ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 18-14-08/466

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Удовиченка О.С.,

суддів :Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014

у справі№18-14-08/466

господарського суду Черкаської області

за заявоюЗАТ "Смілапромбуд"

додержавного підприємства "Смілянський радіоприладний завод "Оризон"

пробанкрутство

ліквідаторЗанько М.М.

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою арбітражного суду Черкаської області від 06.05.1995 порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" (надалі ДП "Смілянський радіоприладний завод "Оризон").

Постановою арбітражного суду Черкаської області від 31.10.1995 визнано ДП "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" банкрутом відповідно до Закону України "Про банкрутство".

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі звернулося до господарського суду з заявою від 20.09.2012 про визнання поточних кредиторських вимог до ДП "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" в сумі 144671 грн. 75 коп. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та №2.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.11.2012 у задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі про визнання поточним ДП "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" в сумі 144671 грн. 75 коп. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2012 скасовано; визнано поточні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі в сумі 144671,75 грн., віднесено вимоги в сумі 77686,95 грн. до ІІІ черги задоволення в реєстр вимог кредиторів, 66984,80 грн. - до ІY черги задоволення; зобов'язано арбітражного керуючого ліквідатора Легкого Т.І. включити грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі до реєстру вимог кредиторів.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі звернулося до господарського суду з заявою від 21.03.2014 про визнання поточних кредиторських вимог до ДП "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" в сумі 89094,00 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та №2, а також заборгованість зі сплати єдиного внеску згідно поданої звітності боржника за період червень 2013 року - лютий 2014 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 (суддя Васянович А.В.), яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (колегія суддів: Разіна Т.І., Копитова О.С., Сотніков С.В.) у задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі про визнання поточним кредитором Радіоприладного заводу "Оризон" на суму 89 094, 00 грн. відмовлено.

Суди, посилаючись на ст.ст. 1, 23, 25, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999), встановили, що заявлені УПФ в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області вимоги не є поточними зобов'язаннями в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому не підлягають визнанню.

Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014, визнати заявлені поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на загальну суму 89094, 00 грн. до Радіоприладного заводу "Оризон" в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

Судова колегія, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржених судових рішень норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою арбітражного суду Черкаської області від 31.10.1995, на підставі норм Закону України "Про банкрутство", визнано банкрутом Радіоприладний завод "Оризон". Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався судом.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.11.2007 застосовано положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, призначення арбітражних керуючих, введення ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Судами встановлено, що заява УПФ про визнання поточних кредиторських вимог обґрунтована тим, що станом на 21.03.2014 борг підприємства - банкрута за період з червня 2013 року по лютий 2014 року складає 89 094,00 грн., з яких: 43052,02 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, 41 304, 29 грн. заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, а також заборгованість зі сплати єдиного внеску згідно поданої звітності підприємством у сумі 4 737 грн 69 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та заборгованість із відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій виникли після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, а отже вимоги, заявлені УПФ України не мають характеру поточних в розумінні ст.1 Закону, суди правомірно відмовили у визнанні заявлених кредитором вимог.

Згідно з ч.1 ст.11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові №10/Б-711 від 08.04.2014, у справах про банкрутство застосовуються норми спеціального закону - Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" які є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Відповідно до ч.1 ст.23 Закону в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати обов'язкових платежів, в тому числі передбачених пенсійним законодавством, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 відповідає матеріалам справи, чинному законодавству, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі №18-14-08/466 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук