УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів Павлишиної А.Т.; Соколовського В.М.
секретаря Пожар Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 31 березня 2006 року з участю: позивача - ОСОБА_1 та його адвоката - ОСОБА_2; представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
встановила:
ОСОБА_1 в березні 2005 року пред"явив в інтересах неповнолітньої дитини позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 05.07.2004 року, та визнання незаконною реєстрацію проживання малолітньої дочки за іншою адресою. Позивач зазначав, що названа угода укладена без дозволу органу опіки та піклування, і вона суперечить законним інтересам малолітньої дитини, яка проживала у спірній квартирі.
В дальнішому ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_1, Косівського РВ УМВС України про визнання незаконною зміну реєстрації його місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 та стягнення з відповідачів в солідарному порядку моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Ухвалою Косівського районного суду від 20.02.2006 року позовні заяви об"єднані в одне провадження.
Рішенням Косівського районного суду від 31. 03.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмолено. Місцевий суд дійшов до висновку про те, що оспорювана угода купівлі-продажу та перереєстрація місця проживання його малолітньої дочки не суперечать чинному законодавству.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що місцевий суд не звернув увагу на важливі обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права. На його думку, залишені без належної оцінки докази про те, що відповідачка - ОСОБА_1 з дочкою не проживали АДРЕСА_2, а тільки були прописані там з порушенням вимог законодавства. Скаржник вказує, що після продажу спірної квартири його малолітня дочка не має постійного благоустроєного місця проживання, зареєстрована в будинку, де не проживає. Крім того, він вказує, що суд І-інстанції в порушення ст.213-216 ЦПК України не вирішив позовних вимог про визнання незаконною перереєстрацію його місця проживання та стягнення моральної шкоди. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, направити справу на новий судовий розгляд.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з наведених мотивів, пояснивши крім того, що після продажу спірної 3-х кімнатної квартири бувша дружина у м. Косові придбала 2-х кімнатну квартиру, яку переобладнує у нежитлове приміщення.
Справа № 22-ц-702/2006р. Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.
Категорія 10 Доповідач Девляшевський В.А.
Вказує, що на даний час ОСОБА_1 з дитиною проживають у квартирі по АДРЕСА_3, яку наймають згідно договору. У зв"язку із цим вважає, що після продажу відповідачкою квартири відбулось погіршення житлових умов їх малолітньої дитини.
Відповідачка - ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Представник ОСОБА_3 в засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу не визнав. Вважає, що договір купівлі-продажу спірної квартири укладено з дотриманням норм закону. Не заперечує, що на час придбання ним та дружиною згаданої квартири там проживала ОСОБА_1 з малолітньою дочкою, які потім перейшли проживати в інше жиле приміщення у м. Косові. Зазначив, що в 2005 році він з дружиною подарували сину придбану квартиру.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.213 ЦПК України; п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Його зміст повинен відповідати вимогам ст.215 ЦПК України. Однак, оскаржене рішення названим нормам закону не відповідає. В ньому не зазначається які судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини. В рішенні не наведено мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення сторін.
В рішенні відсутній аналіз обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, зокрема, його позову про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною з мотиву порушення законодавства про охорону прав та законних інтересів неповнолітніх дітей.
Апеляційним судом з"ясовано, що співвласником придбаної ОСОБА_1 квартири є ОСОБА_4 В дальнішому ця квартира була подарована сину - ОСОБА_5 Отже, суду І-інстанції належало притягнути їх до участі в справі в якості співвідповідачів.
Крім того, місцевим судом в порушення ст.ст. 16, 126 ЦПК України, ст.21 ч.3 КАС України в одне провадження об"єднано вимоги, які належать розглядати в порядку різного судочинства. їх слід роз"єднати у самостійні провадження.
У зв"язку із наведеними порушеннями норм цивільного процесуального права постановлене по даній справі судом І-інстанції рішення не може бути залишене в силі.
При новому розгляді справи з участю належних сторін суду необхідно з"ясувати, чи не порушує норми чинного законодавства України та права, законні інтереси неповнолітньої ОСОБА_6 укладення угоди купівлі-продажу ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 307 ч. 1; 311; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Косівського районного суду від 31 березня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головчийий: В.А. Девляшевський
Судді: А.Т. Павлишина
В.М. Соколовський