Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/943/13-ц

4-с/689/6/15

УХВАЛА

25.02.2015 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Соловйова A.B.,

при секретарі Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ярмолинці

скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №45982125 державної Виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2015 р. до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про виселення ОСОБА_1 з будинку № 23 по вул. Зелена, с. Жилінці, Хмельницька область, Ярмолинецький район. Скарга мотивована тим, що згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей, а згідно із ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» зазначене майно не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника). Не зважаючи на це, 13.01.2014 р. державним виконавцем Пальна Т.В. відділу державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції винесено постанову ВП №45982125 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 689/943/134-к, 2/689/2/14, виданого 01.07.2014 р. Ярмолинецьким райсудом, про виселення ОСОБА_1 з будинку № 23 по вул. Зелена, с. Жилінці, Хмельницька область, Ярмолинецький район.

В судове засідання скаржник не з'явився, 24.02.2015 р. на адресу суду подав заяву, якою доводи скарги підтримав, просив справу розглянути без його участі.

Представник стягувача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Представник органу ДВС, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 13.02.2014 р. у справі 689/943/13-ц, за позовом ПАТ комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – служба у справах дітей Ярмолинецької районної державної адміністрації, позов було задоволено повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №HMJ0GA00008017 від 17.03.2008 р.: домоволодіння, яке включає в себе будинок літ А-1 загальною площею 82,40 кв.м. житловою площею 56 кв.м. у с. Жилинці, вул. Зелена, 23, цегляний сарай з літньою кухнею літ Б площею 40,8 кв.м.; кам’яний льох літ. В площею 7,4 кв.м.; цегляний сарай літ. Г площею 12,8 кв.м., дерев’яна вбиральня літ. Д, огорожа з металевої сітки 1-2, що належить ОСОБА_2; вирішено виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3; ОСОБА_1; ОСОБА_4; ОСОБА_5 з житлового будинку у с. Жилинці, вул. Зелена, 23 Ярмолинецького району зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, без надання іншого житла та судові витрати. Рішення набрало законної сили 01.04.2014 р.

На виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист від 01.07.2014 р., який пред’явлено до виконання 12.01.2015 р.

Оскаржуваною постановою від 13.01.2015 р. було відкрито виконавче провадження ВП№45982125 (відносно ОСОБА_1П.) та надано боржнику строк на добровільне виконання рішення до 20.01.2015 р.

Згідно із ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного, орган ДВС зобов’язаний за даних обставин відкрити виконавче провадження із примусового виконання виконавчого документа. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не встановлює обмежень щодо відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на заставлене майно на виконання судового рішення та не регулює цих відносин.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З урахуванням наведеного, зміст оскаржуваних постанов, у т.ч. щодо надання строку на добровільне виконання судового рішення про виселення, відповідає вимогам зазначеної норми.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Зазначеним законом не встановлено обмежень щодо виконання присудженого судом обов’язку виселення відповідних осіб, а лише встановлено обмеження на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) відповідного нерухомого майна. В оскаржуваній постанові не йдеться про примусове відчуження будинку в с. Жилинці, вул. Зелена, 23, а йдеться лише про виселення з цього будинку боржника. Окрім того, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не забороняє добровільного виконання присуджених судом обов’язків боржника, а відтак, надання оскаржуваною постановою строку на добровільне виселення відповідає законодавству.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порушення законодавства зі сторони органу ДВС та порушення у зв’язку із цим прав скаржника у виконавчому провадженні не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383-389 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А. В. Соловйов