Судове рішення #4111032
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"11" лютого 2009 р.                                                            Справа № 05/289-08

вх. № 9204/5-05

 

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3. (довіреність від 14.12.06 р.),  відповідача - ОСОБА_4 (довіреність від 16.01.09 р.),

розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) 

до  фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)    

про стягнення 23706,41 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 23535,41 грн., 3% річних в сумі 171,00 грн., а також державне мито в сумі 237,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та за юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг від 03.12.08 р. в сумі 3500,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу залізобетонних конструкцій від 11.09.08 р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості, виникшую у зв'язку з невиконанням останнім умов по договору купівлі-продажу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме: за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р., включно, в сумі 24726,52 грн., 3% річних - 228,00 грн., а всього 24954,52 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 249,55 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., та за юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг від 02.12.08 р. - 3500,00 грн.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, докази відправки її відповідачу та докази доплати державного мита в сумі 12,55 грн., суд вважає за можливе прийняти цю заяву як заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних на суму 1191,11 грн. та 3% річних на суму 57,00 грн., оскільки в ній не уточнюється ані період 3% річних, ані сума інфляційних.

Відповідач в відзиві на позов визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав уточнений відзив на позов, в якому визнає суму боргу у розмірі 22800,00 грн., а наданий позивачем розрахунок суми позову вважає невідповідаючим вимогам законодавства, що стосується розрахунку індексу інфляції та 3% річних. Також відповідач не визнає сплату стягнення з нього суми за юридичні послуги у розмірі 3500,00 грн., так як він не відмовлявся від виконання своїх зобов'язань за договором і у позивача не було сенсу звертатися за юридичними послугами, а ще вважає суму сплати за юридичні послуги завищеною за даний вид надання послуг.

Дослідивши надані документи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.09.08 р. сторони уклали договір № 1109 купівлі-продажу залізобетонних конструкцій (надалі - спірний договір), за яким продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач) оплатити і прийняти плити дорожні (аеродромні) 6х2 б/к в кількості 10 штук (надалі - товар) на загальну суму 22800,00 грн.

Згідно п. 2.2 спірного договору оплата здійснюється покупцем готівкою шляхом 100% оплати від суми договору.

Відповідно до п.3.1 спірного договору продавець поставляє оплачену продукцію своїм транспортом за свій рахунок протягом одного місяця з моменту здійснення оплати згідно п.2.2 даного договору за адресою, вказаною покупцем.

11.09.08 р. позивач здійснив попередню оплату в сумі 22800,00 грн., що підтверджується копією квитанції прибуткового касового ордеру № 11/09.

Отже позивач повністю виконав свої зобов'язання за спірним договором.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за спірним договором.

12.11.08 р. позивач вручив відповідачу вимогу про повернення грошових коштів в сумі 22800,00 грн., сплачених згідно квитанції № 11/09 від 11.09.08 р., про що свідчить підпис відповідача в отриманні на вимозі.

Відповідач грошові кошти позивачу не повернув і товар не поставив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, докази передання позивачу оплаченого товару в строк, встановлений спірним договором, або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати в сумі 22800,00 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р. в сумі 1926,52 грн. та 3% річних в сумі 228,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки інфляційні та 3% річних, передбачені статтею 625 ЦК України, застосовується як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а відповідач не має грошового зобов'язання за спірним договором.

Посилання позивача на ст. 536 ЦК України суд вважає безпідставними, оскільки ані законодавством, ані спірним договором не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а також спірним договором не передбачений обов'язок відповідача сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в позові частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати позивача на юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг від 03.12.08 р. в сумі 3500,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки: по-перше, відповідно до ст. 44 ГПК України вони не відносяться до складу судових витрат, оскільки юридичні послуги надавав не адвокат; по-друге, ці витрати не віднесені позивачем до позовних вимог і з них не сплачене державне мито; по-третє, позивачем не надано доказів понесення цих витрат.

Згідно ст. 47 ГПК України та п. 1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” позивачу належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене платіжною квитанцією № 1748170П від 10.02.09 р. державне мито в сумі 0,06 грн.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 693 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 47, 49, 78, 82-85 ГПК України,

 

 

ВИРІШИВ:

 

1. Прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних на суму 1191,11 грн. та 3% річних на суму 57,00 грн.

2. В позові відмовити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1. П/р № НОМЕР_2 в ХАК „Зембанк” м. Харкова, МФО 351652) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2. Ідент. код НОМЕР_3. П/р № НОМЕР_4в Центральному відділенні філії „Харківське головне регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Харкова, МФО 351533) попередню оплату за ненаданий товар в сумі 22800,00 грн., державне мито в сумі 228,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_2. Ідент. код НОМЕР_3. П/р № НОМЕР_4в Центральному відділенні філії „Харківське головне регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Харкова, МФО 351533) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжною квитанцією № 1748170П від 10.02.09 р. державне мито в сумі 0,06 грн.

Видати довідку після набрання рішенням законної сили.

 

Суддя                                                                                           

Повний текст рішення підписаний 13.02.09 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація