ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
8 червня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є.. Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмови Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою до Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною відмови обласного військового комісаріату про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років в військовій службі.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що в листопаді 1991 року був звільнений у запас з військової служби і йому була призначена пенсія за вислугу років, але Закарпатський обласний військовий комісаріат безпідставно відмовив йому у перерахунку цієї пенсії в зв”язку зі змінами грошового забезпечення військовослужбовців.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2005 року позивачу в задоволенні скарги було відмовлено
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2005 року була відхилена, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2005 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2005 року, вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права. В касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного рішеня вказуючи, що незважаючи на його неоднаразові письмові звернення до голів судів першої та апеляційної інстанції, копію ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2005 року він отримав лише 29 вересня 2005 року, тому вважає, що строк на касаційне оскарження зазначеного рішення було пропущено не з його вини, та просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2005 року.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законої сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання постанови в повному обсязі.
Відповідно до відміток на конверті вбачається, що касаційну скаргу було подано скаржником 14 жовтня 2005 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 212 КАС України, з урахуванням і строку, встановленого для складання рішення суду у повному обсязі.
Враховуючи доводи, викладені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження постановленого судового рішення, колегія суддів вважає їх достатніми для задоволення поданої заяви.
Керуючись статтями 212, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - Суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.