ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 р. Справа №917/2115/14

за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону, майдан Незалежності 1-Б, м. Полтава, 36003 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039

до 1. Полтавської міської ради, вул. Жовтнева, 36, м.Полтава,36000

2. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000

3. Приватного підприємства "ЄТВ", пров. Спортивний, 4-Б, м. Полтава, 36014

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000;

2. Управління з питань містобудування та архітектури, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000

про 1) визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками";

2). визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення";

3). зобов"язання Приватного підприємства "ЄТВ" звільнити самочинно зайняту ділянку площею 2,17 га., яка перебуває на обліку КЕВ м. Полтава.

Головуючий суддя Погрібна С.В.

суддя: Гетя Н.Г.

суддя: Киричук О.А.

Представники:

від прокуратури: не з"явився

від позивача 1: не з"явився

від позивача 2: Клекта І.Т. довіреність №1 від 02.01.2015р.

від відповідача 1 та 2: Дзюбло О.І. довіреність №02-17/2/2464 від 12.11.2010р.

від відповідача 3: Ротарь В.М. довіреність №8 від 10.11.2014р.:

від третьої особи 1: Клименко Г.Й., довіреність № 08-14/3283 від 03.12.2013р.

від третьої особи 2: не з"явився

Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 26.12.2014р. справу призначено до колегіального розгляду.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Суть справи: Розглядається позовна заява Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками"; 2) визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення"; 3). зобов"язання Приватного підприємство "ЄТВ" звільнити самочинно зайняту ділянку площею 2,17 га., яка перебуває на обліку КЕВ м. Полтава, та за власний рахунок привести вищевказану земельну ділянку у первісний, придатний для користування стан шляхом знесення самовільної забудови.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

Рішенням Полтавської міської ради №009 від 14.03.1952 року позивачу було виділено земельну ділянку для розташування військової частини 54043 (на даний час військове містечко № 57) за адресою: м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 3,15 га. В подальшому право постійного користування зазначеною земельною ділянкою було оформлено за Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною району (на даний час Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава) державним актом серії Б № 052415 від 1984 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області 18.08.2011р. у справі № 19/63 за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Полтава до Полтавської міської ради, яким:

- визнано недійсним з моменту винесення рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської рада від 23.04.2008 про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провулок Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га.;

- визнано за державою в особі Міністерства оборони України право власності на частину земельної ділянки військового містечка № 57, розташовану у місті Полтаві за адресою: м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 2,17 га. (т.1, а.с.16-20).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі №19/63 апеляційна скарга Полтавської міської ради задоволена частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 у справі № 19/63 скасовано частково, а саме: п.3 його резолютивної частини та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на частину земельної ділянки військового містечка № 57, розташованого у місті Полтаві за адресою: м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 2,17 га. В іншій частині рішення залишено без змін (т.1; а.с.21-25).

Постановою Вищого Господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 19/63 касаційну скарга Приватного підприємства "ЄТВ" - залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р.по справі № 19/63 залишено без змін.

Як зазначає позивач та прокурор, відповідачем 3, не зважаючи на вищезазначене рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011р. по справі №19/63 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. у 2014році розпочато будівництво деревообробного комплексу на земельній ділянці, яка фактично відноситься до земель Міністерства оборони України.

В підтвердження факту проведення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці за адресою: м. Полтава, провул. Спортивний, 3, позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки у військовому містечку № 57 Полтавського гарнізону від 26 серпня 2014 року та фотографію паспорту об'єкту будівництва, розміщену на паркані, яким обнесена будівельна площадка (т.1, а.с.38).

Прокурор з посиланням на ст. 35 ГПК України, посилається на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011р. по справі №19/63 встановлено всі обставини, таким чином, не потребує доказування у цій справі обставина щодо недійсності рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провулок Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га., а також те, що вказана вище частина земельної ділянки згідно державної статистичної звітності 6-ЗЕМ обліковується як землі оборони.

Представник відповідача 1 та 2 в судовому засіданні та у наданих через канцелярію суду відзивах на позовну заяву (т.1, а.с. 59-64; т.2; а.с. 116-199) проти задоволення позову заперечує посилаючись на безпідставність та необґрунтованість та просить суд застосувати строк позовної даності до позовних вимог та відмовити в позові.

Так обґрунтовуючи свої заперечення, зазначає, позиція викладена в позовній заяві військового прокурора Полтавського гарнізону щодо розміщення по пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві військового містечка № 57, на земельній ділянці площею 3,15 га, не підтверджена належними і допустимими доказами та спростовується відсутністю ознак, які притаманні військовому містечку і наведені у п 1.2 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 р. №448, а саме:

- відсутністю казарменного фонду, житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж;

- відсутністю відокремленої земельної ділянки, з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами;

- відсутністю розміщення відповідної військової частини.

Також, як зазначають відповідачі 1 та 2 є хибним, і таким, що спростовується наявними у справі доказами викладене у позові твердження, що земельна ділянка по пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві, загальною площею 2,0574 га, надана для забудови ПП "ЄТВ" на умовах суперфіцію, була відведена за рахунок земель, які перебувають у державній власності і належать до земель оборони.

Оскільки рішення про надання земельної ділянки по Спортивному, 3 у м. Полтаві, загальною площею 2,0574 га, для забудови ПП "ЄТВ" приймалось Полтавською міською радою на підставі проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки.

Крім того, представник відповідача 1 та 2 зазначає, належним і допустимим доказом, який може підтвердити факт порушення ПП "ЄТВ" вимог земельного законодавства (в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки) під час користування земельною ділянкою про пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві є акт, складений уповноваженими особами Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області, а не акт складений комісією, утвореною на підставі наказів начальника КЕВ м. Полтави підполковника Камзиста В.В. і, до складу якої входять працівники вказаного квартирно-експлуатаційного відділу на який посилаються позивачі.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні та у наданих через канцелярію суду відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях (т.1, а.с.83-87; т.2, а.с. 1-6) проти задоволення позову заперечує посилаючись на пропуск строку позовної давності, щодо оскарження рішення сорок третьої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" та рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р.

Крім того, зазначає, що позивачами не надано жодних документів про визначення меж відносно земельної ділянки орієнтовною площею 2,17 га за адресою м. Полтава, пров. Спортивний, 3 та те, що КЕВ м. Полтава є законним користувачем земельною ділянкою орієнтовною площею 2,17 га за адресою м. Полтава, пров. Спортивний, 3.

Крім того, відповідач 3 зазначає, що ані військовий прокурор, ані Міністерство оборони України, ані КЕВ м. Полтава не мають жодних підстав посилатися на план землекористування Полтавської КЕЧ району, що є додатком до Державного акту на право користування землею серії № 052415 від 1984 року та на схему військового містечка №57 Полтавського гарнізону, оскільки на плані землекористування відображено земельну ділянку площею 3,95 га, а на схемі військового містечка відображено земельну ділянку площею 2,2 га, а не 2,17 га.

Представники третіх осіб 1 та 2 проти задоволення позову заперечують.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, сторін та третіх осіб, дослідивши надані сторонами докази, суд - встановив, що вимоги прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивачів, задоволенню не підлягають за наступного:

Щодо вимог прокурора про визнання незаконним та скасування пункт 2 рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" та визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення" суд зазначає наступне:

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття "позовної давності", а саме - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 3 п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз"яснено з метою забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність

Згідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи містяться заяви відповідачів про застосування строку позовної давності до позовної заяви прокурора.

Відповідач 3 в обгрунтування своєї заяви, зазначає про обізнаності позивачів та прокурора про оскаржувані рішення. В підтвердження даного факту надано ксерокопії документів матеріалів судової справи №19/63, а саме:

- копія рішення сорок третьої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками";

- копія договору супефіцію від 06.11.2009р.;

- протокол судового засідання від 15.07.2010р. по справі № 19/63;

- ухвала господарського суду Полтавської області від 15.07.2010р. по справі №19/63.

Як роз"янено в п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Як зазначено представниками позивачів та прокурором в судових засіданнях, що про оскаржувані по даній справі рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" та рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення" їм стало відомо під час розгляду справи №19/63.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Не може бути підставою для захисту права за позовом, заявленим з пропущенням строку позовної давності, непред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності.

Однак ні позивачами, а ні прокурором жодних пояснень, причин та обґрунтувань, щодо пропуску строку позовної давності, ні в судових засіданнях, ні до матеріалів справи не надано.

Як зазначає прокурор по справі оскаржуваними рішеннями було порушено права та інтереси Міністерстава оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава, про які стало відомо під час розгляду справи №19/36 ще 2010 році. Однак з позовною заявою за захистом порушених прав та законних інтересів, а саме про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" та визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення" прокурор в інтересах позивачів звернувся до господарського суду Полтавської області лише у 2014р., що підтверджується відповідним штампом для реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Полтавської області (т.1, а.с. 3).

Таким чином, позивачу було відомо про порушення його прав ще в 2010році, однак позивач звернувся до суду лише 15.10.2014 р., чим пропустив строк позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачами до винесення рішення у справі подано заяви про застосування строку позовної давності, і позивачами та прокурором не обґрунтовано поважність причин пропуску строку давності для відповідних вимог, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування пункт 2 рішення Полтавської міської ради від 13.10.2009р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" та в частині визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.10.2009р. "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об"єктами промислового значення" задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги прокурора про зобов'язання Приватного підприємства "ЄТВ" звільнити самочинно зайняту земельну ділянку площею 2,17 га., яка перебуває на обліку КЕВ м. Полтава та за власний рахунок привести вищевказану земельну ділянку у первісний, придатний для використання стан шляхом знесення самовільної забудови, колегія суддів зазначає:

Так прокурор в обгрунтування даної позовної вимоги посилається на Акт обстеження земельної ділянки у військовому містечку №57 Полтавського гарнізону від 26.08.2014р., склад комісії якої затверджений наказом Начальника КЕВ м. Полтава №1 від 08.01.2014р.(т.1; а.с.38).

Як зазначає прокурор даним Актом підтверджено проведення будівельних робіт ПП "ЄТВ" за адресою: пров. Спортивний, 3, м. Полтава, без звернення до КЕВ м. Полтава з приводу передачі земельної ділянки під забудову.

За змістом пунктів 1.1, 1.2, 5.3, 6.1, 6.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132 державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи).

Даний Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

За результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1289/21601) (далі - акт перевірки).

У разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).

Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Враховуючи вищевикладене, даний Акт обстеження земельної ділянки у військовому містечку №57 Полтавського гарнізону від 26.08.2014р., не може бути належним та допустимим доказом, який може підтвердити факт порушення ПП "ЄТВ" вимог земельного законодавства (самовільного зайняття земельної ділянки) під час користування земельною ділянкою по пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві, оскільки складений Акт не уповноваженими особами Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області, а комісією утвореною на підставі наказів начальника КЕВ м. Полтави підполковника Камзиста В.В. і до складу якої входять працівники вказаного квартирно-експлуатаційного відділу.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що відповідно до Рішення Полтавської міської ради №009 від 14.03.1952 року позивачу було виділено земельну ділянку для розташування військової частини 54043 (на даний час військове містечко № 57) за адресою: м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 3,15 га. В подальшому право постійного користування зазначеною земельною ділянкою було оформлено за Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною району державним актом серії Б № 052415 від 1984 року.

Відповідно до п. 1.2 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 р. № 448 військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами.

Територія військового містечка - частина земельної ділянки з установленими межами, на якій розміщуються фонди військового містечка, що використовується для розквартирування військових частин та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, згідно акту від 16.08.2001р. "Про передачу військовою частиною А-3114 військового містечка № 57 Полтавському обласному Центру профілактики та боротьби зі СНІДом", який затверджений начальником Полтавської КЕЧ підполковником Євстігнеєвим В.М., військове містечко № 57 передано Полтавському обласному Центру профілактики та боротьби зі СНІДом (т.3, а.с.120-121).

А тому твердження викладені в позовній заяві військового прокурора Полтавського гарнізону щодо розміщення по пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві військового містечка №57, на земельній ділянці площею 3,15 га, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.3 ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Так до матеріалів справи прокурором додано копію державного акта серії Б № 052415 від 1984 року на право користування Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною району землею площею 3,95 га, по пров. Спортивному, 3 в місті Полтава, для розміщення в/ч 54043, який як зазначає прокурор та позивачі є підтвердженням права постійного користування Квартирно-експлуатаційний відділом м. Полтави (т.1, а.с .28-29).

Як встановлено судом, вказаний Акт видано Полтавській квартирно-експлуатаційній частині, а доказів які б підтверджували право постійного користування земельною ділянкою площею 3,95 га, по пров. Спортивному, 3 в місті Полтава Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави суду не надано.

Крім того, судом встановлено, відповідач 3 користується земельною ділянкою загальною площею 20574 кв.м. (кадастровий номер: 5310136400:10:002:0062) на підставі договору суперфіцію від 06.11.2009р. (т.2, а.с.29-34).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів, враховуючи ненадання прокурором належних доказів на підтвердження того, що відповідачем 3 самовільно зайнято земельну ділянку, а також доказів, що підтверджують належність спірної земельної ділянки, на праві власності чи праві користування Міністерству оборони України та КЕВ м. Полтави, відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги Військового прокурора Полтавського гарнізону не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити .

У зв'язку з відрядженням головуючого судді Погрібної С.В. та перебування судді Геті Н.Г. на лікарняному, повний текст рішення виготовлено та підписано 02 березня 2015року.

Головуючий суддя Погрібна С.В.

Суддя Гетя Н.Г.

Суддя Киричук О.А.