КОПІЯ:
Справа № 546/1413/14-а
Номер провадження 2-а/546/5/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2015 року с-ще Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Олійник О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в селищі Решетилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області, про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 02.12.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 31494025 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-8/11, виданого Решетилівським районним судом Полтавської області 28.02.2012 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при встановленні 2 групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплат та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік як інваліду 3 групи в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат на момент виплат відповідно до ст. 48 Закону України від 28.02.1991 року № 769-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не було вжито усіх дій, передбачених чинним законодавством для забезпечення виконання судового рішення, натомість винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яка позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в які підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області, в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву на незаконні дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З наявного у справі конверту вбачається, що копія оскаржуваної постанови була направлена відповідачем на адресу позивача 05.12.2014 року. Як зазначає позивач, постанову він отримав - 13.12.2014 року, позов направлений до суду 16.12.2014 року. Зазначена обставина відповідачем не спростована, тому суд вважає, що адміністративний позов було подано позивачем у межах строків, передбачених ст. 181 КАС України.
З матеріалів справи та наявних у ній доказів вбачається наступне.
01.03.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминогою О.О. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-8/11, виданого Решетилівським районним судом Полтавської області 28.02.2012 року, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при встановленні 2 групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплат та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік як інваліду 3 групи в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат на момент виплат відповідно до ст. 48 Закону України від 28.02.1991 року № 769-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням проведених виплат.
Листом № 08-1317 від 14.03.2012 року Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області повідомило держвиконавця про те, що на підставі судового рішення було проведено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при встановленні 2 групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи. Водночас, як зазначено у листі, виплата цих коштів не може бути проведена, оскільки відповідні кошти на рахунок управління не надходили.
27.04.2012 року старшим державним виконавцем Нездойминогою О.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 31494025.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року зазначена постанова була скасована, а 31.01.2013 року виконавче провадження № 31494025 було відновлено.
Листом № 08-651 від 08.02.2013 року Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області повідомило держвиконавця, що виплата нарахованих позивачу коштів не може бути проведена, оскільки відповідні кошти на рахунок управління не надходили.
З матеріалів справи видно, що державний виконавець зверталася до Решетилівського районного суду Полтавської області із поданням, в якому просила змінити порядок та спосіб виконання рішення суду, стягнувши з Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області суму нарахованої позивачу одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при встановленні 2 групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Ухвалою суду від 17.07.2013 року у задоволенні подання відмовлено.
28.11.2013 року державним виконавцем Ткаченко С.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 31494025.
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.01.2014 року зазначена постанова була скасована. При цьому суд, мотивуючи своє рішення, відзначив, що державний виконавець не оскаржив ухвалу від 17.07.2013 року і не скористався правом повторного звернення до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
10.10.2014 року виконавче провадження № 31494025 було відновлено, а 02.12.2014 року державний виконавець Ткаченко С.В. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. В обґрунтування свого рішення зазначив, що боржником надано розрахунок про нарахування коштів позивачу, виплати по рішенню не проведені, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету. Підстав для нарахування боржнику штрафних санкцій немає, через те, що судове рішення невиконане останнім з поважних причин. Оскільки судом було відмовлено у поданні про зміну способу та порядку виконання судового рішення, державним виконавцем вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення.
Суд вважає, що державний виконавець у даному випадку передчасно прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження, не здійснивши усіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення.
Так, статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Матеріали даної справи не містять відомостей про накладення на боржника штрафів, а також відомостей про внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
У відповідності до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Посилання державного виконавця на те, що ухвалою суду від 17.07.2013 року йому було відмовлено у задоволенні подання зміну способу і порядку виконання судового рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що державний виконавець реалізував своє право на оскарження ухвали від 17.07.2013 року.
Крім того, суд зауважує, що у своїй постанові від 22.01.2014 року Решетилівський районний суд Полтавської області суд вже вказував державному виконавцю на те, що нездійснення ним дій щодо оскарження цієї ухвали свідчать про неповноту виконавчих дій. Проте ця вказівка суду була залишена держвиконавцем поза увагою.
Щодо відсутності коштів на виплату суми компенсації та суми на оздоровлення за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями Конвенції взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").
Таким чином, суд відзначає, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 71, 94, 99, 102, 159, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 02.12.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 31494025.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий: /підпис/
Суддя Решетилівського районного
суду Полтавської області О.М. Олійник