КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про прийняття апеляційної скарги до провадження

"02" березня 2015 р. Справа №Б8/180-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги регіонального відділення Фонду

державного майна України по Київській області

на ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.2014р.

у справі №Б8/180-10 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою ОСОБА_2

до ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2014р. у справі №Б8/180-10 затверджено план санації приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7; код ЄДРПОУ 00292729), продовжено строк процедури санації на чотири місяці, зобов'язано керуючого санацією вчинити певні дії, інше.

Не погодившись, регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.2014р. у справі №Б8/180-10. Одночасно у змісті апеляційної скарги було викладено прохання звільнити регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржену ухвалу, мотивоване недостатнім фінансуванням відділення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015р. апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду з мотивів неподання доказів сплати судового збору та з посиланням на неподання будь-яких доказів неналежного фінансування, на яке здійснено посилання у змісті поданої скарги.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.2014р. у справі №Б8/180-10. Одночасно з апеляційної скаргою подано клопотання про поновлення строку її подання, обґрунтоване об'єктивними обставинами.

У змісті апеляційної скарги також викладено прохання звільнити регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржену ухвалу, мотивоване недостатнім фінансуванням відділення, в якості доказу чого до матеріалів апеляційної скарги додано копію листа -відповіді ГУ Державної казначейської служби України у Київській області, згідно з яким на рахунках відділення відсутній залишок відкритих асигнувань.

Розглянувши заявлені клопотання та матеріали апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд визнав заявлені клопотання частково обґрунтованим та подані матеріали достатніми для порушення апеляційного провадження у справі, з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за змістом ст. 9 якого справи про банкрутство розглядаються за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 цього ж кодексу передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 п.п. 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційний і касаційних скарг у справі про банкрутство справляється судовий збір у фіксованому розмірі - в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015р. складає 1218 грн., тобто за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство у 2015 році справляється судовий збір у розмірі 609 грн.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору, предмет спорів та коло осіб, які звільнені від сплати судового збору у відповідних справах. Статтею цього ж 8 Закону визначено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони. Положення ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можливість звільнення від сплати судового збору, безпосередньо пов'язує з майновим станом сторони.

Пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012р. №01-06/869/2012 "Про деякі питання застосування Закону України "Про судовий збір" наголошено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частинами 1-2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наводячи мотиви викладеного у змісті повторно поданої апеляційної скарги прохання звільнити регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області від сплати судового збору, зазначено про те, що відділення є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, фінансування є недостатнім та тривалий час на рахунках відділення відсутній залишок відкритих асигнувань.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що також узгоджується з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати, з тим, у випадку відмови в задоволенні обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржника буде позбавлено права на апеляційне оскарження, встановленого ст. 129 Конституції України.

З тим, враховуючи неналежне, проте все ж наявне, фінансування, тимчасовий характер розмірів затверджених видатків відділення фонду, що по суті і не заперечується заявником, у т.ч. з огляду на неприпустимість зловживання процесуальними правами, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, звільнення від сплати судового збору у повному обсязі не є тим співрозмірним та необхідним заходом, що підлягає застосуванню у даному випадку, у зв'язку з чим заявлене клопотання підлягає задоволенню частково, зокрема, шляхом відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. 53, 65, 86, 93, 98, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відстрочити регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області сплату судового збору у розмірі 609 грн. до винесення постанови у справі.

2. Відновити регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.2014р. у справі №Б8/180-10.

3. Прийняти до провадження апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.2014р. у справі №Б8/180-10.

4. Розгляд апеляційної скарги призначити на 17.03.2015р. о 14:50 в судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань №1).

5. Викликати в судове засідання повноважних представників сторін. Запропонувати завчасно подати відзив на апеляційну скаргу. Поштова кореспонденція приймається через канцелярію Київського апеляційного господарського суду за адресою: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко