КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2015 р. Справа№ 910/12693/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Ропій Л.М.
при секретарі: Бовсунівській Л.О.,
за участю представників:
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ."
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2014
(дата підписання - 14.07.2014)
у справі №910/12693/14 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ."
про стягнення 14922,91 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 позов Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ." (далі - відповідач) про стягнення 14922,91 грн задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 14922,91 грн страхового відшкодування та 1827,00 грн судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було також замовлено проведення експертизи вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, в результаті якої було складено звіт від 24.12.2013 №10737 про оцінку транспортного засобу, де вказано, що вартість відновлювального ремонту становить 26845,44 грн. На думку відповідача, вказану у звіті від 24.12.2013 №10737 суму страхового відшкодування він зобов'язаний сплатити позивачу, що й було здійснено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у складі головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Сітайло Л.Г., Ропій Л.М. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.08.2014) позивачу та відповідачу - 07.08.2014, долучені до матеріалів справи.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014, враховуючи перебування судді Сітайло Л.Г. у відпустці, змінено склад суду головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.
Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №910/13, складеного 27.12.2013, який наявний в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, під час ДТП, складає 41768,35 грн.
До апеляційної скарги відповідачем долучено Звіт з оцінки транспортного засобу №10737, складений 24.12.2013, з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, складає 26845,44 грн.
За наявності двох суперечливих висновків автотоварознавчого дослідження щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, суд апеляційної інстанції, заслухавши заперечення відповідача, у судовому засіданні 27.08.2014 роз'яснив представнику ПАТ "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" право заявити клопотання про призначення експертизи (рекомендації Верховного Суду України від 19.07.2011).
У зв'язку з викладеним вище, у судовому засіданні 27.08.2014 оголошено перерву до 01.10.2014.
01.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про призначення експертизи, у якому запропонував перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судовому експерту. Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах справи наявні два експертні автотоварознавчі висновки, відмінність яких полягає лише в сумі відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ.
Чинне законодавство не надає господарському суду права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
У судовому засіданні 01.10.2014 відповідач підтримав клопотання про призначення експертизи, гарантував її оплату та просив доручити проведення автотоварознавчої експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України.
Представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача про призначення експертизи та проведення її у експертній установі, яку запропонував відповідач.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 призначено у справі атотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України, провадження у справі зупинено.
17.11.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України надійшло повідомлення від 13.11.2014 №8/6982 про неможливість виконання експертного дослідження в зв'язку з неоплатою експертизи відповідачем. Матеріали справи №910/12693/14 повернуто до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 поновлено провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.12.2014.
У судовому засіданні 10.12.2014 представник відповідача пояснив, що не отримував рахунок експертної установи від 13.10.2014 №58 про здійснення оплати в сумі 1015,20 грн, яка необхідна для проведення експертного дослідження; оскільки ремонт автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, проведено ще 18.02.2014, наполягав на проведенні судової автотоварознавчої експертизи за наявними в матеріалах справи доказами (в т.ч. за Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 27.12.2013 №910/13 та Звітом з оцінки транспортного засобу від 24.12.2013 №10737) та гарантував здійснення оплати.
Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 повторно призначено автотоварознавчу експертизу за наявними в ній матеріалами (в т.ч. за Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 27.12.2013 №910/13 та Звітом з оцінки транспортного засобу від 24.12.2013 №10737), проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України (01025, м.Київ, вул. Володимирська, 15). Апеляційне провадження у справі №910/12693/14 зупинено до одержання результату автотоварознавчої експертизи. На вирішення експертизи поставлено питання: Яка вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ? Яка ринкова вартість автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, на дату настання ДТП, а саме 19.12.2013? Який розмір матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власнику автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, у зв'язку із настанням ДТП 19.12.2013?
13.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУ МВС України разом зі справою надіслав повідомлення від 30.01.2015 №337 про неможливість виконання експертного дослідження в зв'язку з відсутністю оплати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 поновлено провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2015.
У судове засідання 11.03.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про поновлення провадження у справі, час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті ст.979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст.990 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2013 між ПрАТ "Європейський Страховий Альянс" та Пономаренко В.В. укладено договір страхування №36121, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ.
У довідці ВДАІ Печерського РУГУ МВС в м. Київ зафіксовано механічні пошкодження, які отримав атомобіль Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, під час ДТП, що сталась 19.12.2013 о 08 год. 55 хв.
19.12.2013 Пономаренко В.В. повідомила страховика (позивача) про настання події з транспортним засобом Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, що має ознаки страхового випадку.
20.12.2013 позивач телеграмою №12/493 запросив представника відповідача на огляд пошкодженого 19.12.2013 в ДТП автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ та повідомило, що огляд автомобіля буде здійснено 24.12.2013.
З постанови Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 у справі №757/1133/14-п вбачається, що ДТП 19.12.2013 сталася внаслідок зіткнення автомобіля Ford Transit, д.н.з. АА4391МІ (водій Двірник П.В.) з легковим автомобілем Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ (належить Пономаренко В.В., водій Совенко Т.В.), в зв'язку з недотримання Правил дорожнього руху водієм автомобіля Ford Transit, д.н.з. АА4391МІ.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 27.12.2013 №910/13, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом-автотоварознавцем Коваль І.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, складає 41768,35 грн.
Вартість відновлювального ремонту в сумі 41768,35 грн підтверджена ремонтною калькуляцією від 27.12.2013 №910/13.
ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" 27.12.2013 складено калькуляцію/висновок №15775, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, складає 42967,70 грн.
27.12.2013 ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" виставило Пономаренко В.В. рахунок-фактуру для оплати ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, в сумі 42967,70 грн.
На підставі заяви на страхову виплату Пономаренко В.В., рахунку-фактури від 27.12.2013, розрахунку суми страхового відшкодування позивач склав страховий акт від 23.01.2014 №№442/13/03/ТР25/00/2, відповідно до якого виплаті підлягає 42967,70 грн страхового відшкодування.
Позивач перерахував ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" 42967,70 грн страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.01.2014 №411 на суму 10000,00 грн, від 23.01.2014 №515 на суму 10000,00 грн, від 05.02.2014 №419 на суму 7967,70 грн та від 06.02.2014 №537 на суму 15000,00 грн.
Ремонт автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, здійснено ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" на суму 42967,70 грн, про що складено акт виконаних робіт від 18.02.2014 (на 5 аркушах).
17.01.2014 постановою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/1133/14-п винним у скоєнні ДТП визнано Двірника П.В., водія автомобіля Ford Transit, д.н.з. АА4391МІ.
Слід врахувати, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.
Отже, дії водія Двірника П.В., що керував автомобілем Ford Transit, д.н.з. АА4391МІ, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку зі скоєнням ДТП, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди Пономаренко В.В., що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 у справі №757/1133/14-п.
Оскільки згідно полісу №АС/7471049 цивільна відповідальність винного у ДТП Двірника П.В. застрахована у ПрАТ "Страхова група "Ю.БІ.АЙ", 17.03.2014 позивач звернувся до ПрАТ "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" з заявою №5/2-70 про сплату страхового відшкодування в сумі 41768,35 грн (згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 27.12.2013 №910/13).
Відповідач вимогу виконав частково в сумі 26845,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.05.2014 №4309 з призначенням платежу "страхове відшкодування в порядку регресу згідно акта від 14.05.2014 №Р-019/14 (регресна вимога від 17.03.2014 №5/2-70)".
Будь-яких письмових листів з поясненням сплати меншої суми страхового відшкодування, ніж вимагається позивачем, відповідач не надав.
В зв'язку з відсутністю повної регресної виплати зі сторони відповідача позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14922,91 грн (вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта від 27.12.2013 №910/13 - 41768,35 грн за мінусом оплачених 26845,44 грн).
Згідно полісу №АС/7471049 (витяг з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ) франшиза становить 0,00 грн.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (з даною статтею Кодексу кореспондується ст.27 Закону України "Про страхування").
Частини 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначають, що джерелом підвищеної небезпеки є - діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У частині 1 ст. 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, страхова компанія винної особи за полісом обов'язкового страхування відшкодовує оцінену шкоду, тобто розмір шкоди, який було встановлено у відповідному акті, складеному суб'єктом оціночної діяльності.
Як визначено в абз. 1 п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, страхова компанія винної особи за полісом обов'язкового страхування відшкодовує оцінену шкоду, тобто розмір шкоди, який було встановлено у відповідному акті, складеному суб'єктом оціночної діяльності.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів для відшкодування шкоди в порядку регресу, звертаючи увагу на відсутність доказів перерахування суми страхового відшкодування відповідачем позивачу, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог в повному обсязі.
Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Перш за все слід зазначити, що суд апеляційної інстанції за клопотанням відповідача, який гарантував оплату експертизи, двічі призначав судову автотоварознавчу експертизу, однак експертна установа повертала матеріали справи в зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвал від 01.10.2014 та від 10.12.2014 через відсутність оплати від ПАТ «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай.».
Таким чином, суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними в ній матеріалами та з врахуванням норм чинного законодавства.
Отже, відповідач до апеляційної скарги додав звіт з оцінки транспортного засобу від 24.12.2013 №10737, складений суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Кацарою Ю.В., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. АІ3174ЕІ, складає 26845,44 грн.
На підставі даного звіту відповідач здійснив оплату страхового відшкодування в сумі 26845,44 грн та вважає, що вартість ремонту, проведеного ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" є завищеною.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що визначаючи розмір заподіяння шкоди при страхуванні наземного транспорту, у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (лист Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування").
Акт виконаних робіт від 18.02.2014 ТОВ "Порше Інтер Авто Україна", яке надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля є достатнім доказом здійснення ремонту на суму 42967,70 грн, а платіжні доручення про перерахування 42967,70 грн доводять фактичне здійснення позивачем виплат страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, тобто понесення витрат у вказаному розмірі.
З огляду на викладене вище, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з оплатою відновлювального ремонту.
Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 21.01.2014 у справі №910/11450/13).
Однак, позивач заявив суму страхового відшкодування згідно висновку експерта від 27.12.2013 №910/13 - 41768,35 грн, що не перевищує фактичного розміру прямих витрат в сумі 42967,70 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ." залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/12693/14 - без змін.
2. Матеріали справи №910/12693/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Н.Ф. Калатай
Л.М. Ропій