ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2015 р.Справа № 916/321/15-г

За позовом: Приватного підприємства "АРНІКА" (м. Южне);

До відповідача: Южненської міської ради Одеської області (м. Южне);

про стягнення 1197773,00 грн.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: Асауляк А.О. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 27.01.2015р. за вх. №341/15 Приватне підприємство "АРНІКА" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Южненської міської ради Одеської області (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 1197773,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, в обгрунтування яких посилається на вчинення відповідачем незаконних дій щодо видачі паспортів прив'язки та тимчасові стаціонарні споруди для провадження підприємницької діяльності, що розташовані біля ТЦ по пр-т Леніна, 19 м. Южного Одеської обл., подання Прокуратури Одеської області №56вих14 від 16.01.2014р. про усунення порушень, укладання попереднього договору №1041 від 19.05.2014р. та відмову позивачу в укладанні основного договору купівлі-продажу внаслідок виявлення „малих архітектурних форм, що затуляють фасад приміщення, унеможливлюють нормальний прохід та проїзд до приміщення...".

Відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, надавши письмовий відзив, в обгрунтування своїх заперечень посилається спільну перевірку працівників органів прокуратури м. Южного Одеської області та Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради, внаслідок якої виявлені відхилення споруд від параметрів, зазначених у паспортах прив'язки, на розпорядження міського голови №02-02-20р від 04.02.2014р. „Про демонтаж тимчасових споруд". Також відповідач зазначає, що у зв'язку із здійсненням супротиву деяких підприємців щодо демонтажу тимчасових споруд, відповідач звернувся щодо тих осіб до суду із позовом, який судом задоволено.

У судовому засіданні від 27.02.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19 травня 2014 року Приватне підприємство "АРНІКА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь фарм" уклали попередній договір №1041 (а.с.15) щодо зобов'язання сторін укласти договір купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, буд. 19-У, загальною площею 249,3 кв.м, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Однак, 30.05.2014р. позивача ТОВ „Південь фарм" повідомило про те, що за результатами огляду приміщення у порядку передбаченому умовам попереднього договору останнім встановлена можливість неефективного використання вищезазначеного нежилого приміщення у торгівельній діяльності фармацевтичними товарами у зв'язку із наявністю малих архітектурних форм, що затуляють фасад приміщення, що, в свою чергу, унеможливлює нормальний прохід, проїзд до приміщення, порушує пожежні та санітарні норми, створює небезпеку використання приміщення персоналом та відвідувачами (покупцями), що унеможливлює укладення основного договору купівлі-продажу за ціною зазначеною у попередньому договорі (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою м. Южне було проведено перевірку тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19, за заявою Приватного підприємства "АРНІКА" спільно із Управлінням архітектури та містобудування Южненьської міської ради, якою встановлені порушення „Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності".

Позивач вважає, що дії Южненської міської ради в особі управління архітектури та містобудування у вигляді надання дозволу на розміщення тимчасових споруд біля сходів та на сходах нежитлового приміщення за адресою Одеська обл., м. Южне, вул. Леніна, 19-У вплинули на ефективність (рентабельність) нежитлового приміщення у якості „аптеки" та зменшили ринкову вартість об'єкту нерухомого майна, що належить позивачу.

Так, позивач нарахував відповідачу у зв'язку з вищевикладеним суму збитків у розмірі 1197773,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю, надавши відзив на позовну заяву (а.с.64-68), в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що внаслідок спільної перевірки працівників органів прокуратури м. Южного Одеської області та Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради (за заявою Приватного підприємства "АРНІКА"), внаслідок якої виявлені відхилення споруд від параметрів, зазначених у паспортах прив'язки.

На виконання подання прокуратури м. Южне від 16.01.2014р. №56вих14 про усунення вимог Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України „Про благоустрій населених пунктів України", „Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244 (а.с.35-37) постановлено розпорядження міського голови м. Южне №02-02-20р від 04.02.2014р. „Про демонтаж тимчасових споруд".

Попередній договір був укладений 19.05.2014р., а звіт про незалежну оцінку майна за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19-У був складений станом на 08.05.2014р. (а.с.11). Проте, паспорти прив'язки за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19 видано підприємцям 30.10.2012р., 01.02.2013р., 02.09.2013р. (а.с. 69, 74, 79). Таким чином, на кінець 2013 року та на момент складення зазначеного звіту і укладання попереднього договору біля ТЦ по пр-т Леніна, 19 м. Южного Одеської області вже було розміщено тимчасові споруди, про що було відомо позивачу.

Також п.1 попереднього договору сторони встановили, що Приватне підприємство „Арніка" зобов'язується в строк до 30.05.2014р. продати Товариству з обмеженою відповідальністю „Південь фарм", а останній купити у позивача нежиле приміщення за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, буд. 19-У, загальною площею 249,3 кв.м, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

А, отже, з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається наявність невиконання умов попереднього договору. Разом з цим слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись із відповідним позовом до суду.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається із позовної заяви, вимогою Приватного підприємства "АРНІКА" є стягнення з відповідача Южненської міської ради Одеської області збитків у розмірі 1197773,00 грн., заподіяних внаслідок незаконного розміщення тимчасових стаціонарних споруд за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

У пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239 визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно ж до п. 6 Роз'яснень встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Таким чином, предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Згідно ст. 33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, позивач був зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, факт завдання відповідачем збитків внаслідок саме дій позивача, що призвело до зменшення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, що ним, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, зроблено не було.

Крім того, суд критично відноситься також і до заявленого розміру збитків з огляду на недоведеність неможливості укладання попереднього договору. Проте, з урахуванням недоведеності позивачем юридичного складу, необхідного для стягнення збитків, суд не вирішує питання щодо їх розміру.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Приватного підприємства "АРНІКА" про відшкодування збитків не підлягають задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "АРНІКА" до відповідача Южненської міської ради Одеської області про стягнення збитків у розмірі 1197773,00 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04 березня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков