Справа № 161/16506/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/773/343/15 Категорія: 81 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

при секретарі Концевич Я.О.,

з участю заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

їх представника ОСОБА_3,

державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Радчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Радчук Лілії Олегівни за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду скаргу про скасування постанови державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міськрайонного управління юстиції ВП № 44214500 від 31.07.2014 року про відкриття виконавчого провадження. У скарзі зазначили про незаконність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у зв'язку із закінченням встановленого Законом України «Про виконавче провадження річного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Також вказували, що згідно з відміткою на виконавчому листі, строк пред'явлення до виконання - до 12.08.2013 року, в той час як заява стягувача надійшла 29.07.2014 року. Цей виконавчий лист вже перебував на виконанні, і 07.02.2012 року повернутий до суду державним виконавцем Манькутом, а 12.02.2011 року - державним виконавцем Радчук Л.О.

Просили постанову про відкриття виконавчого провадження скасувати та відмовити стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції заявники та їх представник ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просять ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду згідно з Законом.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заявники були повідомлені про розгляд поданої ними скарги судовою повісткою (а. с. 18).

У заяві від 28.11.2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що їх представник в цей день братиме участь в судовому засіданні в м. Києві, виклик на яке йому надісланий раніше, ніж у вказаній справі, та подали на підтвердження цього судову повістку (а. с. 19-20).

З журналу судового засідання від 28.11.2014 року, ухвали Луцького міськрайонного суду від 28.11.2014 року вбачається, що розгляд скарги відбувся без участі заявників та їх представника, хоча ці особи вперше не з'явилися в судове засідання (а. с. 29-30, 32).

Розділом VІІ ЦПК України не врегульовано питання щодо підстав для відкладення розгляду справи такої категорії.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 13 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснив, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Отже, для вирішення заяви заявників про відкладення розгляду справи слід було керуватись п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, яким визначено, що суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання з поважних причин сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням вимог ст. 386 ЦПК України, відкладення чи оголошення перерви в розгляді скарги здійснюється в межах визначеного законом строку розгляду скарги.

Разом з тим, у разі недобросовісності заявників, із урахуванням положень статті 11, частини третьої статті 169 та частини другої статті 386 ЦПК у випадку повторної неявки до суду заявника чи його представника, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, без поважних причин скарга залишається без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК, що не перешкоджає заявникові повторно звернутися до суду на загальних підставах.

Також, в даному судовому засіданні на підставі пояснень державного виконавця Радчук Л.О. встановлено, що постанови про повернення виконавчого документа від 06.03.2011 року, від 07.02.2012 року, від 12.02.2014 року, на які суд послався у своїй ухвалі, судом не досліджувались. При здійсненні відмітки у виконавчому провадженні про винесення постанови від 06.03.2011 року, допущено технічну помилку, оскільки така постанова фактично була винесена 06.03.2014 року.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий учасниками судового розгляду на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.

Частиною 1 ст. 386 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, передбачено розгляд скарги за участю не тільки державного виконавця, але й заявника (заявників). Очевидно, що таке положення ґрунтується на закріплених ст.ст. 5, 10 ЦПК України принципах здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом, змагальності.

Однак, при розгляді скарги суд вищевказані вимоги закону залишив поза увагою та розглянув скаргу без участі заявників та їх представника.

Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2014 року підлягає до скасування, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2014 року в даній справі скасувати.

Справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Радчук Лілії Олегівни передати на новий розгляд до Луцького міськрайонного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: