ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 924/1282/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (як правонаступника Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк)

на ухвалу та на постановугосподарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014

у справі№ 924/1282/13 господарського суду Хмельницької області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

провизнання банкрутом

арбітражний керуючийМоісеєв Юрій Олександрович

в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "АВТОЦЕНТР КИЇВ" - Поливач Є.Ю.

ДП "Хумана піпл ту піпл Україна" - Глухенька С.В. ПАТ "УкрСиббанк" - Пенський А.В. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Сандуляк С.А. ПАТ "Укрсоцбанк" - Рачок Н.М. ТОВ "Євро Лізинг"- розпорядник майна, виконуючий обв'язки керівника Моісеєв Ю.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю " Євро Лізинг ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.

ПАТ "УніКредит Банк " (правонаступник ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до господарською суду з заявою, в якій просило зобов'язати ТОВ "Євро Лізинг" передати ПАТ "УніКредит Банк " транспортні засоби в загальній кількості 289 одиниць, які є предметом застави за договором застави від 01.04.2008.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 (суддя Крамар С.І.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 (колегія суддів: Тимошенко О.М., Коломис В.В., Огороднік К.М.) в задоволенні заяви ПАТ "УніКредит Банк" відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що заставне майно, а саме транспортні засоби, згідно договорів фінансового лізингу, вибули з володіння боржника та знаходяться у володінні третіх осіб, а тому заставодержатель подавши заяву про зобов'язання передати транспортні засоби, не може таким чином реалізувати своє право на задоволення вимог банку забезпечених заставою майна, оскільки в процедурі розпорядження майном боржника діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ "Укрсоцбанк" (правозаступник ПАТ "УніКредит Банк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 скасувати, справу в частині заяви ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Євро Лізинг" про зобов'язання передати транспортні засоби повернути на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема: ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "УніКредит Банк " (правонаступник ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося в порядку ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарською суду з заявою, в якій просило зобов'язати ТОВ "Євро Лізинг" передати ПАТ "УніКредит Банк " транспортні засоби в загальній кількості 289 одиниць, які є предметом застави за договором застави від 01.04.2008 (т.17 а.с. 212-214).

В обґрунтування заяви банк посилався на те, що умовами договору застави передбачено, що у випадку невиконання умов кредитного договору, який забезпечено цим договором застави, у банка виникає право одержати у володіння предмет застави з метою захисту та забезпечення прав банку за договором застави.

Судами встановлено, що 01.04.2008 в забезпечення кредитного договору, укладеного 27.03.2008 №101-СВ між ПАТ "УніКредит Банк" та ТОВ "Євро Лізинг", укладено договір застави (з наступними змінами і доповненнями внесеними договорами), предметом якої є обладнання - автомобілі відповідно до переліку. Зазначеним договором застави передбачено, що у разі невиконання боржником умов кредитного договору, банк має право, зокрема, одержувати у володіння предмет застави з метою захисту та забезпечення прав банку за цим договором застави (п.п.іі п.4.1 п.4 договору застави). Крім того, з метою належного виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.03.2008 №101-СВ, з наступними змінами та доповненнями, 31.03.2008 між банком та боржником укладено договір застави майнових прав №101-СВ/PR, відповідно до умов якого боржник надав в заставу банку майнові права, в тому числі грошової винагороди, які випливають з договорів фінансового лізингу, укладених з третіми особами, згідно наведеного в договорі переліку.

Судами встановлено, що предмет застави за договором застави від 01.04.2008 водночас є предметом договорів фінансового лізингу.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

Згідно ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані. Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предмет лізингу має перебувати протягом строку лізингу у користуванні лізингоодержувача і таким чином лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріалами справи не підтверджується, а банком не надано доказів, що транспортні засоби, які є предметом договору застави від 01.04.2008 знаходяться у володіння боржника, оскільки, як зазначено, транспортні засоби є предметом фінансового лізингу та були передані у користування лізингоодержувачам на умовах договору фінансового лізингу, укладеного між боржником та третіми особами.

У поданій касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи, зміст судових рішень прийнятих попередніми інстанціями, спростовує висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, та зазначає про нез'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, а саме обставин місцезнаходження транспортних засобів, які є предметом застави банку, при цьому, скаржник зазначає, що боржником проігноровано вимоги суду про надання інформації щодо наявності/ відсутності транспортних засобів.

Такі доводи скаржника щодо порушення судом ст. 43 ГПК України зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги та для зміни чи скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанції судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 у справі № 924/1282/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук