УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"13" червня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є. суддів - Бершадської Г.В., Дикун С.І. при секретарі - Кріль Н.В. з участю - позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, представника   управління   Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Стукало М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та адвоката, який представляє його інтереси, на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про зміну підстави звільнення та перерахунок пенсійного забезпечення,

Встановила:

ОСОБА_1 та адвоката, який представляє його інтереси, звернулись із апеляційними скаргами на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2006 року яким йому відмовлено в позові до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про зміну підстави звільнення та перерахунок пенсійного забезпечення.

Апелянти просили скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому зазначили, що суд не дав об"єктивної оцінки факту незаконного звільнення ОСОБА_1 з органів міліції 12 березня 1991 року під час його хвороби та перебування на стаціонарному лікуванні. А також, що суд безпідставно не поновив строку звернення до суду, та не зауважив, що внаслідок незаконного звільнення він був обмежений у повному пенсійному забезпеченні після більш як 25 років вислуги в органах міліції.

Справа № - 22а - 626 2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції - Грицак Р.М.

Категорія - перерахунок пенсії                                                 Доповідач -Дикун СІ.

Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 та адвокат, який представляє його інтереси, підтримали вимоги апеляційних скарг.

Представник управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (далі - управління) апеляційних скарг не визнала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ Тернопільської області за наказом Міністерства внутрішніх справ Української РСР НОМЕР_1 за ст.69 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом УВС (за дискредитацію).

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ Тернопільської області НОМЕР_2 ОСОБА_1 звільнено із УВС за ст.69 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом УВС (за вчинення проступків що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

13.06.2005 року ОСОБА_1 по спливу 14 років після звільнення звернувся в суд із позовом про зміну підстави звільнення та перерахунок пенсійного забезпечення.

Згідно з наказом управління НОМЕР_3 о/с пенсіонеру органів внутрішніх справ ОСОБА_1 відповідно до вказівки МВС України від 22.09.2005 року №13507 "Про порядок розгляду матеріалів щодо перегляду статей звільнення пенсіонерів ОВС для перерахунку пенсій" та Указу Президента від 24.04.2003 р. №370 та наказу МВС України від 07.05.2003 р. №468 проведено перерахунок пенсії із врахуванням встановленої надбавки за безперервну службу в розмірі 90 % та премії 33,3%.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, виходячи із слідуючих мотивів.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії обчислюються з грошового забезпечення цих осіб за останньою штатною посадою перед звільненням.

Згідно зі ст.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям  надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця.   Розмір   додаткових   видів   грошового   забезпечення визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд виходив з тих обставин, що позивач не представив доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом про зміну підстави звільнення та що відповідач добровільно провів перерахунок пенсії позивача відповідно до розпорядження МВС України від 16.06.2005 року та вказівки МВС України від 22.09.2005 року №13507 і підстави для іншого перерахунку пенсії позивача відсутні, оскільки на момент його звільнення зазначених у позові додаткових видів грошового забезпечення позивач не отримував.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апелянта, що суд безпідставно відмовив у поновленні строку звернення до суду, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з моменту звільнення позивача з посади до часу його звернення до суду минуло 14 років і доказів поважності пропуску такого строку ОСОБА_1 не навів як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

З урахуванням вищенаведеного, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на незаконність його звільнення з посади під час перебування на стаціонарному лікуванні колегія суддів вважає такими, що не мають правового значення при вирішенні даної справи.

Твердження ОСОБА_1, що до його пенсії безпідставно не враховано щомісячної 100% надбавки, встановленої Указом Президента України від 31 серпня 2001 року №771/2001 "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926", починаючи з 1 жовтня 2001 року; щомісячної надбавки за безперервну військову службу, встановленої Указом Президента України від 24 квітня 2003 року №370/2003 "Про надбавки військовослужбовцям СБУ та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" починаючи з 1 травня 2003 року; 33% щомісячної премії, передбаченої п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців..." починаючи з 1 червня 2000 року; 40% та 35% надбавки та щорічної матеріальної допомоги в розмірі посадового окладу, передбачених ст.2 Указу Президента України №926 від 4 жовтня 1996 року "Про умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ" починаючи з листопада 1996 року колегія суддів до уваги не приймає. Поскільки позивач був звільнений з посади 12.03.1991 року і під час проходження служби та на момент звільнення зазначених додаткових видів грошового забезпечення не отримував і при нарахуванні йому пенсії вони не враховувались, суд підставно відмовив у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вказаних видів грошового забезпечення.

Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307ч.1 п.1, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката, який представляє його інтереси, відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2006 року   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.