РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів: Меленко О.Є., Мелінишин Г.П.,
секретаря Пожар Р.В.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12.04.2006 року,
з участю: апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_4, позивачки ОСОБА_5, представника управління земельних ресурсів Озарко Л.Я., -
встановила:
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, Івано-Франківської міськради, Івано-Франківського міськвиконкому, Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення міськвиконкому №НОМЕР_1 в частині додатку №1 до п. 17.1 цього рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,0787 га поАДРЕСА_1, ОСОБА_3 та державний акт на право приватної власності на землю на її ім'я від 14.11.2002 року; визнання недійсним рішення міськвиконкому №НОМЕР_2 про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 26.07.2004 року на ім'я ОСОБА_4, в частині спірної земельної ділянки, що значиться за розташуванням по АДРЕСА_2, встановлення порядку користування та розпорядження земельною ділянкою при будинковолодінні поАДРЕСА_1 в розмірі 1343 м2 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пропорційно їх часткам у праві власності на це будинковолодіння, визнання недійсною угоди взаємного обміну неприватизованих присадибних земельних ділянок від 6.08.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, що в м. Івано-Франківську та повернути з користування ОСОБА_7 в користування позивачів частину спірної ділянки згідно висновку будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 12.04.2006 року вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою в користування земельною ділянкою та про повернення частини земельної ділянки в користування позивачів виділено в окреме провадження.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.04.2006 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсною угоду взаємного обміну незабудованими частинами неприватизованих присадибних земельних ділянок від 6.08.2001 року укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, згідно з якою ОСОБА_3 безповоротно передає в користування ОСОБА_7 незабудовану земельну ділянку площею 173,25 кв.м від межі ділянки
Справа № 22-ц-740/2006р. Головуючий у І інстанції Попович С.С.
Категорія 31 Доповідач Горблянський Я.Д.
ОСОБА_8 на 23,1 м (по довжині) та від межі ділянки ОСОБА_5 до межі ділянки ОСОБА_7 (по ширині), а ОСОБА_7 безповоротно передає в користування ОСОБА_3 незабудовану земельну ділянку площею 173,25м2 неправильної форми від межі ділянки, що на віддалі двох метрів від літньої кухні ОСОБА_3 до дороги по вул. ІНФОРМАЦІЯ_1 (по довжині) по лінії, що на З м по ширині відступає від межі ділянки по вул. АДРЕСА_3 (по ширині).
Визнано недійсним рішення міськвиконкому №НОМЕР_1 в частині додатку №1 до п. 17.1 цього рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,0787 га поАДРЕСА_1 ОСОБА_3
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р-1 №НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_3 Івано-Франківською міською радою 14.11.2002 року.
Визнано недійсним рішення міськвиконкому №НОМЕР_2 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 173,25 м в наступних межах: від межі ділянки ОСОБА_8 (АДРЕСА_1) на 23,1 м (по довжині) та від межі ділянки ОСОБА_5 до межі ділянки ОСОБА_7, АДРЕСА_2 (по ширині).
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІФ №НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_4 Івано-Франківською міськрадою 26.07.2004 року в частині земельної ділянки площею 173,25 м2 в наступних межах: від межі ділянки ОСОБА_8 (АДРЕСА_1) на 23,1 м (по довжині) та від межі ділянки ОСОБА_5 до межі ділянки ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 (по ширині).
На дане рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги.
ОСОБА_3 у апеляційній скарзі посилається на те, що права позивачів не порушені і права на її земельну ділянку ті не мають, оскільки земельна ділянка приватизована нею у відповідності до вимог законодавства, а розмір землекористування та порядок встановлений рішенням суду від 11.08.1989 року.
Обмін земельних ділянок між нею і ОСОБА_7 було здійснено з відома та згоди територіальної громади і затверджено рішенням міськвиконкому, а 6.08.2001р. було складено акт встановлення та узгодження меж землекористування. Висновком будівельно-технічної експертизи від 13.10.2003р. підтверджується, що вона приватизовувала 787 м2 земельної ділянки, з них 614 м , що належать до будинковолодіння №НОМЕР_5 і 173м , що знаходяться за межами будинковолодіння. Також 18.09.2003р. комісійно було складено акт проведення контрольних обмірів розподілу земельних ділянок будинковолодіння, яким встановлено факт порушення межі земельної ділянки позивачами.
Однак, суд всього цього до уваги не взяв і ухвалив незаконне рішення.
Також, постановляючи ухвалу про роз'єднання позову щодо вимог позивачів про встановлення порядку користування земельною ділянкою та повернення частини земельної ділянки для розгляду в окремому провадженні судом не враховано те, що рішенням суду від 11.08.1989р. між сторонами вже встановлений порядок користування земельною ділянкою при будинковолодінні.
Просить рішення та ухвалу суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивачів.
ОСОБА_4 в скарзі посилається на те, що 6.08.2001р. між ОСОБА_3, та ОСОБА_7 проведено обмін земельних ділянок законно з відома територіальної громади та затверджено рішенням міськвиконкому.
Згідно договору дарування від 22.10.2002р. вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2.
Тому 3.02.2003р. вона подала міському голові заяву на приватизацію землі, а 21.05.2002р. був складений акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування. Рішенням міськвиконкому від 23.09.2003р. було погоджено та затверджено угоду обміну і передано їй у приватну власність 0,1 га земельної ділянки.
Однак, суд цим доказам не дав належної оцінки і ухвалив рішення, яке не відповідає обставинам справи і виніс ухвалу, яка не може залишатися в силі. Тому просить скасувати
рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивачів відмовити. Також просить скасувати ухвалу від 12.04.2006р. і постановити нову ухвалу з цього питання.
Апелянтки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційні скарги підтримали та пояснили, що судом першої інстанції неправильно оцінено зібрані докази і ухвалено рішення з порушенням норм чинного законодавства. Просять рішення та ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення.
Позивачка ОСОБА_5 не визнала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник управління земельних ресурсів Озарко Л.Я. підтримав апеляційні скарги апелянток, просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.
Колегією суддів встановлено, що власником будинковолодіння №НОМЕР_5 по вул. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківську був ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності від 23.03.1967 року.
З 21.11.1974 року згідно рішення судової колегії в цивільних справах Івано-Франківського обласного суду 57/100 частин будинковолодіння належали ОСОБА_9 та ОСОБА_5, 25/100 - ОСОБА_10, а 18/100 - ОСОБА_11.
З 12.05.1981 року 47/100 будинковолодіння належали ОСОБА_10
Після смерті ОСОБА_9 його частку 57/100 успадкували дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_12.
Згідно договору купівлі-продажу від 8.06.2001 року 43/100 будинковолодіння ОСОБА_13 та ОСОБА_14 продали апелянтці ОСОБА_3
05.12.2002 року ОСОБА_5 та ОСОБА_12 подарували належні їм 57/100 частин будинковолодіння ОСОБА_6.
Як вбачається із рішень Івано-Франківського міського суду від 23.05.1988р. (а.с. 27) та від 11.08.1989 року (а.с. 141-142) між ОСОБА_10 та ОСОБА_5, ОСОБА_12 встановлено порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння поАДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_10 виділено земельну ділянку площею 658 м , а ОСОБА_5 685 м2.
Сторони вказаною земельною ділянкою користувалися і користуються по даний час.
Як вбачається з матеріалів справи 6.08.2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обмінялися неприватизованою земельною ділянкою площею 173,25 м2 по АДРЕСА_1, на аналогічну земельну ділянку по АДРЕСА_2. Даний обмін земельних ділянок було здійснено з відома та згоди територіальної громади та затверджено рішенням Івано-Франківського міськвиконкому №НОМЕР_2 відповідно до чинного законодавства. Тому посилання суду першої інстанції на те, що обмін відбувся з порушенням чинного законодавства нічим не обґрунтоване.
Оскільки ОСОБА_4 згідно договору дарування від 22.10.2002р. стала власником будинку АДРЕСА_2 в м. Івано-Франківську, то по її заяві від 3.02.2003р. після складення акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 21.05.2003р. рішенням міськвиконкому №НОМЕР_2 було погоджено і затверджено угоду обміну від 6.08.2001 року і передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,1000 га, а 26.07.2004р. їй було видано Державний акт на право приватної власності на цю ділянку.
Оскільки згідно договору купівлі-продажу від 8.06.2001р. ОСОБА_3 стала власником 43/100 частин будинковолодіння, то вона і стала користуватися земельною ділянкою, яку виділено судом у користування її попереднику. В зв'язку з цим 27.08.2002 року за її заявою рішенням міськвиконкому №НОМЕР_6 передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,787 га, а 14.11.2002р. їй видано Державний акт на право приватної власності на землю.
Як вбачаться з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13.10.2003р. апелянткою ОСОБА_3 приватизована земельна ділянка площею 787 м2 із них 614 м2, що
належить до будинковолодіння №НОМЕР_5 і 173 м2, що знаходяться за межами будинковолодіння (а.с. 72).
Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що приватизацією земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права позивачів не порушені.
Оскільки на даний час власником 57/100 частин будинковолодіння поАДРЕСА_1 є ОСОБА_6, а згідно довідки міського управління земельних ресурсів від 7.06.2005р. (а.с. 160) він по сьогоднішній день не звертався з питанням впорядкування земельною ділянкою, тому його позовні вимоги є безпідставними.
Згідно ст. 18 п. „г" Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1.01.2002 року, згідно з положенням чинної до цього часу ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди. Після ж 31.12.2001р. право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст. 120 ЗК України на підставі цивільно-правових угод, а право користування земельною ділянкою переходить на підставі договору-оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхіднаі для її обслуговування.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України, виходячи з того, що порядок користування спірною земельною ділянкою визначається насамперед угодою залежно від розміру їх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України приймає до уваги цю угоду при вирішенні спорів, як між ними самими, так і за участю осіб, які пізніше придбали відповідну частку в спірній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода теж є обов'язковою. В даному випадку частки земельних ділянок визначено рішенням суду від 11.08.1989 року.
Колегія судців вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення без врахування вище наведених підстав, тому дане рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачам у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу від 12.04.2006 року про роз'єднання позовних вимог та виділення в окреме провадження вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та повернення частини земельної ділянки в користування позивачів без належних правових підстав, оскільки даний спір вже раніше вирішувався в судовому порядку і прийняте по ньому рішення суду є законним, воно ніким не скасовувалось і не змінювалось. Тому дана ухвала підлягає до скасування і розгляду цього питання по суті та винесення по ньому рішення.
На підставі ст. ст. 6, 10, 17, 19, 22, 23 ЗК України (в редакції 1991р.), ст. ст. 88, 116, 118, 120, 125, 126, 158 ЗК України (в редакції 2001р.), Декрету Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992р., Закону України „Про місцеве самоврядування" та керуючись ст. ст. 307, 309, 312, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -задовольнити.
Рішення та ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, Івано-Франківської міськради, виконкому Івано-Франківської міськради, Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів про визнання недійсним рішення Івано-Франківського міськвиконкому №НОМЕР_1 в частині додатку №1 до п.17.1 цього рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,0787 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та Державного акта на право приватної власності на землю на її ім'я від 14.11.2002 року серії Р-1 №НОМЕР_3, про визнання недійсним рішення Івано-Франківського міськвиконкому №НОМЕР_2 про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №НОМЕР_4 від 26.07.2004 року, виданого на ОСОБА_4, про визнання недійсною угоди взаємного обміну неприватизованих присадибних земельних ділянок від 6.08.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську; про встановлення порядку користування та розпорядження земельною ділянкою при будинковолодінні по АДРЕСА_1 пропорційно часток у праві власності на будинковолодіння та повернення в користування частини спірної земельної ділянки - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий Я.Д. Горблянський
Судді: О.Є. Меленко
Г.П. Мелінишин