ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2015 р.Справа № 924/943/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Ізяславтепломережа", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області

про стягнення 150495 грн. пені та 29150 грн. 3% річних

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Безпалюк О.Л. - за довіреністю від 18.04.2014р.;

відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 23.02.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014р. у справі № 924/943/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р., позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Ізяславтепломережа" про стягнення 1392543,59грн., у т.ч. 1065799,33грн. основного боргу, 180029,56грн. пені, 54199,40грн. 3% річних, 92515,30 грн. інфляційних задоволено частково. Вирішено стягнути з комунального підприємства "Ізяславтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1065799,33 грн. основного боргу, 29534,05 грн. пені, 85335,74 грн. інфляційних нарахувань, 25048,97 грн. три відсотки річних, 24705,04 грн. відшкодування сплаченого судового збору. У решті позову відмовлено.

У постанові Вищого господарського суду України від 13.11.2014р. у даній справі, зокрема, відзначено, що пункт 6.1 Договору не пов'язує обов'язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу з датою оформлення відповідного акту приймання - передачі природного газу. Тобто, прострочка грошового зобов'язання відповідача за Договором не пов'язана з часом підписання відповідного акту. Враховуючи викладене, у судів не було підстав для висновку про те, що час підписання сторонами у справі відповідного акту впливає на момент виникнення прострочки за грошовими зобов'язаннями відповідача. Стосовно зменшення пені з 59 068 грн. до 29 534 грн. (на 50%) судова колегія зазначила, що як в рішенні суду першої інстанції, так і в постанові апеляційної інстанції не дано належного обґрунтування підстав для зменшення пені на 50%. Судами не дано оцінки виробничої діяльності відповідача. При новому розгляді справи, судам необхідно дати належну оцінку умовам Договору, укладеному сторонами у справі, визначити момент настання прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором у відповідача, а також дати належну оцінку підставам для зменшення розміру пені по відношенню до відповідача.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України постановила рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року в справі № 924/943/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 150495 грн. та 3% річних в сумі 29150 грн. та направити в цій частині справу № 924/943/14 на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року у справі № 924/943/14 залишено без змін.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 1392543,59 грн., з яких 1065799,33 грн. основного боргу, 180029,56 грн. пені, 54199,4 грн. 3% річних, 92515,3 грн. інфляційних втрат. Обгрунтовуючи позовну заяву, позивач відзначив, що відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. позивач як постачальник поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2752231,66 грн. згідно з актами приймання-передачі газу за вересень-грудень 2013р. Однак, відповідачем проведені розрахунки за одержаний газ лише частково на суму 1686432,33 грн., у зв'язку з чим станом на 15.05.2014р. заборгованість становила 1065799,33 грн. За прострочення грошового зобов'язання з оплати природного газу позивачем нараховані пеня, інфляційні та 3% річних. Крім того, було повідомлено про складний фінансовий стан позивача.

У своїй заяві, поданій 23.02.2015р., позивач зазначив, що під час нового розгляду справи (в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 150495 грн. та 3% річних в сумі 29150 грн.) правова позиція з приводу предмету спору у позивача не змінилася, всі раніше наведені пояснення і доводи публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримує повністю та просить позов задовольнити.

Відповідач під час нового розгляду справи проти позову заперечує, відзначаючи, зокрема, посилаючись на положення ст. 20 Закону України „Про теплопостачання", що у разі, якщо тимчасово тариф та теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачати механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. Тарифи для населення по КП „Ізяславтепломережа" були прийняті в 2010 році. Однак, при формуванні тарифу було відкориговано лише одну складову витрат (природний газ), а всі інші складові залишилися на рівні 2007 року. Протягом 2007-2014 рр. діяв мораторій на підвищення тарифів для населення на послуги теплопостачання, однак за цей час суттєво зросли ціни і тарифи на електроенергію, воду, матеріали для проведення ремонтних робіт, зросла мінімальна заробітна плата. Діючі тарифи для населення відшкодовували економічно обґрунтовані витрати лише на 60 %. Таким чином, як стверджує відповідач, на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік", Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 167 від 20.03.2013р. „Про затвердження порядку та умов надання у 2013 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або органами державної влади чи місцевого самоврядування". Однак, передбачені в бюджеті кошти на різницю в тарифах профінансовані не були взагалі, що призвело до несвоєчасної оплати боргу за природний газ в 2013 році. Сума узгодженої, але не профінансованої різниці в тарифах станом на 01.01.2014р. відповідно до протоколу № 4/30 від 10.02.2014р. засідання Хмельницької обласної комісії з питань погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу становила 2275211 грн. В 2014р. на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 30 від 29.01.2014р. „Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та /або органами державної влади чи місцевого самоврядування". Остаточний розрахунок за спожитий природний газ за 2013 проведений 27.10.2014р. Також, відповідач зауважив, що п. 9.2 договору „Про організацію взаєморозрахунків" від 25.09.2014р. передбачає, що сторони даного договору зобов'язані не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а відповідно до п. 14 договору про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору не мають одна до одної жодних претензій, стосовно предмета договору. Тому, як вважає відповідач, причиною несвоєчасної оплати заборгованості за природний газ перед НАК „Нафтогаз України" є те, що фінансування різниці в тарифах підприємства було проведено несвоєчасно. Крім того, зазначено, що для застосування санкцій, передбачених п. 7.2. договору поставки природного газу та ч.2 ст.625 ЦК України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, передбачених у договорі про організацію взаєморозрахунків.

Крім того, у своїх поясненнях, поданих 06.02.2015р., відповідач зазначив про те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. КП „Ізяславтепломережа" своєчасно надавало позивачу акти приймання передачі природного газу за січень - квітень 2013 року. Однак, НАК „Нафтогаз України" акти не підписувались і підприємству не повертались, мотивуючи тим, що підприємство грубо порушувало вимоги наказу Міністерства палива та енергетики України № 288 від 15.07.2010р. „Про затвердження Методики визначення природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів". Дія вказаного наказу зупинена з 30.12.2012р. на підставі рішення Держпідприємництва №6 від 29.10.2012р. Як зазначив відповідач, в діючих на той час тарифах на послуги з централізованого опалення втрати природного газу, який споживається для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням врахований по ціні як для населенням, тому підписувати акти приймання - передачі природного газу, які надсилались позивачем, підприємство відмовлялось, оскільки підприємство в разі підписання несло б збитки. Однак, компенсація збитків законодавством не передбачена. Також зазначено, що КП „Ізяславтепломережа" листами зверталось до НАК „Нафтогаз України" підписати та направити підприємству надіслані акти приймання - передачі природного газу з метою забезпечення розрахунків за спожитий природний газ. Тому, через неповернення актів приймання передачі природного газу та відсутності актів звірки взаєморозрахунків підприємство не мало можливості розраховуватись за спожитий природний газ пільгами та субсидіями на суму 4371000 грн., стверджує відповідач. Крім того, листом від 17.09.2013р. НАК „Нафтогаз України" повідомив, що компанії відмовлено у задоволенні позовних вимог, пов'язаних з дією Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої наказом Мінпаливенерго № 288 від 15.07.2010р. і просила терміново надати оформлені належним чином акти приймання-передачі природного газу, починаючи з січня 2013р. Акти за січень - квітень 2013р. підписані лише 29.09.2013р. Як вказує відповідач, тарифи для населення по КП „Ізяславтепломережа" були прийняті в 2010р. При формуванні тарифу було відкориговано лише одну складову витрат (природний газ), а інші складові залишилися на рівні 2007 року. Передбачені в бюджеті кошти на різницю в тарифах профінансовані не були взагалі, що призвело до несвоєчасної оплати боргу за природний газ в 2013 році. 01.01.2014р. було частково погашено заборгованість з різниці в тарифах за 2013 р. в сумі 361700 грн. згідно з договором № 97/30 від 12.02.2014р. Остаточний розрахунок за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. проведений 27.10.2014р. в сумі 1028489,08 грн. платіжним дорученням № 459 від 16.10.2014р. відповідно до п. 24 ст.14 та п.2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік" згідно з договором № 393/30 від 25.09.2014р. про організацію взаєморозрахунків. Також, у своїх поясненнях відповідачем відзначено, що судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановою від 09.09.2014р. при перегляді Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01 07. 2013р. № 5011-1272-2012-42/527-20І2 за позовом ДК „Газ України" до ПАТ „Київенерго" погодилася з висновком суду касаційної інстанції про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 ст. 625 ЦК України, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків відповідно до договору поставки природного газу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

28.12.2012р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавцем) та комунальним підприємством "Ізяславтепломережа" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3043-ТЕ-34, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору ( п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 2311 тис. куб. м згідно з графіком.

Як передбачено п. 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Відповідно до п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства 3 примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.2. договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 1309,20 грн. Загальна вартість договору складає 3025561,20 грн. (п. 5.5. договору).

Як передбачено п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

Окрім того, як встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014р. у даній справі, на виконання умов договору позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 2752231,66грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу від 26.09.13 за газ, спожитий у січні 2013р. на суму 565734,12грн., у лютому 2013р. на суму 446426,73грн., у березні 2013р. на суму 561633,71грн., у квітні 2013р. на суму 148899,24грн., та актами приймання-передачі газу від 31.10.13 за газ, спожитий у жовтні 2013р. на суму 183695,16грн., від 30.11.13 за газ, спожитий у листопаді 2013р. на суму 329897,44грн., від 31.12.13 за газ,спожитий у грудні 2013р. на суму 515945,26грн. Відповідачем проведені розрахунки частково на суму 1686432,33грн., в результаті чого виникла заборгованість за поставлений газ у розмірі 1065799,33грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивачем нарахована пеня за період прострочки на суму 180029,56грн. Крім того, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 54199,40грн. та інфляційні за період з березня 2013р. по квітень 2014р. у розмірі 92515,30грн., констатовано у рішенні господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014р.

Остаточний розрахунок за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р., як зазначив відповідач, проведений 27.10.2014р. платіжним дорученням № 459 від 16.10.2014р. відповідно до п. 24 ст.14 та п.2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік" згідно з договором № 393/30 від 25.09.2014р. про організацію взаєморозрахунків.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (стороною першою), Департаментом фінансів у Хмельницькій обласній державній адміністрації (другою стороною), комунальним підприємством "Ізяславтепломережа" (третьою стороною) та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (стороною останньою) укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 393/30 від 25.09.2014р.

Згідно з п.1 договору предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/погоджувалися органами державної влади та органами місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. №30.

Відповідно до договору сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", стороні першій у сумі 1028489,08 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 1028489,08 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 1028489,08 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 1028489,08 грн. для погашення заборгованості за спожитий природній газ за 2013 рік згідно з договором № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. Сторона остання перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу (пункти 2-7 договору).

Пунктом 9 договору визначені зобов'язання сторін, де вказано, що з метою виконання договору сторони зобов'язуються: 1) забезпечити подання до територіальних органів Казначейства належним чином оформлених договорів та платіжних документів згідно з Порядком та умовами надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування; 2) не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; 3) перерахувати кошти наступній стороні; 4) обмінюватися наявною інформацією для задоволення взаємних інтересів у процесі виконання договору; 5) забезпечити проведення розрахунків відповідно до договору та з врахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, яким може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання сторонами платіжних документів територіальні органи Казначейства своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти в порядку, передбаченому договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 12. договору). Згідно з п. 14. договору сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.

У листах КП „Ізяславтепломережа" (адресованих НАК „Нафтогаз України") № 67 від 28.02.2013р., № 120 від 11.04.2013р., № 148 від 13.05.2013р., № 161 від 28.05.2013р., зокрема, повідомлено про те, що дія наказу Міністерства палива те енергетики України № 288 від 15.07.2010р. „Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів" зупинена на підставі рішення Держпідприємництва № 6 від 29.10.2013р. з 30.12.2012р. Також вказано, що в діючих тарифах на послуги з централізованого опалення втрати природного газу, який споживається для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням враховані по ціні, як для населення і в разі підписання надісланих НАК „Нафтобаз України" актів приймання-передачі газу з урахуванням закупки обсягів природного газу, з якого була вироблена теплова енергія для компенсації втрат за ціною на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання підприємство буде нести збитки на суму понад 15000 грн. щорічно. Компенсація збитків законодавством не передбачена. Враховуючи вищевикладене, у своїх листах КП „Ізяславтепломережа" просить підписати акти приймання-передачі. Крім того, вказано, що через неповернення актів приймання-передачі природного газу та відсутності актів звірки розрахунків підприємство не має можливості розрахуватись за спожитий природний газ пільгами та субсидіями на суму 1606000 грн.

В матеріалах справи також наявні копії: договору № 97/30 від 12.02.2014р. про організацію взаєморозрахунків, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014р.; балансу станом на 30.09.2014р.; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 497836 від 10.04.2014р., статуту НАК „Нафтогаз України" тощо.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, судом приймається до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як з'ясовано судом, рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014р. у даній справі встановлено, що на виконання умов договору позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 2752231,66грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу від 26.09.13 за газ, спожитий у січні 2013р. на суму 565734,12грн., у лютому 2013р. на суму 446426,73грн., у березні 2013р. на суму 561633,71грн., у квітні 2013р. на суму 148899,24грн., та актами приймання-передачі газу від 31.10.13 за газ, спожитий у жовтні 2013р. на суму 183695,16грн., від 30.11.13 за газ, спожитий у листопаді 2013р. на суму 329897,44грн., від 31.12.13 за газ,спожитий у грудні 2013р. на суму 515945,26грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивачем нарахована пеня за період прострочки на суму 180029,56грн. Крім того, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 54199,40грн. та інфляційні за період з березня 2013р. по квітень 2014р. у розмірі 92515,30грн., констатовано у рішенні господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014р. При цьому, судова колегія Вищого господарського суду України постановила рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 150495 грн. та 3% річних в сумі 29150 грн. (нарахованих станом на 15.05.2014р.) та направити в цій частині справу № 924/943/14 на новий розгляд. Водночас, звернуто увагу, зокрема, на необхідності визначення моменту настання прострочки виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. у відповідача.

Судом встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів у Хмельницькій обласній державній адміністрації, комунальним підприємством "Ізяславтепломережа" та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 393/30 від 25.09.2014р. Відповідно до п.6 вищеозначеного договору відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 1028489,08 грн. для погашення заборгованості за спожитий природній газ за 2013 рік згідно з договором № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р.

Крім того, пунктом 9 вищеозначеного договору визначено, що з метою виконання договору сторони зобов'язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Таким чином, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 393/30 від 25.09.2014р., сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. Відтак, відсутні підстави для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012р. (у вигляді нарахованих станом на 15.05.2014р. 150495 грн. пені та 29150 грн. 3% річних).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012. При цьому (як вбачається зі змісту судових рішень в означеній справі, що були предметом розгляду Верховного Суду України), як у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, так і в даній справі (№ 924/943/14) нарахування пені та річних передувало укладенню договору про організацію взаєморозрахунків, однак це не вплинуло на констатацію факту відсутності підстав для стягнення пені та 3% річних з огляду на зміну порядку та строку проведення розрахунків за природний газ.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позов про стягнення 150495 грн. пені та 29150 грн. 3% річних є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Тому у позові публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до комунального підприємства "Ізяславтепломережа", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 150495 грн. пені та 29150 грн. 3% річних слід відмовити з покладенням відповідних судових витрат по справі на позивача згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до комунального підприємства "Ізяславтепломережа", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 150495 грн. пені та 29150 грн. 3% річних відмовити.

Повний текст рішення складено 02.03.2015р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу (30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 10 А ).