П О С Т А Н О В А
iменем України
2-а/330/14/2015
Справа № 330/298/15-а
"06" березня 2015 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Гусаровой В.В.
при секретарі Саркісовой І.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Запорізької ДФС Мужева Олексія Олександровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0007/11200/15 від 03.02.2015 року.
встановив
19.02.2015 р. до Якимівського районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Запорізької ДФС Мужева Олексія Олександровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0007/11200/15 від 03.02.2015 року, в якому позивач вказав наступне :
03 лютого 2015 року постановою в справі про порушення митних правил 0007/11200/15 громадянин України ОСОБА_1, визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.
На громадянина України ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.
Відповідно до постанови в справі про порушення митних правил 0007/11200/15 від 03.02.2015 року обставини та підстави для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що 23 грудня 2014 року отримано орієнтування Ягодинської митниці Міндоходів від 20 грудня 2014 року №03-70-54/18-8908 щодо відсутності в ЄАІС України інформації про вивезення транспортних засобів за межі митної території України, які були ввезені громадянами на митну територію України з метою транзиту та порушенням строку транзитного перевезення, встановленого ст. 95 МКУ.
Згідно отриманого орієнтування водій ОСОБА_1 18 листопада 2014 року ввіз на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці Міндоходів автомобіль «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, по смузі «зелений коридор», з метою транзиту.
Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, для автомобільного транспорту строк транзитного перевезення становить - 10 діб. Гр. ОСОБА_3 повинен був вивезти даний автомобіль в строк до 28 листопада 2014 року.
Однак, станом на 13 січня 2015 року згідно інформації в ЄАІС України автомобіль «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, не вивезено за межі митної території України.
13 січня 2015 року ОСОБА_1 надав пояснення, в якому зазначив, що про 10 денний строк транзиту йому було не відомо та про те, що не вивезення автомобіля з території України, який ввезено в Україну в режимі транзиту, тягне за собою адміністративне стягнення він також не знав.
Таким чином, гр.. ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК Україну строк транзитного перевезення зазначеного автомобіля більш ніж на десять діб.
13 січня 2015 року Запорізькою митницею Міндоходів складено протокол про порушення митних правил №0007\11200\15 за ознаками, передбаченими ч.3 ст. 470 МК України у відношенні гр. ОСОБА_1
Протокол про порушення митних правил №0007\11200\15 вручено гр.. ОСОБА_1 під особистий підпис. Таким чином, гр. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил №0007\11200\15.
22 січня 2015 року гр.. ОСОБА_1 надав до Запорізької митниці ДФС заяву, в якій він повідомив, що не вивіз автомобіль «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що він не знав строків перебування транспортного засобу на території України.
Однак, гр.. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2 ч.2 ст. 192 МК України не повідомив митний орган про обставини події, неможливість вивезення автомобіля у встановлений митний органом строк, а саме з 18 листопада 2014 року по 28 листопада 2014 року.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 не навів поважних причин перевищення строків транзитного переміщення автомобіля.
ОСОБА_1 вважає, що зазначена постанова є незаконною і безпідставною так як складу правопорушення в його діях не має та правопорушення фактично не мало місця за наступними обставинами:
При перетині кордону співробітникам митниці, ОСОБА_1 надав всі належні документі, на підставі яких ввезення автомобіля на територію України було здійснено з дотриманням всіх правил встановлених Митним кодексом України та Конвенцією про тимчасове ввезення.
Також при перетині кордону, співробітники митниці для пропуску автомобіля не визначали режим «транзит», в наслідок чого не складалась відповідна декларація, яка повертається у визначений митними органами, пункт вивезення транспортного засобу в певний строк.
Автомобіль ввозився на територію України не з метою транзиту та комерційного призначення, а для приватного використання в режимі тимчасового ввезення.
Так автомобіль ввезено 18 листопада 2014 року та фактично до 18 травня 2015 року ОСОБА_1 має законне право тимчасово користуватися автомобілем протягом шести місяців і працівники митниці не мали права притягати його до адміністративної відповідальності.
Також з 25 листопада 2014 року по 05 грудня 2014 року автомобіль знаходився на СТО «Автотрофі» ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю запчастин ( діагностика вказала на перегрів двигуна, для ремонту необхідні нова поршнева група, прокладки і т.д., або заміна двигуна) та 05 грудня 2014 року за допомогою гнучкого зчеплення був відбуксований за адресою Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай, вул. Жовтнева б.8 де знаходиться на теперішній час.
В зв'язку з ремонтом автомобіля його фактично не можливо вивезти з території України.
В позові позивач просить скасувати вище вказану постанову про порушення митних правил, а провадження у справі закрити.
У судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача - Запорізької митниці ДФС до судового засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, надав до суду письмові заперечення в яких вказав, що позивач вважає, що Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990) дає право користуватись автомобілем «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 на митній території України без дозволу митного органу.
Митним кодексом України, а саме ч. З ст. 380 цього Кодексу передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Однак, позивач письмове зобов'язання про зворотне вивезення автомобілю органу доходів і зборів не надавав, митні платежі не сплачував.
Відповідно до Додатку А до Конвенції про тимчасове ввезення
підставою для тимчасового ввезення транспортних засобів є наявність
книжки СРD, яка являє собою міжнародний митний документ, що
приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати транспортні засоби
та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків.
Згідно Додатку II до Додатку А до Конвенції книжка СРD, яка видана
відповідно до положень Митної конвенції про тимчасове ввезення приватних
автотранспортних засобів (1954р.) і комерційних автотранспортних засобів
(1956р.) із змінами 1992р., може використовуватись в наступних країнах
(зазначених в Додатку II до Додатку А до Конвенції) під гарантією
уповноважених асоціацій.
Однак, Україна не входить до списку гарантів по книжці СРD, який передбачений Конвенцією та Німеччина (країна реєстрації автомобілю - Німеччина) згідно Додатку II до Додатку А до Конвенції не є гарантом по книжці СРD.
Таким чином, єдиним міжнародним документом, на підставі якого можливо ввезення транспортних засобів на митну територію України згідно Конвенції про тимчасове ввезення, є книжка СРD. Інші документи не є підставами для ввезення даного транспортного засобу на підставі Конвенції про тимчасове ввезення.
Однак, книжка СРD, передбачена умовами Конвенції про тимчасове ввезення, відсутня у позивача.
Згідно ст. 28 постанови КМУ від 07.09.1998 № 1388 «Про
затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі
автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів,
мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»
ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на
підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного
адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних
декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в
підрозділах Державтоінспекції.
Таким чином, для користування транспортним засобом, ввезеним на митну територію України, необхідна реєстрація в підрозділах ДАІ України після його митного оформлення із сплатою всіх належних платежів.
Але, автомобіль «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 в органах ДАІ України не зареєстрований, оскільки має іноземну реєстрацію та у митному відношенні не оформлений, митна декларація для випуску у вільний обіг відсутня.
На підставі вищевикладеного та згідно Стамбульської Конвенції підставою для ввезення будь-яких транспортних засобів на митну територію України є книжка СРD та наявність асоціації-гаранту в державі.
Але, в Україні на даний час відсутня така асоціація-гарант, так як відсутня в переліку країн та асоціацій-гарантів в Стамбульській Конвенції, яка містить вичерпний перелік таких країн та гарантів.
Крім того, відповідно ч. 1 ст. 381 МК України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, що ввозяться громадянами з метою транзиту на митну територію України, не підлягають письмовому декларуванню.
Таким чином, ввезення даного транспортного засобу було здійснено фізичною особою з метою особистого користування в режимі транзит.
Позивач вважає, що при перетинанні ним 18.11.2014 митного кордону України на автомобілі «Audi A4», співробітниками Ягодинської митниці не було визначено митний режим «транзит». Зазначене позивачем не відповідає дійсності з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України - декларант - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, для автомобільного транспорту строк транзитного перевезення становить - 10 діб.
23.12.2014 отримано орієнтування Ягодинської митниці Міндоходів від 20.12.2014 №03-70-54/18-8908 щодо відсутності в ЄАІС України інформації про вивезення транспортних засобів за межі митної території України, які були ввезені громадянами на митну територію України з метою транзиту та порушенням строку транзитного перевезення, встановленого ст. 95 МКУ.
Згідно отриманого орієнтування гр. ОСОБА_1 18.11.2014 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці Міндоходів автомобіль «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, по смузі «зелений коридор», з метою транзиту.
Таким чином, позивачем самостійно було обрано митний режим транзит.
Окремо слід зазначити, що в порушення п. 2 ч. 1 ст. 192 МК України позивач не повідомив митний орган про обставини події, неможливість вивезення автомобілю у встановлений митним органом строк, а саме з 18.11.2014 по 28.11.2014.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги, викладені позивачем в позовній заяві про скасування постанови в справі про порушення митних правил, не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.
У судовому засіданні були вивчені наступні докази по справі:
- паспорт позивача ( а.с.5)
- закордонний паспорт позивача (а.с.7-8)
- повістка (а.с.9)
- протокол про порушення митних правил (а.с.10)
- повідомлення (а.с. 12)
- постанова в справі про порушення митних правил (а.с.13-14)
- пояснення (а.с.29-30)
- технічний паспорт автомобіля (а.с.36)
- заява ОСОБА_1 начальнику Запорізької митниці (а.с.38)
- довідка Яготинської митниці (а.с.39)
- акт здачі - прийняття виконаних робіт № 265 (а.с.42)
- довідка СТО «Автопрофі» (а.с.43)
- свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4 (а.с.44)
- свідоцтво платника єдиного податку ОСОБА_4 (а.с.45)
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення представника відповідача, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити на наступних підставах:
Судом встановлено, що згідно постанови № 0007/11200/15 від 03.02.2015 року 18 листопада 2014 року, громадянин ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Яготинської митниці Міндоходів у митному режимі "транзит" автомобіль марки «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2.
Позивач обов'язаний був вивезти автомобіль транзитом за межі митної території України марки на протязі 10 діб, тобто до 28.11.2014. Однак, позивач не вивіз автомобіль марки «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 у встановлений законодавством строк і перевищив більше ніж на десять діб встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки до митного органу вивезення за межі митної території України. За вказане правопорушення ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 467 Митного кодексу України врегульовано, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Як вбачається з матеріалів справи, вчинене позивачем порушення митних правил є триваючим правопорушенням, так як ввезений ним на митну територію України в режимі «транзит» транспортний засіб марки «Audi A4», кузов НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 не вивезений ним за межі митної території України і на даний час.
Частиною 1 статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що автомобіль з 25 листопада 2014 року по 05 грудня 2014 року автомобіль знаходився на СТО «Автотрофі» ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю запчастин ( діагностика вказала на перегрів двигуна, для ремонту необхідні нова поршнева група, прокладки і т.д., або заміна двигуна) та 05 грудня 2014 року за допомогою гнучкого зчеплення був відбуксований за адресою Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай, вул. Жовтнева б.8 оскільки підтверджуючих документів про поломку автомобіля, при складанні протоколу про порушення митних правил, під час розгляду справи в митному органі позивачем подано не було.
Крім того, в митні органи України з приводу настання обставин, які перешкоджали вивезти автомобіль у встановлений строк, позивач не звертався, відповідних документів, як це передбачено ч.1 ст. 460 МК України, які б підтверджували факт поломки або дії обставин непереборної сили - не надавав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про допустимість належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
За таких обставин, суд вбачає, що дії відповідача щодо винесення постанови №0007/11200/15 від 03.02.2015р. були правомірними, оскаржувана постанова не підлягає скасуванню та залишається без змін, а в задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 460, 467 МК України, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Запорізької ДФС Мужева Олексія Олександровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0007/11200/15 від 03.02.2015 року - відмовити..
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя: