Справа № 296/10242/14-ц

2/296/697/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

"13" лютого 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Анциборенко Н.М.,

при секретарі Медведській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Фінанси та кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 48,32 кв.м., житловою площею - 29,70 кв.м., шляхом визнання за ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" права власності на предмет іпотеки за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.07.2006 року між AT "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне Регіональне Управління" AT "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07-06-И/24. Предметом даного договору є надання банком позичальнику в тимчасове користування в умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредиту в сумі 58 990,00 доларів США з терміном погашення до 09.07.2026 року та з оплатою по процентній ставці 12,0 % річних. Відповідно до п.2.3 кредитного договору кредит використовується за цільовим призначенням на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за кредитним договором поручителем виступає ОСОБА_3, яка у порушення умов п.п.1.1, 2.1, 2.2 договору поруки № 07-06-П1/24 від 10.07.2006 року ухиляється від виконання зобов'язань по договору. Також за зобов'язаннями відповідача перед позивачем поручителем виступає ОСОБА_4, який у порушення умов п.п.1.1, 2.1, 2.2 договору поруки № 07-06-П1\24 від 10.07.2006 року теж ухиляється від виконання зобов'язань по договору.

Також у забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору 10.07.2006 року між банком та відповідачем був укладений іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі. Відповідно до умов даного договору відповідачем, який є іпотекодавцем, передано позивачу як іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Одночасно з договором іпотеки 10.07.2006 року укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріально округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі, згідно умов якого квартира перейшла від ОСОБА_5 в особисту приватну власність ОСОБА_1.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, здійснив видачу кредиту на умовах забезпеченості, поворотності, платності в сумі 58 990,00 доларів США. Однак, позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

03.10.2011 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, яке набрало законної сили, задоволено позов АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь AT "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості в сумі 47 647,47 доларів СІІІА, що у гривневому еквіваленті становить 801 477, 18 грн..

17.11.2011 року постановою старшого державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ накладено арешт на майно ОСОБА_1. 12.09.2012 року постановою державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ виконавче провадження закінчено за заявою банку і перенаправлено для проведення подальших виконавчих дій до Богунського ВДВС Житомирського МУЮ. 01.10.2012 року Богунським ВДВС Житомирського МУЮ винесена постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1. У результаті виконавчих дій встановлено, що позичальником після укладення договору купівлі-продажу та договору іпотеки не зареєстровано право власності на квартиру.

Таким чином, рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, заборгованість не погашена. Станом на 01.01.2014 року загальна сума заборгованості позичальника перед позивачем складає 3 465 421,26 грн..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Також пояснив, що відповідач купив квартиру АДРЕСА_1 у сестри, однак, право власності в БТІ не зареєстрував.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, згідно заяви просить розглядати справу у його відсутність (а.с.67).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, згідно заяви просить розглядати справу у відсутності представника (а.с.51).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлено, що 10.07.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07-06-И/24, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 58 990,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 09.07.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % річних з цільовим призначенням - придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-13).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10.07.2006 року укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що буде власністю позичальника на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.07.2006 року між позичальником та ОСОБА_5 та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрованого у реєстрі (а.с.14-15).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.10.2011 року, яке набрало законної сили, задоволено позов АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь AT "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості в сумі 47 647,47 доларів СІІІА, що у гривневому еквіваленті становить 801477,18 грн. (а.с.16).

З наданого позивачем розрахунку (а.с.5-10) вбачається, що станом на 01.10.2014 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 3 465 421,26 грн., яка складається з: строкової заборгованості по основному боргу - 34 569,25 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 447 851,55 грн., прострочена заборгованість по основному боргу - 19 171,62 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 248 372,17 грн., строкова заборгованість по відсоткам - 555,32 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 7194,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 40 423,64 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 523 696,34 грн., строкова заборгованість по комісії - 566,01 грн., прострочена заборгованість по комісії - 34 972,92 грн., пеня - 2 202 767,92 грн..

Згідно довідки Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ №329/10 від 09.02.2015 року (а.с.72) станом на 09.02.2015 року будь-які погашення по виконавчому документу боржником ОСОБА_1 не проводились. Залишок заборгованості по виконавчому листі №2-1103/11, виданого 08.11.2011 року Корольовським районним судом м. Житомира становить 803 297,18 грн..

Згідно п.10 договору іпотеки звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Відповідно до ст.ст.33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк.

08.10.2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було направлено вимогу про усунення порушень умов кредитного договору №07-06-И/24 від 10.07.2006 року (а.с.17-18).

Згідно статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому, виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (правова позиція, висловлена Верховним Судом України 11.12.2013 року при розгляді справи №6-124цс13).

Як вбачається з Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.63-64) право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 09.06.2006 року за ОСОБА_5.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Отже, право власності за договором, якій підлягає державній реєстрації, наступає з часу такої реєстрації, а не з часу реєстрації отриманого за договором права власності в органах БТІ (аналогічний правовий висновок міститься у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2012 року у справі №6- 33997св12).

Тому суд приходить до висновку, що право власності у ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 виникло 10.07.2006 року, тобто з моменту реєстрації договору купівлі-продажу.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-55140св13 (а.с.78) ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2014 року касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12.08.2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу квартири та повернення сторін у первісний стан задоволено частково, оскаржувані судові рішення скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2014 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси і кредит" про розірвання договору купівлі-продажу квартири і повернення сторін у первісний стан залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання (а.с.81).

Згідно ст.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" умови, за яких нерухоме житлове майно, яке виступає предметом іпотеки на забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами в іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника). Зокрема, примусове стягнення (відчуження без згоди власника) неможливе у разі, якщо іпотечне майно використовується як місце постійного проживання позичальника майнового поручителя і в разі, коли у позичальника (майнового поручителя) не знаходиться у власності інше нерухоме майно, а також коли його загальна площа не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Як вбачається з довідки КП "ВЖРЕП №3" Житомирської міської ради №940 від 02.10.2014 року за адресою АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с.80).

Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.10.2011 року про стягнення заборгованості не виконане, місце проживання у квартирі, яка є предметом іпотеки, ні за ким у встановленому порядку не зареєстроване, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості та не застосовує положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.526, 527, 530, 554, 559, 1048-1050 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за кредитним договором №07-06-И/24 від 10.07.2006 року у сумі 3 465 421,26 грн. (у тому числі - строкова заборгованість по основному боргу - 34569,25 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 447851,55 грн., прострочена заборгованість по основному боргу - 19 171,62 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 248372,17 грн., строкова заборгованість по відсоткам - 555,32 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 7194,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 40 423,64 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 523696,34 грн., строкова заборгованість по комісії - 566,01 грн.., прострочена заборгованість по комісії - 34972,92 грн., пеня - 2 202 767,92 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 48,32 кв.м, житловою площею 29,70 кв.м, шляхом визнання за ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" права власності на предмет іпотеки за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" 243,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Головуючий суддя Н. М. Анциборенко