Справа № 454/2972/14 Головуючий у 1 інстанції: Пахут С.О.

Провадження № 22-ц/783/886/15 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря: Іванової О.О.,

з участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту окремого проживання та визнання майна особистою власністю, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову. Вирішено: накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно на суму співмірну із заявленими позивачем вимогами, а саме - 234900 (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот) грн.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Посилаючись на незаконність оскарженої ухвали, просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити. Наводить доводи про те, що судом не враховано невідповідність клопотання про забезпечення позову вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України, не роз'яснено наслідки за ст. 155 ЦПК України. Вважає, що немає жодних причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду. В порушення вимог ст. 210 ЦПК України, в ухвалі суду не міститься мотивів , з яких суд дійшов висновку про необхідність обрання забезпечення позову. Вказує, що судом без належного з'ясування та у відсутності доказів накладено арешт на все майно в межах суми позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність ухвали в межах , визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, підставою для забезпечення позову є заява особи, яка бере участь у справі, у якій повинно бути зазначено: зокрема, причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов; обґрунтування виду забезпечення позову, який належить застосувати , з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості необхідні для забезпечення позову. Суд може вжити заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз"яснень наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому , що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача , а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із змісту позовних вимог предметом позову є грошові кошти в сумі 18000 доларів США, які позивач просить визнати її особистою власністю з тих підстав, що вони набуті нею в 2001 році за час окремого проживання з відповідачем, під час фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачем.

Колегія суддів вважає, що, в недотримання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову не містила обґрунтування застосування такого виду забезпечення позову , як накладення арешту на все майно відповідача, і у заяві про забезпечення позову не було зазначено відомостей про те, на яке конкретно майно відповідача позивач просила накласти арешт. Тобто, за наявності спору про грошові кошти і за відсутності обґрунтування застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на все майно, та за обставин не зазначення заявником відомостей, щодо конкретного майна відповідача, на яке заявник просив накласти арешт, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову була подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, наслідком чого повинно було бути застосування положень ч. 8 ст. 151 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про вжиття забезпечення позову, у зв"язку з чим оскаржену ухвалу належить скасувати, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312 , ч. ч. 1, 3 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Тропак О.В.

Судді Приколота Т.І.

Федоришин А.В..