Державної фіскальної служби України.
Незважаючи на оскарження позивачем вищевказаних рішень, контролюючим органом 12.08.2014р. надіслано податкову вимогу №850-13 за якою, станом на 11.08.2014р. підприємство мало податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 26590,00 грн. В податковій вимозі вказано, що починаючи з 08.06.2014р. майно підприємства перебуває в податковій заставі.
В суді першої інстанції відповідачем визнавався той факт, що спірна податкова вимога сформована помилково. Крім того, як вбачається з листа від 30.09.2014 року №2856/10/2500 Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ було відкликано вказану податкову вимогу від 12.08.2014р. №850-13, як помилково сформовану. Таким чином, діями відповідача було вжито заходів по відновленню порушеного права позивача, а тому спірна податкова вимога не несе для нього жодних правових наслідків. У зв'язку з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування податкової вимоги від 12.08.2014р. №850-13 в судовому порядку, відтак відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
В результаті аналізу даної норми стає очевидним, що відкликання означає втрату чинності податкової вимоги, тобто скасування акта є одним із способів припинення його дії. Однак, ПК України застосовується лише термін «скасування» щодо актів індивідуальної дії податкового органу, а осібного імперативного відкликання податкової вимоги нормами ПК України не передбачено.
Судом першої інстанції не було враховано й того, що дана податкова вимога відкликана Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ, тобто тим самим органом, який виніс дану податкову вимогу, чого не передбачено діючим законодавством.
Відповідно до п.56.2 ст.56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному порядку, а згідно вимог п.56.3 ст.56 ПК України, скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п.55.1 ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Таким чином, податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня, а відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами ПК України не передбачено.
Поняття та підстави винесення податкових вимог встановлені ПК України.
У п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується
Відповідно до п.п.2.2 ст.2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №576 від 10.10.2013р. податкова вимога формується, якщо платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні у встановлені законом строки.
Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
За положеннями п. 56.3 цієї статті скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга подана з дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
З аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки позивачем оскаржено податкове-повідомлення рішення у встановленому законодавством порядку та строки, то сума донарахованого спірним рішенням грошового зобов'язання є неузгодженою. Вказана обставина свідчить про те, що спірна податкова вимога від 12.08.2014р. №850-13 винесена передчасно та з порушенням вимог Податкового кодексу України.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" - задоволити. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі №813/5915/14 - скасувати. Позов задоволити, податкову вимогу №850-13 від 12.02.2014 року - визнати протиправною та скасувати.
Судові витрати по справі в сумі 2547,50 грн. стягнути з державного бюджету в користь ЛГП "Галсільліс".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.М. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено 02.03.2015 року