ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Костенка М. І.
суддів: Ланченко Л. В.,
Пилипчук Н. Г.,
Усенко Є. А.,
Степашка О. І.,
при секретарі судового засідання: Ткачук Н. В.
за участю представника відповідача Саюшкіної Н. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «виробничо – комерційна фірма «Агроніта» до Державної податкової інспекції в місті Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за касаційною скаргою Приватного підприємства «Виробничо – комерційна фірма «Агроніта» на рішення Господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року, –
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005 року Приватне підприємство «Виробничо – комерційна фірма «Агроніта» звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової інспекції в місті Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000012600/0 та №0000022600/0 від 4 січня 2005 року.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що позивач мав право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачену контрагентам. Позивач стверджував, що відсутність адрес у податкових накладних не позбавляє його зазначеного права.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Вказані судові рішення вмотивовані тією обставиною, що у податкових накладних, наданих позивачем, відсутня адреса продавця. За висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначена обставина унеможливлює включення сум, зазначених у таких податкових накладних, до складу податкового кредиту.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями Приватне підприємство «Виробничо – комерційна фірма «Агроніта» звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Розглянувши доводи скаржника та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.
Недоліки в заповненні податковихнакладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема відсутність адреси продавця, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку суду першої та другої інстанцій, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, та статті 70 КАС України про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.
Недотримання позивачем порядку, встановленого п.п.7.2.6. п.7.2. ст,7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновків про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –
ухвалила:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «виробничо – комерційна фірма «Агроніта» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. І. Костенко
судді: Є. А. Усенко
Л. В.Ланченко
Н. Г. Пилипчук
О. І. Степашко
З оригіналом вірно
Суддя
Вищого адміністративного суду
України М. І. Костенко