Кримінальне провадження № 703/863/15-к

1-кп/703/90/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

при секретарі Палієві В.М.

з участю прокурора Жежерун Р.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

та представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі кримінальне провадження № 12015250230000126 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чуднів Житомирської області, а жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2 українця, громадянина України, такого, що перебуває у громадянському шлюбі з ОСОБА_4, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 23 січня 2015 року близько 11 год. 45 хв. перебуваючи в торговельному залі магазину "Наш край", по вул.Дзержинського, 4А в м Сміла, шляхом вільного доступу умсино, таємно, з корсливих мотивів, викрав дві пляшки коньяку "Агмарті" та "Старий Кахеті", чим заподіяв ТОВ "НК Рітейл" матеріальну шкоду на загальну суму 343 грн. 89 коп.

Він же, повторно, 28 січня 2015 року близько 10 год. перебуваючи в торговельному залі магазину "Наш край", за вказаною адресою, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, намагався викрасти продукти харування загальною вартістю 181 грн. 32 коп., проте свої дії до кінця не довів через причини, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцями названого торгівельного закладу.

Дії обвинуваченого кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 КК України, а також як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду свою провину визнав повністю, зазначив, що обставини, викладені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності та показав, що у нього в сім'ї склались вкрай складні обставини, зумовлені тяжкою хворобою громадянської дружина. Вже перебуваючи в магазині він усвідомив, що не має кошів, на необхідний товар, а тому вирішив його винести непомітно для персоналу магазину. Перший раз йому це вдалось, а другий раз охорона його затримала та всі продукти, які він взяв, він добровільно їм видав. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Показання ОСОБА_2 повністю відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних під час досудового слідства на підтвердження тих обставин, що ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують його особу. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких сімейних обставин, а обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України класифікуються як злочини середньої тяжкості, обставини їх вчинення, а саме те, що тяжких наслідків спричинено не було; особу ОСОБА_2, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, став на злочинний шлях в наслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки його цивільна дружина ОСОБА_4 захворіла на тяжку хворобу, що підтверджується копією картки онкоогляду від 20.12.2014 року, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд що більше не допустить порушення закону.

Враховуючи всі перераховані обставини, а також наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які б його обтяжували, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, шляхом призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей КК України за якими він притягується до відповідальності, та звільнення від його відбування з випробуванням, застосувавши вимоги ст.75 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив два кримінальні правопорушення, то остаточне покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у провадженні не заявлений, процесуальні витрати та речові докази - відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - два місяці арешту;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі.

У відповідності з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтись в службу для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов'язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Головуючий: Т. В. Васильківська