ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“14” червня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
Нечитайла О.М.
при секретарі: Баську С.С.
за участю представників:
позивача: Лахніка А.О.
відповідача: не явка
розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» на постанову Господарського суду Вінницької області від 08.09.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р.
у справі № 14/218-05
за позовом Дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «NEMIROFF»
до Вінницької митниці
про визнання недійсною картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів від 13.05.2005р. № 2
В С Т А Н О В И В :
В травні 2005 року Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької митниці про визнання недійсною картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів від 13.05.2005р. № 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вказана картка відмова у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів є актом ненормативного характеру, який прийнято з порушенням норм національного та міжнародного права, зокрема, в ній не вказано, яку саме норму закону порушено під час митного оформлення вантажу, не зазначено про причини відмови тощо.
Постановою господарського суду Вінницької області від 08.09.2005р. позов задоволено. Визнано акт ненормативного характеру–картку відмову у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 2 від 13.05.05 недійсною.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду України від 22.12.2005р. апеляційну скаргу Вінницької митниці задоволено, а постанову Господарського суду Вінницької області від 08.09.2005р. скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» оскаржила їх в касаційному порядку та просило скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 08.09.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача (скаржника) підтримав доводи касаційної скарги.
Представники відповідача в судове засідання не з‘явились. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач послався на відсутність підстав для задоволення скарги і просив оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Справу розглянуто на підставі ч.4 ст.221 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання договору дистрибуції від 11.12.2001р. № 11-12/2001 та додатку до нього від 26.01.2005р. № 13, укладених між ТОВ "AURELIABrnoS.R.L." (м. Кишинів, Республіка Молдова) і ДП "Українська горілчана компанія "NEMIROFF", на адресу позивача по справі на митну територію України надійшли згідно рахунку - проформи № 03-М від 03.05.2005р., провізної відомості від 10.05.2005р. № 02643/5/10038 за авіанакладною № 4643012920 марки акцизного збору Республіки Молдова в кількості 12600 штук.Відповідно до пункту 2.4. Договору дистрибуції вантаж надіслано в режимі тимчасового ввезення для наклеювання на пляшки з лікеро-горілчаними виробами позивача в процесі їх виробництва із зобов'язанням подальшого вивезення натериторію Республіки Молдова.
13.05.2005р. ДП "Українська горілчана компанія "NEMIROFF" звернулось до Вінницької митниці із заявою провести митне оформлення зазначеного вантажу в режимі тимчасового ввезення "імпорт 31" з умовним нарахуванням (без реальної сплати) ввізного мита та податку на додану вартість, подавши вантажну митну декларацію № 401030000/5/000531, провізну відомість, авіанакладну, рахунок-проформу.
13.05.2005 року відповідачем видано відривний талон до Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 2.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування відмови у митному оформленні вантажу митним органом було зазначено Закон України №1661 від 24.03.2004 року, ст.19 Закону України №1906-ІVвід 29.06.04р., Закон України "Про систему оподаткування" від 19.06.91р. за №1251-12 (ст.19), Закон України "Про Єдиний митний тариф" №2097-12 від 05.02.92р., Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.
Як вірно визначено апеляційним господарським судом, Митним кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004р., зокрема статтею 206, встановлений перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на, тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування.
Марки акцизного збору іноземного виробництва відносилися до будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією (абзац 4 частини 1 статті 206 МК України).
Згідно із ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" 29.06.2004р. №1906-ІV, на який є посилання в картці відмови від 13.05.2005р. №2, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договорові України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Аналогічні правові норми містять Закони України "Про систему оподаткування"
(ст.19), "Про Єдиний митний тариф" (ст.26), які теж зазначено в картці відмови, ч.6 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України.
З набуттям чинності з 22.09.2004р. Закону України від 24.03.2004р. «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» норми цієї Конвенції стали частиною національного законодавства. Зі вказаної дати питання застосування митного режиму тимчасового ввезення, зокрема, марок акцизного збору регулюються на засадах, визначених Конвенцією про тимчасове ввезення та Додатками до неї.
На думку судової колегії, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що акцизні марки, які були предметом митного оформлення, не підпадають під перераховані в ст.2 Глави IIДодатку В3 до Конвенції і в Додатку Iдо цього Додатку (відповідно до ст. 2(g)) товари. У зв’язку з чим посилання позивача на цей Додаток, як на підставу своїх вимог, є необґрунтованим.
Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки ст. 206 Митного кодексу України і Конвенція про тимчасове ввезення по-різному регулюють правовідносини щодо митного оформлення марок акцизного збору, а норми Конвенції мають перевагу перед нормами Митного кодексу, то цей Кодекс не може надавати більше пільг, ніж передбачено Конвенцією (ст.17 гл. IVКонвенції).
Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Судом апеляційної інстанції правомірно скасовано постанову суду першої інстанції у зв’язку з порушенням останнім норм матеріального та процесуального права, і прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень касаційною інстанцією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. у справі № 14/218-05 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Нечитайло О.М.
(підпис)
Степашко О.І.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко