Справа № 487/11059/14-п 06.03.2015 06.03.2015 06.03.2015

Номер провадження: 33/784/70/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/70/15р. Головуючий 1-ї інстанції Агєєва Л.І.

Категорія: ст. 2042 КУпАП Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015р. м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Дзюба Ф.С., при секретарі Борейко Д.В., за участю особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.01.2015р., якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізмаїл Одеської області, який проживає АДРЕСА_1 та працює на посаді моториста команди судна «Afina»

визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2042 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..

Крім того постановлено стягнути з ОСОБА_2 36,54 грн. судового збору на користь держави.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи та постанови суду, прикордонним нарядом «Перевірка документів» в пункті пропуску через державний кордон «Миколаївський морський торгівельний порт» 09.11.2014 р. під час здійснення прикордонного контролю ОСОБА_2 виявлено, що він перетнув адміністративний кордон з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим на материкову частину України поза встановленими контрольними пунктами в'їзду-виїзду, чим порушив вимоги п. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, за що передбачена відповідальність за ст.. 2042 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, провадження закрити на підстав п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Посилається, що справа не підсудна Заводському районному суду м. Миколаєва, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем вчинення правопорушення є тимчасово окупована територія України - м. Керч АРК. Наводить, що ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. встановлені правила визначення підсудності адміністративних, цивільних, господарських справ і кримінальних проваджень у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Однак законом не визначено правил підсудності у справах про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності.

Вказує, що на борт судна працівники прикордонної служби України доставляли повідомлення про те, що розгляд справ відносно членів екіпажу буде здійснено Каланчацьким районним судом Херсонської області 12.11.2014 року, об 11 годині. Потім ними на власний розсуд справи були направлені Ленінському районному суду м. Миколаєва, звідки матеріали надійшли до Заводського районного суду м. Миколаєва. Наводить суду практику інших місцевих судів про повернення матеріалів для визначення підсудності.

Посилається на невизначеність поняття ««контрольні пункти в'їзду- виїзду» та відсутність переліку таких пунктів, через які повинен здійснюватися виїзд з тимчасово окупованої території України. Зазначає, що Кабінет Міністрів України не виконав вимог п. 5 Прикінцевих положень Закону та не прийняв нормативно-правових актів на виконання цього Закону, які б дали можливість реалізувати положення Закону на практиці.

Вказує, що ОСОБА_2 не мав можливості здійснити виїзд з тимчасово окупованої території України відповідно до порядку, встановленому ч. І ст. 10 Закону. Вважає, що вибіркове застосування органами прикордонної служби положень Закону приводить до порушення ст. 33 Конституції України, яка гарантує кожному, хто перебуває на території України, свободу пересування.

Посилається, що не визначений статус «адміністративного кордону» та що працівники прикордонної служби діють в умовах правової неврегульованості.

Звертає увагу, що в постанові судді не зазначено, яким нормативно- правовим актом закріплений перелік контрольних пунктів в'їзду-виїзду та не вмотивовано рішення про порушення ОСОБА_2 вимог чинного законодавства.

Тому, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП.

Зазначає про отримання доказів (копії паспорту ОСОБА_2 для виїзду за кордон) з порушенням законодавства внаслідок тиску.

Заслухавши доповідь судді, захисника в підтримку доводів апеляції, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 294 ч. 7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, то суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги,

Під час апеляційного розгляду справи встановлено такі порушення норм процесуального права, про які апелянт не зазначає, але ці порушення є визначальними для прийняття рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Так, згідно з вимогами ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Під час дослідження в апеляційному суді складеного відносно ОСОБА_2 протоколу АзЧРУ № 044628 про адміністративне правопорушення від 09.11.2014 р. встановлено, що в ньому не зазначено місце та час вчинення правопорушення.

Замість цього, в протоколі зазначені відомості щодо часу виявлення перетину ОСОБА_2 адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією України на материкову частину України поза встановленим контрольним пунктом в'їзду-виїзду 09.11.2014р.

Певні відомості щодо часу та місця в'їзду ОСОБА_2 на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї в липні та в жовтні 2014р. містяться у ксерокопії його паспорта (а.с. 5-6). Однак, вони залишені поза увагою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Тому, вважаю, що протокол складено інспектором прикордонної служби без додержання вимог ст. 256 КУпАП.

Суд першої інстанції не повинен був розглядати цей протокол, а повернути його з матеріалами справи для належного оформлення.

Суддя апеляційної інстанції скасувавши постанову судді першої інстанції позбавлений такого права, так як які відповідно до положень ст. 294 ч.7 КУпАП не передбачено такого виду рішення.

Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 - закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 2042 КУпАП.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з огляду на інші підстави для скасування рішення судді першої інстанції, ніж ті, що зазначає апелянт.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2014 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 2042 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Ф.С. Дзюба