ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа №914/2699/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів: Костів Т.С.

Марка Р.І.

при секретарі: Лук'яненко О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури (скаржника): Макогон Ю.І. згідно посвідчення №020325 від 06.09.2013р.

від Львівської міської ради: Костельна С.З. по довіреності №17вих-37 від 12.05.2014р.

від Департаменту: не з'явився

від позивача: Гриць О.М. по довіреності №3 від 02.02.2015р.

від відповідача: Кутянський А.Г. по довіреності №256 від 03.02.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Львівської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області

на рішення господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. (суддя Манюк П.Т.)

у справі №914/2699/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж", м.Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ІРОКС", м.Львів

про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж", м.Львів задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,418, а саме:

- секція 1, 2 (№IV, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №VI, господарське загальною площею 30,3кв.м.; №VIII, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XII, господарське загальною площею 14,1кв.м.; №XIII, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XIV, господарське загальною площею 30,1кв.м.; №XVI, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XVII, господарське загальною площею 29,6кв.м.; №XVIII, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XX, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XXI, господарське загальною площею 12,5кв.м.; №XXIII, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXVIII, комірка загальною площею 3,6кв.м.; №XXXІ, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XXXІІІ, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXХV, комірка загальною площею 2,1кв.м.; №XXХVІ, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XXXVIII, комірка загальною площею 3,7кв.м.; №ХL, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №ХLIІІ, комірка загальною площею 3,5кв.м. Всього: 176,5кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 180 559,50грн.);

- секція 5 (№І, підвал загальною площею 46,2кв.м.; № I, підвал загальною площею 65,3кв.м.; №III, підвал загальною площею 67,9кв.м.; №IV, підвал загальною площею 34,7кв.м.; №V, підвал загальною площею 46,2кв.м. Всього: 260,3кв.м. вартістю 1 023,00 грн. за кв.м., на загальну суму 266 286,90грн.);

- секція 6 (№І, коридор загальною площею 44,5кв.м.; №II, підвал загальною площею 16,5кв.м.; №III, підвал загальною площею 39,3кв.м.; №IV, підвал загальною площею 38,6кв.м.; №V, підвал загальною площею 18,5кв.м.; №VI, підвал загальною площею 23,8кв.м. Всього: 181,2кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м, на загальну суму 185 367,60грн.; а також квартира №211-a загальною площею 47,4кв.м., вартістю 189 600,00грн.);

- секція 7, 8 (№І, комора загальною площею 2,3кв.м.; №II, комора загальною площею 2,0кв.м.; №VIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №X, комора загальною площею 2,1кв.м.; №XI, комора загальною площею 2,0кв.м.; №XII, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XIII, комора загальною площею 1,6кв.м.; №XX, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXI, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIV, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXXVII, щитова загальною площею 3,1кв.м.; №XXXVIII, комора загальною площею 1,5кв.м.; №XXXIX, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХL, комора загальною площею 1,4кв.м.; №ХLІ, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХLIIІ, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XLIV, комора загальною площею 2,5кв.м.; №LV, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LVIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LХ, комора загальною площею 68,3кв.м.; №LXI, комора загальною площею 39,9кв.м. Всього: 153кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 156 519,00грн.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "ІРОКС" не чинити перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,418, а саме:

- секція 1, 2 (№IV, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №VI, господарське загальною площею 30,3кв.м.; №VIII, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XII, господарське загальною площею 14,1кв.м.; №XIII, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XIV, господарське загальною площею 30,1кв.м.; №XVI, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XVII, господарське загальною площею 29,6кв.м.; №XVIII, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XX, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XXI, господарське загальною площею 12,5кв.м.; №XXIII, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXVIII, комірка загальною площею 3,6кв.м.; №XXXІ, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XXXІІІ, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXХV, комірка загальною площею 2,1кв.м.; №XXХVІ, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XXXVIII, комірка загальною площею 3,7кв.м.; №ХL, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №ХLIІІ, комірка загальною площею 3,5кв.м. Всього: 176,5кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 180 559,50грн.);

- секція 5 (№І, підвал загальною площею 46,2кв.м.; № I, підвал загальною площею 65,3кв.м.; №III, підвал загальною площею 67,9кв.м.; №IV, підвал загальною площею 34,7кв.м.; №V, підвал загальною площею 46,2кв.м. Всього: 260,3кв.м. вартістю 1 023,00 грн. за кв.м., на загальну суму 266 286,90грн.);

- секція 6 (№І, коридор загальною площею 44,5кв.м.; №II, підвал загальною площею 16,5кв.м.; №III, підвал загальною площею 39,3кв.м.; №IV, підвал загальною площею 38,6кв.м.; №V, підвал загальною площею 18,5кв.м.; №VI, підвал загальною площею 23,8кв.м. Всього: 181,2кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м, на загальну суму 185 367,60грн.; а також квартира №211-a загальною площею 47,4кв.м., вартістю 189 600,00грн.);

- секція 7, 8 (№І, комора загальною площею 2,3кв.м.; №II, комора загальною площею 2,0кв.м.; №VIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №X, комора загальною площею 2,1кв.м.; №XI, комора загальною площею 2,0кв.м.; №XII, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XIII, комора загальною площею 1,6кв.м.; №XX, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXI, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIV, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXXVII, щитова загальною площею 3,1кв.м.; №XXXVIII, комора загальною площею 1,5кв.м.; №XXXIX, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХL, комора загальною площею 1,4кв.м.; №ХLІ, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХLIIІ, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XLIV, комора загальною площею 2,5кв.м.; №LV, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LVIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LХ, комора загальною площею 68,3кв.м.; №LXI, комора загальною площею 39,9кв.м. Всього: 153кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 156 519,00грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ІРОКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" 24 898,54грн. судового збору.

Перший заступник прокурора м.Львова в інтересах Львівської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, зокрема, як вказує апелянт, судом не взято до уваги приписи ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в якій закріплено умови виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, серед яких є і момент прийняття майна до експлуатації та момент його держаної реєстрації. Стаття 18 Закону України «Про основи містобудування», зазначає, що об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому КМУ. Експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. Також, на думку апелянта, суд першої інстанції не з'ясував питання введення вказаних приміщень в експлуатацію, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України до участі у справі не залучив, також не з'ясував, чи порушує визнання права власності на вказані приміщення права та інтереси інших осіб, а саме Львівської міської ради, яка є власником земельної ділянки, на якій розташовано спірні приміщення. Одночасно скаржник зауважує, що Львівською міською радою не приймалось рішення щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки.

У судових засіданнях 11.02.2015р., 16.02.2015р. та 04.03.2015р. прокурор та представник Львівської міської ради підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення господарського суду, і прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позову. Також прокурор з посиланнями на п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013р. "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав", наголошував на тому, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки з боку відповідача не було невизнання права власності на спірні об'єкти за позивачем, тому спору про право немає.

Представник Львівської міської ради, в свою чергу, наголошував на тому, що рішення винесено незаконно, оскільки міську раду не було залучено до участі у справі в той час, як остання є власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти, і вказана земельна ділянки відповідачу не передавалась.

У судових засіданнях 11.02.2015р., 16.02.2015р. та 04.03.2015р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також зазначав, що між сторонами існує спір про право, оскільки представники відповідача не допускали представників позивача до спірних об'єктів, які вже були йому передані. В якості доказу, який стверджує про існування спору, позивач подав до суду клопотання №6 від 17.02.2015р. про долучення до матеріалів справи доказів існування між сторонами спору про право.

Представник відповідача в судових засіданнях 11.02.2015р., 16.02.2015р. та 04.03.2015р. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Одночасно представник відповідача вказував на те, що до винесення оскаржуваного рішення ПАТ "ІРОКС" заперечувало право власності позивача на спірні об'єкти та не допускало у вказані приміщення представників ТОВ «Галичбудмонтаж», оскільки вважало, що вони ним побудовані, а тому належать йому.

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області в судові засідання 04.02.2015р., 11.02.2015р., 16.02.2015р. та 04.03.2015р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною ухвалою суду (а.с.184). Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався.

Відповідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.01.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Відповідно до умов договору відповідач доручив, а позивач виконав будівельно-монтажні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку у м.Львові по вул.Шевченка,418.

Згідно довідок про вартість виконаних підрядних робіт (копії яких долучено до матеріалів справи) позивач виконав будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 919 651,07грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач після підписання актів та довідки про виконані роботи оплачує позивачу вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, шляхом перерахування грошових коштів або передачі у власність матеріальних цінностей (в тому числі об'єкти нерухомості) на суму вартості виконаних будівельно-монтажних робіт.

У 2013р. відповідач, в рахунок проведення розрахунків по договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 14.01.2010р., передав позивачу згідно акту приймання-передачі від 15.01.2013р. нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,418, зокрема:

- секція 1, 2 (№IV, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №VI, господарське загальною площею 30,3кв.м.; №VIII, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XII, господарське загальною площею 14,1кв.м.; №XIII, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XIV, господарське загальною площею 30,1кв.м.; №XVI, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XVII, господарське загальною площею 29,6кв.м.; №XVIII, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XX, господарське загальною площею 13,9кв.м.; №XXI, господарське загальною площею 12,5кв.м.; №XXIII, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXVIII, комірка загальною площею 3,6кв.м.; №XXXІ, комірка загальною площею 2,2кв.м.; №XXXІІІ, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №XXХV, комірка загальною площею 2,1кв.м.; №XXХVІ, комірка загальною площею 2,3кв.м.; №XXXVIII, комірка загальною площею 3,7кв.м.; №ХL, комірка загальною площею 2,0кв.м.; №ХLIІІ, комірка загальною площею 3,5кв.м. Всього: 176,5кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 180 559,50грн.);

- секція 5 (№І, підвал загальною площею 46,2кв.м.; № I, підвал загальною площею 65,3кв.м.; №III, підвал загальною площею 67,9кв.м.; №IV, підвал загальною площею 34,7кв.м.; №V, підвал загальною площею 46,2кв.м. Всього: 260,3кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 266 286,90грн.);

- секція 6 (№І, коридор загальною площею 44,5кв.м.; №II, підвал загальною площею 16,5кв.м.; №III, підвал загальною площею 39,3кв.м.; №IV, підвал загальною площею 38,6кв.м.; №V, підвал загальною площею 18,5кв.м.; №VI, підвал загальною площею 23,8кв.м. Всього: 181,2кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м, на загальну суму 185 367,60грн.; а також квартира №211-a загальною площею 47,4кв.м., вартістю 189 600,00грн.);

- секція 7, 8 (№І, комора загальною площею 2,3кв.м.; №II, комора загальною площею 2,0кв.м.; №VIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №X, комора загальною площею 2,1кв.м.; №XI, комора загальною площею 2,0кв.м.; №XII, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XIII, комора загальною площею 1,6кв.м.; №XX, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXI, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIII, комора загальною площею 2,5кв.м.; №XXIV, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XXXVII, щитова загальною площею 3,1кв.м.; №XXXVIII, комора загальною площею 1,5кв.м.; №XXXIX, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХL, комора загальною площею 1,4кв.м.; №ХLІ, комора загальною площею 1,5кв.м.; №ХLIIІ, комора загальною площею 2,4кв.м.; №XLIV, комора загальною площею 2,5кв.м.; №LV, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LVIII, комора загальною площею 2,1кв.м.; №LХ, комора загальною площею 68,3кв.м.; №LXI, комора загальною площею 39,9кв.м. Всього: 153кв.м. вартістю 1 023,00грн. за кв.м., на загальну суму 156 519,00грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною другою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вказано, що необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Статтею 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Господарський суд вірно встановив, що позивач набув права власності на вищенаведене спірне майно у встановленому законодавством порядку - згідно акту приймання-передачі майна від 15.01.2013р., яке було йому передане відповідачем в рахунок проведення розрахунків по договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 14.01.2010р.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з тим, що вимога позивача про визнання за ним права власності на спірне майно є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що вимоги позивача про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди в користуванні спірним майном є достатньо обґрунтованими та доведеними для їх задоволення, оскільки статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Одночасно представник позивача в суді апеляційної інстанції подав клопотання №6 від 17.02.2015р., у якому просив долучити до матеріалів справи переписку між ПрАТ «ІРОКС» та ТОВ «Галичбудмонтаж» щодо досудового врегулювання спору по справі, зокрема, копію листа ПрАТ «ІРОКС» б/н від 27.12.2013р., зі змісту якого вбачається, що 06.10.2013р. та 25.12.2013р. представники позивача вчиняли незаконні дії для захоплення об'єктів нерухомості за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,418, в яких зберігаються матеріальні цінності (будівельні матеріали) відповідача. У відповідь на вказаний лист, ТОВ «Галичбудмонтаж» направило відповідачу лист №5 від 30.01.2014р., в якому зазначено, що згідно акту від 15.01.2013р. в рахунок проведення оплати за виконані будівельно-монтажні роботи, об'єкт нерухомості за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,418 передано ТОВ «Галичбудмонтаж». Однак, представники підприємства не допускають до даних приміщень працівників ТОВ «Галичбудмонтаж», у зв'язку з чим товариство не може їх використовувати, що є грубим порушенням прав товариства.

Позивач вважає, що на підставі того, що відповідач не визнає за ним права власності, не допускав працівників товариства до належного йому майна, в нього були всі підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості та усунення перешкод у користуванні майном.

Враховуючи викладене вище, перевіривши обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Львівської області правильно застосував норми матеріального права, дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо посилань апелянта на те, що вказані приміщення збудовано самочинно, і те, що суд першої інстанції не з'ясував питання введення вказаних приміщень в експлуатацію, слід зазначити наступне.

В матеріалах справи є рішення господарського суду Львівської області по справі №5015/198/12 від 13.03.2012р., залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р., яким у задоволенні позову Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ПАТ «ІРОКС» про визнання будівництва у м.Львів, вул.Шевченка,418 самочинним; зобов'язання ПАТ «ІРОКС» знести за власний рахунок самочинно збудований будинок у м.Львів, вул.Шевченка,418 та приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання, відмовлено. Також в матеріалах справи наявна декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 10.07.2014р. (а.с.98-105).

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі повністю спростовуються матеріалами справи, і, всупереч вищевказаних норм ГПК України, скаржником не подано доказів, які б спростовували факти, викладені у позовній заяві, а твердження, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, надавши належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідивши всі обставини справи, норми чинного законодавства України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Львівської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. по справі №914/2699/14 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Пунктом 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи викладене, у зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін, з Львівської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області пропорційно підлягає до стягнення за подання апеляційної скарги в дохід Державного бюджету України сума у розмірі 12 449,27грн.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Львівської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. по справі №914/2699/14 залишити без змін.

Стягнути з Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1) на користь Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, МФО 825014, рахунок отримувача 31216206782006, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) 6 224,64грн. за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області (79008, м.Львів, вул.Г.Чупринки,71) на користь Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, МФО 825014, рахунок отримувача 31216206782006, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) 6 224,64грн. за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 04.03.2015р.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Т.С. Костів

Р.І. Марко