ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-13238/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Панченка О.Н.,
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Бутенка В.І.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міськради
на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року
та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради
на неправомірні дії управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни,
В С Т А Н О В И ЛА :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради на неправомірні дії управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни, посилаючись на те, що він має право, згідно діючого законодавства мати статус інваліда Великої Вітчизняної війни.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року було задоволено позовні вимоги позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до п.12 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються в тому числі особи, які в неповнолітньому віці були призвані до лав Радянської Армії під час військових призивів 1941 - 1945 років.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.7 зазначеного вище закону, до інвалідів війни належать також інваліди з числа учасників бойових дій під час великої Вітчизняної війни, які вподальшому стали інвалідами внаслідок загального захворювання.
Суд вірно встановив, що заявник одержав статус учасника бойових дій, який у неповнолітньому віці був призваний до лав радянської Армії під час військових призивів 1941 - 1945 років і 31 березня 2004 року йому встановлена друга група інвалідності загального захворювання.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в рішенні та ухвалі, а посилання щодо правомірності дій управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни не основані на матеріалах справи та вимогах закону.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене та керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міськради залишити без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Панченко О.Н.
Судді: Горбатюк С.А.
Смокович М.І.
Сорока М.О.
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-13238/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Панченка О.Н.,
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Бутенка В.І.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міськради
на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року
та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради
на неправомірні дії управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни,
В С Т А Н О В И ЛА :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради на неправомірні дії управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни, посилаючись на те, що він має право, згідно діючого законодавства мати статус інваліда Великої Вітчизняної війни.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року було задоволено позовні вимоги позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до п.12 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються в тому числі особи, які в неповнолітньому віці були призвані до лав Радянської Армії під час військових призивів 1941 - 1945 років.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.7 зазначеного вище закону, до інвалідів війни належать також інваліди з числа учасників бойових дій під час великої Вітчизняної війни, які вподальшому стали інвалідами внаслідок загального захворювання.
Суд вірно встановив, що заявник одержав статус учасника бойових дій, який у неповнолітньому віці був призваний до лав радянської Армії під час військових призивів 1941 - 1945 років і 31 березня 2004 року йому встановлена друга група інвалідності загального захворювання.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в рішенні та ухвалі, а посилання щодо правомірності дій управління у зв'язку з відмовою надати статус інваліда Великої Вітчизняної війни не основані на матеріалах справи та вимогах закону.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене та керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міськради залишити без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.