Судове рішення #4109241

         

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "10" лютого 2009 р.                                                           Справа № 6/195-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Зарудяної Л.О.

 

при секретарі                                                            Кузнєцовій Г.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - підприємця,

від відповідача: Кучера В.Г. - представника за довіреністю №10 від 10.02.2009р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

ОСОБА_2, м. Липовець Вінницької області 

на рішення господарського суду Вінницької області

від "21" жовтня 2008 р.  у справі № 6/195-08 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2ОСОБА_2,

м. Липовець Вінницької області 

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля",

с. Попівка  Липовецького району Вінницької області 

про стягнення 26984,40 грн., 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.10.2008 р. у справі         № 6/195-08 у позові Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2ОСОБА_2 (м.Липовець Вінницької області) до СТОВ "Поділля" (с. Попівка  Липовецького району Вінницької області)  про стягнення 26984,40 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач (СПД ОСОБА_1) звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2008р. у справі № 6/195-08 з підстав, наведених у скарзі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:

- місцевий господарський суд неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, оскільки судом не досліджено акт звірки розрахунків від 01.12.2000р. складений між СВК "Поділля" та ОСОБА_2, згідно з яким у відповідача перед СПД ОСОБА_2 рахувалась заборгованість за дизельне пальне в кількості 3980 л, щодо якої відповідно до договору про уступку права вимоги від 05.09.2008р. СПД ОСОБА_2передав СПД Зінченку Д.В. право вимоги від боржника - СТОВ "Поділля".

- помилковим є висновок суду першої інстанції, що докази, наявні у справі  (установчий договір та статут СВК "Поділля" зареєстрований 10.03.2000р. ) не підтверджують, що СВК "Поділля" є правонаступником КСП "Поділля", оскільки відповідно до п. 1.1 статуту СТОВ "Поділля" останнє створено в результаті реорганізації СВК "Поділля" і є його правонаступником, а також суд не врахував, те що чинне  законодавство не зобов'язує новостворену юридичну особу чи засновників зазначати в установчому договорі чи статуті відомості про правонаступництво. Крім того, всупереч ч. 1 ст. 38 ГПК України суд не витребував від відповідача документи та матеріали, які б стверджували факт правонаступництва від КСП "Поділля" до СВК "Поділля";

- місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а саме вимоги ст. 77 ГПК України, оскільки у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача суд повинен був відкласти розгляд справи на іншу дату. Також суд належним чином не повідомив позивача про дату розгляду справи, оскільки  в п. 2 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі від 16.09.2008р. вбачається, що суд призначив справу до розгляду на 21.10.2006р., в той час, коли засідання відбулось 21.10.2008р.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає  рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення від 21.10.2008р.  скасувати з підстав, наведених у скарзі.

Відповідач свої заперечення проти доводів скаржника виклав у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (№4 від 14.01.2009 р.) (а.с.78).

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В вересні 2008р. Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до СТОВ "Поділля" про стягнення 26984,40 грн. (повернення безпідставно набутого майна) (а.с. 2-4).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов обґрунтований тим, що згідно з накладною № 1 від  14.08.1996р.  (а.с. 8)   КСП  "Поділля"  отримало від підприємця ОСОБА_23980 л дизельного палива, за що не розрахувалось.

В матеріалах справи міститься довідка від 26.07.1999р. КСП "Поділля" (а.с. 14) з якої вбачається, що останній підтвердив факт отримання від підприємця ОСОБА_2В.А. дизельного пального в кількості 3980 літрів за накладною №1 від 14.08.1996р.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, договором про уступку права вимоги від 05.09.2008р. (а.с. 17) підприємець ОСОБА_2(кредитор) передав, а підприємець ОСОБА_1 (набувач вимоги) прийняв право вимоги матеріальних цінностей (дизельного пального), що отримано боржником КСП "Поділля" від підприємця ОСОБА_2В.А. за накладною від 14.08.1996р.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 2 договору від 05.09.2008р. кредитор ОСОБА_1 одержує право вимагати від боржника - СТОВ "Поділля", що є правонаступником СВК "Поділля" виконання зобов'язання щодо повернення дизельного пального або відшкодування його вартості, отриманого згідно з накладною від 14.08.1996р.

Згідно з довідкою, виданої ВАТ Концерн галнафтогаз" від 09.09.2008р. (а.с. 18), вартість пального на АЗС "ОККО" станом на 09.09.2008р. становить 6,78 грн. за один літр. Отже, вартість дизельного пального в кількості 3980 л становить 26984,40 грн.

Розглянувши позовні вимоги по суті, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з чим погоджується й судова колегія апеляційної інстанції, оскільки правонаступництво СВК "Поділля" після КСП "Поділля" не підтверджено належними доказами, відтак, відсутні підстави стверджувати, що у СПД ОСОБА_2В.А. існувало право вимагати у СВК "Поділля" паливо-мастильні матеріали.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно ст. 25 ЦК УРСР чинного  на час створення СВК "Поділля" юридична особа діє на підставі статуту.

Зміст установчого договору та статуту СВК "Поділля" (зареєстрованого 10.03.2000р. в Липовецькій райдержадміністрації) свідчить, що засновниками створеного СВК є громадяни - фізичні особи, які внесли до майна кооперативу свої паї, майно та грошові кошти і не підтверджує правонаступництва СВК "Поділля" після КСП "Поділля".

Чинним на час створення СВК "Поділля" законодавством, зокрема - Цивільним кодексом УРСР та Законом України "Про підприємства в Україні" передбачалось, що у випадку  реорганізації юридичної особи її майно (права та обов"язки) переходять до новоствореного підприємства на підставі передаточного або розподільного акту.    

Згідно з п. 17 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. № 63 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001р. № 306/5497, при визначенні наявності та обсягів правонаступництва слід врахувати, що він визначається за передавальним (розподільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства - правонаступника роздільний (передавальний) баланс є підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

В матеріалах справи відсутні передавальний баланс та акт приймання-передачі майна від  КСП "Поділля"  до СВК "Поділля".

Відповідно до довідки державного реєстратора Хавхалюка від 29.10.2007р. №47 СТОВ "Поділля" (с. Попівка) є правонаступником СВК "Поділля"  (с. Попівка), а СВК "Поділля" є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Поділля"  (с. Попівка). Довідка видана без посилання на джерело інформації.

На вимогу Житомирського апеляційного господарського суду при розгляді справи №2/290-07 державним реєстратором не надано передавального балансу чи акта прийому-передачі майна від КСП "Поділля" до СВК "Поділля" у зв"язку з їх відсутністю.

За таких обставин Житомирський апеляційний господарський суд при розгляді справи №2/290-07 дійшов висновку щодо недоведеності факту правонаступництва СВК "Поділля" після КСП "Поділля".

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  

 

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що акт звірки розрахунків від 01.12.2000р. між СВК "Поділля" та СПД ОСОБА_2 (а.с. 15) є доказом існування заборгованості СВК "Поділля" перед ОСОБА_2, за отримане  дизельне пальне в кількості 3980 літрів.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані твердження підприємця ОСОБА_1 та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Однак, акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, на підставі якого можна безперечно встановити наявність чи відсутність цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторони. 

Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами: договором, накладними, рахунками тощо.

В  акті  звірки  розрахунків від 01.12.2000р. між СВК "Поділля" та  СПД ОСОБА_2 вказано про заборгованість на користь СПД ОСОБА_2В.А., зокрема, і по  дизельному  пальному  в кількості 3980 л.

Проте вказаний акт, як і довідка КСП "Поділля" від 26.07.1999р. (а.с.14) не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та не свідчать про обов"язок СВК "Поділля" відшкодовувати вартість дизельного палива.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.   

 

Що ж до порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Місцевий суд правомірно розглянув справу за наявними у ній матеріалами без участі представника позивача, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України  господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, тому слід вказати, що  відкладення розгляду справи господарським судом згідно зі ст. 77 ГПК України не є обов'язком суду, а його правом.  

Колегія суддів наголошує, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 20-21).

Слід також зазначити,  що оскільки справу №6/195-08 було порушено в 2008р. (про що свідчить відповідна ухвала господарського суду Вінницької області від 16.09.2008р.), то скаржник повинен  усвідомлювати, що, відповідно, вищевказану справу й призначено до розгляду також в 2008р., тому допущена в ухвалі описка суду не підтверджує, що відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи. 

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський  суд  оцінює докази за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона  обґрунтовує свої вимоги  або  заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому рішення  місцевого господарського суду слід залишити без змін,  апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                         

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2008 р. у справі № 6/195-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2ОСОБА_2 (м. Липовець  Вінницької області) - без задоволення.

2. Справу № 6/195-08 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О 

                                                                                           Зарудяна Л.О. 

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи, 

2,3 - сторонам, 

4 - в наряд.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація