Справа № 344/19469/14-ц

Провадження № 2-во/344/20/15

У Х В А Л А

03 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Гупан Х.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання позивача про внесення виправлення у рішення суду та виконавчий лист в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів-

В С Т А Н О В И В:

до Івано-Франківського міського суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про внесення виправлень до рішення суду та виконавчий лист в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В судовому засіданні позивачка підтримала своє клопотання.

Судом встановлено наступні обставини.

16/02/2015 р. рішенням Івано-Франківського міського суду задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

19/02/2015 р. позивачка подала суду заяву про внесення виправлень в рішення суду та виконавчий лист, оскільки в них не зазначено номер платника податків позивачки та відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Однак позивачка просить не про виправлення помилки суду чи описки, а просить про внесення до рішення суду та до виконавчого документу додаткової інформації, яка не була встановлена під час судового розгляду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 25 червня 2014  року у справі № 6-62цс14 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ст. 218 ЦПК України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення у цивільній справі” від 18.12.2009 № 14 враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України вказана позивачкою інформація не відноситься до обов`язкової інформації, яка повинна складати зміст рішення суду.

Відповідно до п. 8 ст. 193 ЦПК України під час судових дебатів не можна подавати нові докази.

Копію заяви відповідача та довідки про присвоєння коду позивачці позивачка подала після ухвалення рішення суду. Отже вона не могла бути об`єктивно врахована при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином заява позивачки про внесення до рішення суду та виконавчого листа додаткової інформації після завершення судового розгляду є зловживання нею правом на звернення до суду.

Відповідно до зазначеного суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання позивачки про внесення додаткової інформації в судове рішення та у виконавчий лист у цій справі, відмовити;

Відповідно до ст. 293 ЦПК України ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про внесення виправлень в судове рішення не може бути оскаржено окремо від рішення суду.

Головуючий суддя С.О. Бородовський