Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 р. Справа №805/290/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 год. 21 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Широбокові І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» м. Краматорськ

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року

за участю

представників сторін:

від позивача: Сергієнко Ю.Р. - за довір.

від відповідача: Назаренко О.В. - за довір.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» м. Краматорськ, звернувся до Донецького окружного адміністратівного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за 2013 рік на 498 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124,5 грн., оскільки підставою для його прийняття стало фактично помилкове відображення в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 р. показників рядка 13 декларації.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення на позовну заяву та письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що в ході проведення перевірки достовірності показників декларації з податку на прибуток за 2013 р. було встановлено, що сума рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку" повинна складати 230482 грн., а фактично підприємством позивача по рядку 13 відображено 230980 грн., що є порушенням п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України. Вищезазначене порушення виникло в результаті того, що підприємством по авансовим платежам з податку на прибуток фактично було здійснено переплату в сумі 498 грн. В наслідок чого, занижено податок на прибуток за 2013 р. у сумі 498 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт від 17.04.2014 р. № 349/22-1-33529062.

Актом перевіркі встановлено ряд порушень, а саме: порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 498 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за 2013 рік на 498 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124,5 грн.

Як вбачаєтся з Акту перевірки за переіод з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 127016 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. встановлено заниження податку на прибуток у сумі 498 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 498 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначаєтся починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому встановлено граничний строк подання річної податкової декларація за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Перевіркою достовірності показників декларації з податку на прибуток за 2013 р. від 28.02.2014 р. № 9090924065 було встановлено, що позивачем до рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку" було внесено фактично сплачену суму авансових внесків, з урахуванням переплати, яка виникла в результаті нарахування авансових внесків у лютому 2013 з розразунку 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік, що є порушенням п. 57.1 ст. 57, пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. В наслідок вищезазначеного, занижено податок на прибуток за 2013 р. у сумі 498 грн.

Судом встановлено, що позивачем був розрахований платіж за авансовим внеском з податку на прибуток в розмірі 18841 грн. з наступного.

08.11.2012 р. позивачем подана декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2012 р. № 9069930966, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 169571 грн. (14 рядок декларації), 1/9 податку на прибуток складає 18841 грн.

18.01.2013 р. позивачем був сплачений авансовий платіж з податку на прибуток за січень 2013 р. у розмірі 18900 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1820 від 18.01.2013 р.

18.02.2013 р. позивачем був сплачений авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2013 р. у розмірі 19280 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1964 від 18.02.2013 р.

В зв"язку з чим за січень 2013 р. позивачем надмірно сплачена сума з авансового платежу з податку на прибуток в сумі 59 грн., за лютий 2013 р. - 439 грн. відповідно, всого 498 грн., що не заперечується сторонами.

07.02.2013 р. позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 р. № 9086772067, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 231359 грн. (14 рядок декларації), 1/12 податку на прибуток складає 19280 грн. (рядок 34 декларації).

Авансові внески з податку на прибуток у розмірі, визначеному декларацією за 2012 р., за період березень - грудень 2013 р., січень - лютий 2014 р. сплачені в повному обсязі що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками банку (аркуш справи з 162 по 178).

Крім авансових внесків позивачем був сплачений податок на прибуток за 2012 р. у розмірі 58896 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1965 від 18.02.2013 р.

28.02.2014 р. позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 р. № 9090924065, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 231000 грн. (10, 11 рядки декларації), 1/12 податку на прибуток складає 19250 грн. (рядок 23 декларації).

Авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2014 р. був сплачений позивачем в повному обсязі 27.03.2014 р. відповідно до платіжного доручення № 6100 від 27.03.2014 р. Окрім авансового внеску з податку на прибуток позивачем був сплачений податок на прибуток за 2013 р. у розмірі 20 грн. відповідно до платіжного доручення № 5919 від 12.03.2014 р.

Позивач вважає, що в зв"язку з тим, що за встановлений законодавством строк сплати податку на прибуток за 2013 р. у його підприємства існувала надмірно сплачена сума авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 498 грн., помилкове відображення в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік показника у рядку 13 декларації не призвело до фактичних втрат державного бюджету. В зв"язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов"язання з податку на прибуток за 2013 р. у розмірі 498 грн.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до норм податкового законодавства сплата грошових зобов"язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та /або надміру сплачених сум з іншіх платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Оскільки авансові внески з податку на прибуток є формою сплати податку на прибуток, тобто цого ж податку, по якому у позивача виникла переплата, зарахування переплати грошових зобов"язань з податку на прибуток повинно проходити автоматично без відповідної заяви. Тобто в даному випадку відповідач повинен був самостійно без будь - якої заяви позивача здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним авансового платежу з податку на прибуток у рахунок платежу з податку на прибуток за 2013 рік, чого відповідач не здійснив.

Суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення з огляду наступне.

За приписами п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період.Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу Україні з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За приписами п. 127.1 ст. 127 ПК Україні ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 затверджено форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства та порядок заповнення.

Згідно цого наказу декларація з податку на прибуток та додатки до неї заповнюється платниками податку.

Суд зазначає, позивачем самостійно заповнена та подана декларація з податку на прибуток підприємтсв за 2013 рік разом з додатками. Відповідно до якої (рядок 13 ЗП) визначена сума зменшення нарахованої суми податку - 230980 грн. а також (рядок 14) податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13) - 20 грн. Крім того згідно додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємст (рядок 13.7) cума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України позивачем визначена сума в розмірі 230980 грн., яка була відображена в рядку 13 декларації. Перевіркою декларації встановлено фактичне заниження податку на прибуток в розмірі 498 грн., в зв"язку з чим податковим органом було донараховано цю суму оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що згідно декларації була відображена не фактично нарахована сума та фактично сплачена, але це не призвело до фактичних втрат державного бюджету оскільки була надмірна сплата з авансового внеску з податку на прибуток. Та відповідач повинен був здійснити самостійно зарахування авансового платежу з податку на прибуток у рахунок платежу з податку на прибуток за 2013 р.

Суд вважає, що позивачем порушено норми податкового законодавства, а саме порядок заповнення декларації в зв"язку з чим ним фактично самостийно занижено податок на прибуток в розмірі 498 грн., що відображено в декларації з податку на прибуток за 2013 р.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинен був зараховувати переплату з авансового внеску з податку на прибуток у рахунок сплати податку на прибуток без його відповідної заяви, оскільки авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це не один податок, з огляду на наступне.

Відповідно до Змін до бюджетної класифікації, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року N 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11 "Про бюджетну класифікацію" було доповнено, зокрема, позицією - 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

З матеріалів справи, а саме облікової картки позивача вбачається, що фактично авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 року по коду бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» сплачено в сумі 230980 грн. з урахуванням переплати в розмірі 498 грн. зазначена переплата маєтся і на 2014 рік.

Також в матеріалах справи міститься облікова картка позивача (платіж 11021000 податок на прибуток приватних підприємств) відповідно до якої за 2013 р. нараховано та сплачено податку на прибуток в розмірі 20 грн.

Як вже зазначалося, аналіз норми п. 87.1. ст. 87. ПК України доводить, що без заяви у рахунок сплати грошових зобов'язань з відповідного платежу може бути здійснено зарахування за рахунок надміру сплачених сум саме такого ж платежу.

Суд зазначає, що у даному випадку мова йдеться про відповідні платежі, а не відповідні податки.

Позивачем здійснювалися платежі, які зараховувалися за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств, та за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Суд зазначає, що вказані два платежі, згідно вимог діючого законодавства, є різними, відповідно зарахування одного платежу у рахунок сплати іншого платежу без відповідної заяви позивача не передбачено. Таке зарахування можливо лише за наявності заяви позивача, яку він не надав і на час розгляду справи, що також підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року- відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 лютого 2015 р. в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2015 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.