ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 922/1119/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Бондаренко В.П., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" - не з'явився,

позивача- Шпак В.І. (довіреність №15/юр від 10.03.2014 року),

1-го відповідача- не з'явився,

2-го відповідача- не з'явився,

3-го відповідача- Варданян А.А. (довіреність №03 від 05.01.2015 року),

розглянувши апеляційну скаргу Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" (вх.№1195Х/1-38) та апеляційну скаргу третього відповідача (вх.979Х/1-38)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2014 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталіт", м.Запоріжжя,

до 1.Приватного підприємства "Наріжний камінь", с.Наталине, Харківська область,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна", м.Дніпропетровськ,

3.Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м.Київ

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

28 березня 2014 р. господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № 922/1119/14 за позовом ТОВ "Сталіт" до ПП "Наріжний камінь", ТОВ "Смако Смур Україна" та до ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення заборгованості. До загальної суми позовних вимог входить і вимога про стягнення з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 6731109,85 грн.

Разом з позовною заявою позивач звернувся з заявою, в якій він просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Смако Смур Україна" (в сумі 100000 грн.) та ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (в сумі 6704189,85 грн.)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2014 року у справі №922/1119/14 (суддя Мамалуй О.О.) заяву ТОВ "Сталіт" про забезпечення позову задовольнено частково. До розгляду справи по суті вжито заходи до забезпечення позову по справі № 922/1119/14, шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 6704189,85 грн., які наявні або надходитимуть на рахунки, відкриті на ім"я ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Третій відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати в частині накладення арешту на кошти на рахунках спільної діяльності №2600715600046 та в доларах США №2600715600046 в ПАТ "Укрінбанк".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року апеляційна скарга третього відповідача прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.02.2015 року.

Корпорація "Шелтон Канада Корпорейшн" з ухвалою місцевого господарського суду також не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині накладення арешту на рахунки спільної діяльності №2600715600046 та в доларах США №2600715600046 в ПАТ "Укрінбанк".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року апеляційну скаргу Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" прийнято до провадження та об'єднано з апеляційною скаргою третього відповідача в одне апеляційне провадження.

Представник Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" в судове засідання 16.02.2015 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з письмової заяви 3-го відповідача від 26.02.2015 року, а також з його пояснень апеляційному суду в судовому засіданні 26.02.2015 року, Корпорація "Шелтон Канада Корпорейшн" обізнана про час і місце судового засідання, але немає змоги надати представника для участі в судовому засіданні та вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги без їх участі.

Перший відповідач в судове засідання 26.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року, якою розгляд апеляційної скарги призначено в даному судовому засіданні, направлялась на адресу першого відповідача, однак повернулась підприємством зв'язку з довідкою про невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Другий відповідач в судове засідання 26.02.2015 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що, оскільки списання грошових коштів з рахунків боржника в ПАТ «Укрінбанку» здійснюється на стадії примусового виконання рішення господарського суду Харківської області у даній справі, належним способом захисту прав і законних інтересів апелянтів є пред'явлення позову про виключення майна із актів опису та зняття арешту, у зв'язку з чим вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що Корпорація "Шелтон Канада Корпорейшн", 1-й та 2-й відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та третього відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28 березня 2014 р. господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № 922/1119/14 за позовом ТОВ "Сталіт" до ПП"Наріжний камінь",ТОВ "Смако Смур Україна", ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення заборгованості. До загальної суми позовних вимог входить і вимога про стягнення з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 6731109,85 грн.

Разом з позовною заявою позивач звернувся з заявою, в якій він просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Смако Смур Україна" (в сумі 100000 грн.) та ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (в сумі 6704189,85 грн.)

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначав, що у зв'язку з неповерненням суми заборгованості відповідачів позивачу на неодноразові усні та письмові вимоги останнього, на письмові претензії позивача, а також за умови настання досить складного фінансового становища у країні виконання судового рішення буде або дуже розтягнутим у часі, або взагалі може бути не виконаним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2014 року у справі №922/1119/14 заяву ТОВ "Сталіт" про забезпечення позову задоволено частково. До розгляду справи по суті вжито заходи до забезпечення позову по справі №922/1119/14, шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 6704189,85 грн., які наявні або надходитимуть на рахунки, відкриті на ім"я ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Вказана ухвала обгрунтована тим, що в березні 2014 року відбулася протизаконна збройна анексія території України (Кримського півострову) Російською Федерацією. Відповідач ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" знаходиться на анексованій території, там, здебільшого, знаходяться і його виробничі потужності. Перед анексією території Української держави (Кримського півострову), Верховна рада АРК розпочала протизаконну націоналізацію загальнодержавної української власності, в тому числі і майна ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Більш того, як свідчать публічні заяви першого віце-прем'єра самопроголошеної Республіки Крим Рустама Темиргалиева, приватизація ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" може розпочатися вже наприкінці березня 2014 р. Зазначені події та обставини можуть зробити неможливим виконання судового рішення в частині стягнення грошових коштів з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", у випадку, якщо позовні вимоги будуть задоволені судом. Між тим, стосовно можливого стягнення грошових сум з ТОВ "Смако Смур Україна" такої небезпеки не існує.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, третій відповідач зазначає, що оскаржуваною ухвалою суду накладено арешт на грошові кошти на поточних рахунках в національній валюті №2600715600046 та в доларах США №2600715600046 в ПАТ «Укрінбанк», відкритих відповідно до договору про спільну діяльність від 24.07.2003 року №2847, укладеним між ПАТ «Чорноморнафтогаз» та Корпорацією «Шелтон Канада Корпорейшн». У звязку з чим, на думку апелянта, суд першої інстанції, застосовуючи такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, що є спільною власністю, порушив вимоги ч.1 ст.67 ГПК України, відповідно до якої арешт може накладатися виключно на належні відповідачу грошові суми.

В апеляційній скарзі Корпорації «Шелтон Канада Корпорейшн» також вказується, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на кошти, що також є власністю корпорації.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (п.9.10 постанови).

Згідно з частиною 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, позовні вимоги особи, яка вважає себе власником майна, розглядаються в порядку позовного провадження з дотриманням правил підвідомчості шляхом подання такою особою позову до боржника та особи, на користь якої накладено арешт, з всебічним розглядом справи та винесенням відповідного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання оскаржуваної ухвали постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 28.05.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №43469877 (а.с.66 т.3).

Вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти в розмірі 6704189,85 грн., які наявні або надходитимуть на рахунки, відкриті на ім'я ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», в тому числі на рахунки №2600715600046 та №2600715600046 в ПАТ «Укрінбанк».

В матеріалах справи міститься договір про спільну інвестиційну діяльність №2847, укладений між ПАТ «Чорноморнафтогаз» та Корпорацією «Шелтон Канада Корпорейшн» 24.06.2013 року.

Однак, матеріали справи не містять доказів наявності права власності Корпорації «Шелтон Канада Корпорейшн» на грошові кошти, що знаходяться на рахунках для спільної діяльності з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в ПАТ «Укрінбанк».

Довідка ПАТ «Укрінбанк» про відкриті поточні рахунки ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та Корпорації «Шелтон Канада Корпорейшн» в межах договору про спільну діяльність, не може бути оцінена в даному судовому провадженні, як належний доказ, а також доводи апелянтів про наявність права власності у Корпорації «Шелтон Канада Корпорейшн» судовою колегією також не оцінюються, оскільки вони не стосуються досліджуваного питання: підстав для скасування оскаржуваної ухвали, в порядку визначеному ст. 104 ГПК України.

У зв'язку з викладеним, Корпорація «Шелтон Канада Корпорейшн» вправі звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту в порядку, визначеному статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції зазначено, що заходи до забезпечення позову вживаються до розгляду справи по суті.

17.06.2014 року господарським судом Харківської області у даній справі прийнято рішення про стягнення солідарно з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", ТОВ "СмакоСмур Україна", ПП "Наріжний камінь" на користь ТОВ "Сталіт" 6 531 381,20 грн. суми боргу; 121 322,64 грн. 3% річних; 78 406,01 грн. інфляційні, 73080 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 1827 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, 74600 грн. витрат на правову допомогу адвокатів.

01.07.2014 року господарським судом Харківської області видано наказ.

Зазначений наказ перебуває на примусовому виконанні ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м.Києві, про що свідчить постанова про арешт коштів боржника від 14.02.2015 року ВП №44253228.

Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

При вирішенні питання про скасування забезпечення позову слід виходити з того, що заходи забезпечення позову спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення прав позивача у випадку вирішення справи на його користь.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконання рішення суду (п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 року).

З викладеного вбачається, що можливість скасування заходів забезпечення позову пов'язується не з самим лише набранням законної сили судовим рішенням, а й з відсутністю потреби в такому забезпеченні.

Отже, за наявності зазначених обставин, сторона вправі звернутися до суду першої інстанції для вирішення питання про скасування заходів по забезпеченню позову.

Таким чином, ПАТ ДАТ «Чорономонафтогаз» не позбавлений права звернутися до господарського суду Харківської області про скасування заходів по забезпеченню позову, за наявності відповідних підстав для такого скасування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку. В матеріалах справи відсутні дані про порушення судом норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 28.03.2014 р. у справі № 922/1119/14 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає за необхідне надіслати екземпляр даної постанови на адресу Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" за юридичною адресою та адресою для листування, вказаною представником в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Корпорації "Шелтон Канада Корпорейшн" та третього відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2014 року по справі №922/1119/14 залишити без змін

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/1119/14 підписано 03.03.2015 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Шепітько І.І.