ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2015 р. Справа № 876/251/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ :
ДПІ у м. Івано-Франківську 13.11.2014 року звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6 211,04 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 01.11.2002 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та взятий на облік державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську як платник податків.
26.01.2011 року відповідачем до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік.
Відповідно до поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідач самостійно визначив та задекларував суму, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.
Відповідачем частково не сплачено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності згідно поданої декларації, в розмірі 23 957,64 гривень. Вказану суму заборгованості було стягнуто з ОСОБА_1 на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2012 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Судом встановлено що, заборгованість зі сплати орендної плати за землю в розмірі 23 957,64 грн., відповідачем ОСОБА_1, було сплачено 28.02.2014 року, що підтверджується квитанцією.
Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3.статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідачем 28.02.2014 року сплачено кошти у сумі 23 957,64 грн., які поступили на відповідний бюджетний рахунок 18.03.2014 року, що підтверджується копією виписки УДКСУ у м. Івано-Франківську по рахунку від 18.03.2014 року, що надійшла засобами електронного зв'язку та відображено у системі податковий блок, копією довідки №7 про розподіл коштів, що надійшли на балансовий рахунок №3412 за 18.03.2014 року, зворотнім боком облікової картки платника.
Колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у м. Івано-Франківську, припиняючи розрахунковий період саме 18.03.2014 року, а не 28.02.2014 року, як зазначає відповідач, діяла в межах визначених пп.129.3.1 п.129.3 ст. 129 ПК України, тобто у день зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок.
Як наслідок, у відповідності до вимог статті 129 ПК України, зокрема пункту 129.4, ДПІ у м. Івано-Франківську, 19.03.2014 року, після фактичної сплати зобов'язання, було нараховано пеню на прострочену суму зобов'язання за відповідні періоди: з моменту виникнення зобов'язання (31.03.2011 року, 04.05.2011 року, 31.05.2011 року, 01.07.2011 року, 01.08.2011 року, 31.08.2011 року) по день зарахування коштів на бюджетний рахунок (18.03.2014 року), що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, розрахунком пені по орендній платі з фізичних осіб разом з додатками.
Так, згідно довідки державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 20.10.2014 року, та облікової картки платника, залишок несплаченої пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача становить 6 211,04 гривень.
Відповідно пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що на виконання вищевказаної вимоги ПК України, 04.04.2011 року, ДПІ у м. Івано-Франківську було надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу на суму 4149,55 грн., по заборгованості, яка виникла за узгодженими грошовими зобов'язаннями.
В той же час, пунктом 59.5 статті 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З урахування того, що податковий борг відповідача, в тому числі й за платежем - орендна плата за землю, з часу надіслання податкової вимоги, збільшувався, а повного погашення заборгованості перед бюджетом не відбулося, то підстав для винесення нової податкової вимоги, та як наслідок, її надіслання відповідачу, у податкового органу не було. Дана обставина, також підтверджується довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 04.12.2014 року.
Таким чином, 6 211,04 гривень пені нарахованої на суму несвоєчасно сплаченого зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено, а тому колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено вчасно. Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі № 809/3701/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар