ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 12/1

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства „Теплоенергетик” м. Кіровоград

про стягнення 475412,01 грн.

Представники сторін:

від позивача: головний юрисконсульт Рудовський В.О.  довіреність № 192/10 від 26.12.08р.;

від відповідача: участі не брали;

від прокуратури Кіровоградської області –Радкевич В.М,, посвідчення № 754

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про врученя поштового відправлення 19.01.2009 року за № 549956.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до комунального підприємства „Теплоенергетик”про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 300 893,26 грн., пені в сумі 74 547,09 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 83 886,95 грн., трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 16 084,71 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та  прокуратури, господарський суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Між позивачем дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (постачальник) та відповідачем комунальним підприємством „Теплоенергетик” м. Кіровоград (покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 06/07-692 БО –18 від 01.10.2007 року (з Додатковими угодами № 1 від 29.10.2007р., № 2 від 27.11.2007р., № 3 від 24.03.2008р. та № 4 від  27.03.2008р.). У додаткових угодах сторони погоджували обсяги постачання природного газу на відповідні періоди та ціну 1000 куб. м. газу.

Згідно п.1.1. вказаного договору постачальник передав у власність покупцю протягом жовтня-грудня 2007 року, березня-квітня 2008р. природний газ на загальну суму 1 240 678,68 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2007р., 30.11.2007р., 31.12.2007р. 24.03.2008р.   31.03.2008р. 30.04.2008р.   

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості місячних запланованих обсягів постачання та транспортування газу проводяться не пізніше 10 числа поточного місяця, а в подальшому платежі проводяться в плановому порядку по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У додатковій угоді № 3 від 24.03.2008р. сторони узгодили доповнити п. 6.1 підпунктом 6.1.1. наступного змісту:

„6.1.1. Остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і про транспортовані в січні-лютому 2008 року, Покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року”.

Ціну за 1000 куб.м. газу сторони узгодили в п. 5.1 договору, яка становить   без врахування витрат із зберігання газу, тарифів на його транспортування, розподіл, постачання, цільової надбавки  до тарифу на газ та ПДВ  720 грн., крім того:

-цільова надбавка до тарифу на газ (2%) – 14.40 грн. без ПДВ;

-витрати на зберігання газу – 20,00 грн. без ПДВ;

-вартість транспортування газу територією України – 96,30 грн. без ПДВ;

-податок на додану вартість в розмірі 20% до ціни газу, цільової надбавки, витрат на зберігання та транспортування газу територією України – 170,14 грн.  Разом до сплати за 1000 куб.м. природного газу відповідач зобов’язався сплатити – 1020,84 грн.  враховуючи ПДВ.

У додатковій угоді № 3 від 24.03.2008 року сторони узгодили  нову ціну газу, яка разом з ПДВ складала 1 282,07 грн., а згідно Додаткової угоди № 4 від 27.03.2008 року  відповідач зобов’язався  сплатити за 1000 куб.м.газу разом  з ПДВ 1 3276,93 грн.  ( включаючи цільові надбавки, витрати на зберігання та транспортування газу).

Умови договору та додаткових угод до договору прийняті без будь-яких заперечень чи зауважень, підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено відтисками  печаток підприємств.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору позивач проводив постачання природного газу відповідачу в обсягах, передбачених додатковими угодами, а відповідач приймав поставлений газ та розпоряджався ним на власний розсуд. Приймання-передача природного газу підтверджується підписаними без зауважень  представниками сторін вказаниими вище актами прийому-передачі на загальну суму 1 240 678,68 грн.  Факт отримання природного газу, його кількості та вартість відповідачем не заперечується. Відповідач провів оплату спожитого природного газу частково, на суму 939 785,42 грн.  

Господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Так, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав господарському суду доказів сплати залишку заборгованості в сумі Несплата  відповідачем залишку заборгованості в сумі 300 893,26 грн.

Виходячи з викладеного господарський суд прийшов висновку, що  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 300 893,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на  п. 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті  258, 549-551 Цивільного кодексу України, пункти 7.2, 7.5. договору № 06/07-692 БО -18 від 01.10.2007 року позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату спожитого газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення  в сумі 74 547,09 грн. за період з 29.06.2008р. по 29.12.2008 року .

Розглядаючи спір в частині стягнення пені господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 546,547 ЦК України виконання  зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

У п.п. 7.2. та 7. 5 договору сторонами узгоджено, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, або позовом у розмірі подвійної облікової ставку НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. В пункті  п. 10.6 договору сторони узгодили, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки).

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача та стягує з відповідача пеню  в сумі 74 547,09 грн. за період з 29.06.2008р. по 29.12.2008 року.

Посилаючись на п.7.1. договору та норми статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 64 312,93 грн.  та три відсотки річних в сумі 12 536,97 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України  передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також 3 % річних з простроченої суми.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 16 084,71 грн. за період з 11.11.2007р. по 29.12.2008р.

Позивач  також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року , які  складають згідно  обґрунтованого розрахунку позивача 83 886,95 грн.   

Враховуючи стан розрахунків між сторонами господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі  83 886,95 грн.   за  період з листопада  2007 року по листопад 2008 року.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технчне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача.   

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116 ГПК України, господарський суд, -

                                                В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  комунального підприємства "Теплоенергетик", 25491, м.Кіровоград, вул.Ливарна,1, р/р № 260073011500 в МФО ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475, код ЄДРПОУ 24153576 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р/р № 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827 заборгованість в сумі  300 893,26 коп., пеню в сумі 74 574,09 грн., втрати від інфляції в сумі 83 886,95 грн., три відсотки річних в сумі 16 084,71 грн., державне мито в сумі  4 754,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено лише вступну та резолютивну  частини  рішення,  воно набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

Копію рішення направити сторонам по справі, прокурору Кіровоградської області.