Справа № 344/1447/15-ц

Провадження № 22-ц/779/534/2015

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Горблянський Я.Д.,Ковалюка Я.Ю. секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілої і смертю та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду 02 лютого 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена судом з порушенням процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що ціна позову становить 130365,95 грн., відповідача уникає від відшкодування заподіяної ним шкоди, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суд про задоволення позову. Просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою забезпечити позов.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи в його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подано доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, і що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень пп. 2, 3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається і встановлено судом, що між сторонами виник спір з приводу стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної із лікуванням і смертю потерпілої та стягнення моральної шкоди, яка на думку позивача, заподіяна відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

02 лютого 2015 року позивачка ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_3, в якій посилається на те, що відповідач в добровільному порядку не відшкодовує заподіяну майнову та моральну шкоду, уникає від відповідальності щодо відшкодування такої шкоди, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду на користь позивачки.

Встановлено, що у виділених матеріалах справи, які направлені на розгляд апеляційного суду є достатньо доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду при можливому задоволенні позову в справі, так як після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 жовтня 2013 року за участю ОСОБА_3, в добровільному порядку не вирішений спір з приводу заподіяння матеріальної та моральної шкоди, як передбачено ст.1187 ЦК УКраїни.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 151 - 153, 303, 304, ст. ст. 312 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2015 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 реєстраційний НОМЕР_1 в межах суми позову - 130365,95 грн.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя В.Д.Фединяк

Судді: Я.Д.Горблянський Я.Ю.Ковалюк