Справа № 2о-38/08

РІШЕННЯ

Іменем  України

«16» квітня 2008 року

Малиновський районний суд м.  Одеси у складі:

Головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  заінтересовані особи: Сьома одеська державна нотаріальна контора,  ОСОБА_2,  про встановлення факту,  що має юридичне значення,  

встановив:

Заявниця просить суд встановити факт,  що має юридичне значення,  а саме,  що заповідальне розпорядження від 07 лютого 1986 року ОСОБА_3,  яке посвідчене Першою одеською державною нотаріальною конторою,  реєстровий № 3-1951,  складене на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  посилаючись на такі обставини. Сьомого лютого 1986 року ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження,  згідно з яким 1/4 частина житлового будинку та відповідна частина господарчих будівель,  що знаходяться в м.  Одесі по вул.  Парашутній під № 31 на випадок її смерті буде належати онуці ОСОБА_4. 23 грудня 1988 року ОСОБА_3 померла. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина,  яка складається з 1/4 частини житлового будинку та відповідної частина господарчих будівель,  що знаходяться в м.  Одесі по вул.  Парашутній,  31. Заявниця є спадкоємицею Ул частини домоволодіння за заповітом.  Окрім неї спадкоємицею 1/4 частини домоволодіння за законом є дочка померлої ОСОБА_2. При складанні заповіту прізвище померлої було вказано - „Мирошніченко". 24 січня 2006 року заявниця отримала паспорт громадянина України,  в якому зазначено її прізвище як „Мирошниченко". Таким чином виявилися розбіжності в написанні прізвища в паспорті і в заповідальному розпорядженні.

Заінтересована особа: Сьома Одеська державна нотаріальна контора у судове засідання не з'явилася,  до суду надійшла заява про слухання справи за їх відсутністю. Третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання з'явилася,  визнала заяву обгрунтованою.

Вислухавши пояснення заявниці,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних причин.

У судовому засіданні встановлено,  що відповідно до свідоцтва про народження XV-УА № 212783 від 17 липня 1947 року актовий запис № 5441,  04 листопада 1939 року народилася ОСОБА_2 (російською мовою - ОСОБА_6),  заінтересована особа по справі. її батьками вказані: російською мовою - ОСОБА_7 і ОСОБА_8. Згідно із посвідкою про шлюб № 676 від 12 липня 1947 року російською мовою -ОСОБА_7 и ОСОБА_8 уклали шлюб,  після укладення шлюбу ОСОБА_8 було присвоєно прізвище російською мовою „Мирошниченко".

Відповідно до свідоцтва про народження І-ЖД № 490147 від 01 липня 1975 року актовий запис № 1445,  18 червня 1975 року народилася ОСОБА_1 (російською мовою -ОСОБА_9),  заявниця по справі. її батьками вказані: російською мовою -ОСОБА_10 і ОСОБА_11.

07 лютого 1986 року ОСОБА_3 склала заповіт,  посвідчений Першою одеською державною нотаріальною конторою,  реєстровий № 3-1951,  яким на користь ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  заповідається Ул частина житлового будинку та відповідна частина господарчих будівель,  що знаходяться в м.  Одесі по вул.  Парашутній під № 31.

24 січня 2006 року заявниця отримала паспорт громадянина України,  в якому зазначено її прізвище як „Мирошниченко".

Суд має врахувати,  що за правилами української мови форма написання прізвища „Мірошниченко"  є  вірним,   тому зазначення  в  заповіті  прізвища „Мирошніченко",   а в  паспорті

громадянина України „Мирошниченко" не свідчить у цій справі про визначення іншої особи. Це додатково підтверджується формою написання прізвища спадкодавиці в свідоцтві про смерть,  рішенні народного суду Іллічівського району м.  Одеси,  свідоцтві про смерть батька заявниці російською мовою.

Виходячи зі встановлених обставин у справі,  досліджених у сукупності на підставі їх аналізу,  враховуючи відсутність заперечень про встановлення цього юридичного факту зі сторони нотаріальної контори,  суд вважає за необхідне встановити юридичний факт,  а саме,  що заповіт від 07 лютого 1986 року ОСОБА_3,  посвідчений Першою одеською державною нотаріальною конторою,  реєстровий № 3-1951,  складений на користь ОСОБА_1.

Оскільки неусунення судом вказаних недоліків позбавляє заявницю можливості прийняти спадщину,  вона вправі вимагати від суду захисту своїх суб'єктивних прав.

Відповідно до ч. 2  ст.  256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти,  від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб,  якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заявниці необхідно встановити юридичний факт для одержання в органах,  що вчиняють нотаріальні дії,  свідоцтва про право на спадщину.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  16 ЦК України,   ст.   ст.  10,  11,  213,  215,  256,  259,  ч. 2  ст.  256 Цивільного процесуального кодексу України,  СУД -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту,  що має юридичне значення,  - задовольнити.

Встановити факт,  що має юридичне значення,  а саме,  що заповіт від 07 лютого 1986 року,  складений ОСОБА_3 і посвідчений Першою одеською державною нотаріальною конторою,  реєстровий № 3-1951,  на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.