Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/943/13-ц

4-с/689/3/15

УХВАЛА

25.02.2015 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Соловйова A.B.

при секретарі Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ярмолинці

скаргу ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця у виконавчому провадженні №45982808 та № 45981972 державної Виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2015 р. до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанови державного виконавця про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку № 23 по вул. Зелена, с. Жилінці, Хмельницька область, Ярмолинецький район. Скарга мотивована тим, що у вказаному будинку проживає неповнолітній син скаржника ОСОБА_2 11.04.2008 р., а рішення органу опіки і піклування про його виселення відсутнє. Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей, а згідно із ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» зазначене майно не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника). Не зважаючи на це, 13.01.2014 р. державним виконавцем Пальна Т.В. відділу державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції винесено постанови ВП №45982808 та ВП №45981972 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 689/943/134-к, 2/689/2/14, виданого 01.07.2014 р. Ярмолинецьким райсудом, про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку № 23 по вул. Зелена, с. Жилінці, Хмельницька область, Ярмолинецький район.

В судове засідання представник скаржника не з'явився, 24.02.2015 р. на адресу суду подав заяву, якою доводи скарги ОСОБА_1 підтримав, просив справу розглянути без його участі.

Представник стягувача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Представник органу ДВС, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 13.02.2014 р. у справі 689/943/13-ц, за позовом ПАТ комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – служба у справах дітей Ярмолинецької районної державної адміністрації, позов було задоволено повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №HMJ0GA00008017 від 17.03.2008 р.: домоволодіння, яке включає в себе будинок літ А-1 загальною площею 82,40 кв.м. житловою площею 56 кв.м. у с. Жилинці, вул. Зелена, 23, цегляний сарай з літньою кухнею літ Б площею 40,8 кв.м.; кам’яний льох літ. В площею 7,4 кв.м.; цегляний сарай літ. Г площею 12,8 кв.м., дерев’яна вбиральня літ. Д, огорожа з металевої сітки 1-2, що належить ОСОБА_1; вирішено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_2; ОСОБА_5 з житлового будинку у с. Жилинці, вул. Зелена, 23 Ярмолинецького району зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, без надання іншого житла та судові витрати. Рішення набрало законної сили 01.04.2014 р.

На виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист від 01.07.2014 р., який пред’явлено до виконання 12.01.2015 р.

Оскаржуваними постановами від 13.01.2015 р. було відкрито виконавчі провадження ВП№45982808 (відносно ОСОБА_1П.) та ВП№45981972 (відносно ОСОБА_2В.) та надано боржникам строк на добровільне виконання рішення до 28.01.2015 р.

Згідно із ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного, орган ДВС зобов’язаний за даних обставин відкрити виконавче провадження із примусового виконання виконавчого документа. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не встановлює обмежень щодо відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на заставлене майно на виконання судового рішення та не регулює цих відносин.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З урахуванням наведеного, зміст оскаржуваних постанов, у т.ч. щодо надання строку на добровільне виконання судового рішення про виселення, відповідає вимогам зазначеної норми.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Зазначеним законом не встановлено обмежень щодо виконання присудженого судом обов’язку виселення відповідних осіб, а лише встановлено обмеження на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) відповідного нерухомого майна. В оскаржуваних постановах не йдеться про примусове відчуження будинку в с. Жилинці, вул. Зелена, 23, а йдеться лише про виселення з цього будинку боржників. Окрім того, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не забороняє добровільного виконання присуджених судом обов’язків боржників, а відтак, надання оскаржуваними постановами строку на добровільне виселення відповідає законодавству.

На зазначене не впливає посилання на необхідність отримання згоди органу опіки і піклування для виселення з вказаного будинку неповнолітніх осіб, оскільки таке посилання стосується не відкриття виконавчого провадження, а фактичного вжиття примусових заходів, спрямованих на виселення боржника при тому, що рішенням Ярмолинецького районного суду у справі №689/943/13-ц, яке набрало законної сили, надано оцінку витягу з протоколу №1 від 13.01.2014 р. комісії з питань захисту прав дитини при Ярмолинецькій райдержадміністрації про відмову у наданні дозволу на реалізацію вказаного будинку. Констатовано, що в заставленому будинку були зареєстровані та проживають неповнолітні діти у порушення умов договору іпотеки після його укладення, а таке рішення комісії не є передбаченою законом підставою для відмови у задоволенні зазначеної позовної вимоги за даних обставин. При цьому, скаржник не уповноважена представляти інтереси ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки не є його законним представником.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порушення законодавства зі сторони органу ДВС та порушення у зв’язку із цим прав скаржника у виконавчому провадженні не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383-389 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В.Соловйов