УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. Справа № 876/11502/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.,

за участю:

позивача- ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Пилат М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області про визнання неправомірними дії щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області листом від 03.07.2014р. №2552/03/14 повідомило, що позивачеві відмовлено в призначенні грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що період роботи з 01.01.1992 року по 01. 10.1999 року та з 01.09.2001 року по даний час на посаді викладача в Перемишлянській музичній школі, яку віднесено до позашкільного навчального закладу , не зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно й до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191. Проте, згідно з записами в трудовій книжці, позивачка має стаж роботи в закладах освіти понад тридцять років, до цього не отримувала жодної пенсії, а тому вважає, що має законне право на грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення такої, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 період роботи в Перемишлянській музичній школі з 01.01.1992 року по 01.10.1999 року та з 01.09.2001 року по день призначення пенсії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог. Також апелянтом зазначено, що підстав для зарахування періоду роботи позивачки в Перемемишлянській музичній школі до страхового стажу немає.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення учасників процесу дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

З матеріалів справи, а саме з трудової книжки видно що ОСОБА_1 у період з 01.01.1992 року по 01.10.1999 року та з 01.09.2001 року по час звернення до суду з даним позовом працювала в Перемишлянській музичній школі на посаді викладача.

Належно та своєчасно позивачка звернулась до управліня Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком та вимогою виплати спірної грошової допомоги.

Листом від 03.07.2014 року № 2552/03/14 позивачці було відмовлено у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «.Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з покликанням на те, що період роботи на посаді викладача в Перемишлянській музичній школі, яка відноситься до позашкільного навчального закладу, не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до пункту "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з п.7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не утримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення такої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, серед них: - посади директорів, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладач педагог професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до Закону України "Про освіту", акредитація навчальних закладів це - процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання про те, що позивачка має законне право на призначення і виплату грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 період роботи у Перемишлянській музичній школі з 01.01.1992 року по 01.10.1999 року та з 01.09.2001 року по день призначення пенсії.

Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази за матеріалами справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року у справі №2а/449/403/14, 449/915/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2015 року