Справа № 2-3149/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 квітня 2008 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири № 9 в будинку № 18 по вулиці 25-ї Чапаївської дивізії у м. Одесі після ОСОБА_3, померлої 14 серпня 2007 року, посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини. На підставі свідоцтва на право власності на житло від 15 жовтня 1993 рокуАДРЕСА_1 в будинку № 18 по вул. 25-ї Чапаівської дивізії в м. Одесі належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 06 листопада 2003 року ОСОБА_4 помер. Його вдова ОСОБА_3 звернулась до сьомій Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. ОСОБА_3 була єдиним спадкоємцем першої черги за законом до якої перейшли усі майнові права, у тому числі право на долю ОСОБА_4 у квартирі, яка перебувала у спільній сумісній власності подружжя. 09 жовтня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_5. 14.08.2007 року ОСОБА_3 померла. В строк, передбачений законодавством, позивач звернувся до сьомої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено на тій підставі, що в свідоцтві на право власності на житло не визначені частки кожного з співвласників квартири. ОСОБА_2 є спадкоємцем п'ятої черги за законом. За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про права власності на житло та розпорядження органу приватизації за № 26647 від 15 жовтня 1993 року на праві спільної сумісної власності, тобто без визначення часток, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить квартира № 9 в будинку № 18 по вул. 25-ї Чапаівської дивізії в м. Одесі, загальною площею 31, 5 кв. м. Право власності на житло зареєстроване за ними в КП „ОМБТІ та РОН" під № пр. стр. 141 p. № 72 від 14.12.1993 року.
Відповідно до свідоцтва про одруження ЯС № 265401 від 20 травня 1949 року, актовий запис № 1218, 20 травня 1949 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб. Відповідно до свідоцтва про смерть ГЖД № 360563 від 07 листопада 2003 року ОСОБА_4 помер 06 листопада 2003 року. ОСОБА_3 була єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка фактично вступила у спадщину.
На підставі заповіту ВВМ №444043 від 09 жовтня 2004 року, зареєстровано в реєстрі № 2664 ОСОБА_3 спірну квартиру заповідала в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_5.
14.08.2007 року ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть 1-ЖД № 114866 від 15 серпня 2007 року, актовий запис № 7191).
В строк, передбачений законодавством, позивач звернувся до нотаріальній контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено та тій підставі, що в свідоцтві на право власності на житло не визначені частки кожного з померлих співвласників квартири.
У зв'язку зі смертю спадкодавців повинні бути визначені розміри часток співвласників у спільному майні. Застосовуючи за аналогією закону, передбаченою ст. 8 ЦК України, до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 17 Закону України „Про власність", який діяв на момент виникнення правовідносин, та не вбачаючи підстави відступити від принципу рівності часток співвласників, суд визнає, що на момент смерті ОСОБА_3 у праві власності співвласників їх частки в спірному майні є рівними, тобто по 14 частці за кожним із співвласників. З огляду на ці обставини суд у такий спосіб має визначити розмір їх часток у спільному майні. На сьогоднішній момент позивач позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі через невизначеність розміру часток співвласників у праві власності на зазначену квартиру.
Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем п'ятої черги за законом. За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Оскільки позивач фактично прийняв спадщину, до нього у порядку спадкування за заповітом перейшло право на спадщину у вигляді 1/2 частки квартири № 9 в будинку № 18 по вул. 25-ї Чапаівської дивізії в м. Одесі. Інші спадкоємці, які б претендували на вказану частину спадщини, судом не встановлені. Таким чином суд має вимоги позивача про визнання права на спадщину задовольнити, визнавши за позивачем право власності по !4 частину спадщини, яка складає спірна квартира у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 392, 1234, 1235, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про власність", ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири № 9 в будинку № 18 по 25-ї Чапаівської дивізії в м. Одесі в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, померлої 14 серпня 2007 року.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.