ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2015 Справа № 920/6/15

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» в особі Слобожанської філії ТОВ «Горобина», м.Суми

про стягнення 13 954,65 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Мірошниченко В.В.

За участю секретаря судового засідання Осокіної А.М.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 13954,65 грн. грошових коштів, в тому числі: 8954,65 грн. - збитків за поставку товару з фальшивими марками акцизного збору, 5000,00 грн. - моральної шкоди за приниження ділової репутації, а також судові витрати в сумі 6427 грн., що складаються з судового збору - 1827 грн. та витрат на правову допомогу адвоката - 4600 грн.

Відповідач подав заперечення № б/н від 20.01.2015 року на позовну заяву, в якому зазначає, що позов не підлягає задоволенню. Відповідач вказує на те, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Відповідач є лише постачальником продукції, що мала ознаки підробленої акцизної марки, а виготовлювачем такої продукції був ПрАТ «Концерн «Біг-М» (код ЄДРПОУ 24392909). Оскільки відповідач є лише постачальником, тому він не несе відповідальності за дійсність (справжність марок акцизного збору), що маються на продукції, а тому у відповідача відсутні протиправні дії. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу збитків, розмір моральної шкоди не обґрунтований та не підтверджений належними доказами.

Позивач 02.02.2015р. подав заяву № б/н від 30.01.2015 року про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що в ході судового розгляду справи було встановлено наявність в позовній заяві деяких неточностей та технічних помилок, що потребують уточнення. На підставі цього, позивач уточнив свої вимоги. Зокрема, зазначивши, що товар (алкогольні напої, що мають фальшиві марки акцизного податку) вилучено у позивача. Товар знято з продажу та відповідно до акту залишено на зберігання позивачу. Однак позивач не має права продажу зазначеного товару за відсутності марок акцизного податку. Крім того, позивач зазначив, що витрати в сумі 274,05 грн. складаються з судового збору в сумі 182,70 грн. за звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення Державної податкової інспекції та з судового збору в сумі 91,35 грн. за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду. Сума збитків та моральної шкоди залишились незмінними.

02.03.2015р. представник позивача подав заяву з додатковим обґрунтуванням позовних вимог.

Суд, розглянувши подану заяву, долучив її до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки, відповідно до умов якого на підставі видаткової накладної № РН 96496 від 07.12.2013р. та товарно-транспортної накладної 43668 від 07.12.2013р. відповідач поставив йому горілчані вироби на загальну суму 1369,50 грн. Зазначений товар був прийнятий позивачем та реалізований в магазині за адресою: АДРЕСА_1, крім шести пляшок горілки.

26.03.2014р. Державною податковою інспекцією у м. Суми була проведена перевірка стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В ході зазначеної перевірки контролюючим органом було проведене експертне дослідження, яким виявлено, що отримана позивачем від відповідача вище вказана горілчана продукція в кількості шести пляшок, має фальшиві марки акцизного податку. Товар знято з продажу та, відповідно до акту, залишено на зберігання позивачу.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Суми було прийнято рішення № 0000452100/2 0966 від 14 квітня 2014р. про застосування щодо позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Позивач зазначає, що через вказані дії відповідача позивачу заподіяно збитки, які складаються з наступного:

- вартість товару знятого з продажу на суму 180,6 грн. (вартість однієї пляшки 30,1 грн., відповідно 30,1*6=180,6 грн.);

- штраф, накладений рішенням ДПІ в м. Суми в розмірі 8500,00 грн.;

- судові витрати, пов'язані з оскарженням рішення ДПІ в м. Суми та постанови Сумського окружного адміністративного суду, прийнятої на користь ДПІ в м. Суми, в розмірі 274,05 грн.

Крім того, позивачу завдано моральну шкоду приниженням ділової репутації позивача, як законослухняного суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця. Позивач посилається на те, що він глибоко переживав з приводу виявленого перевіркою контролюючого органу порушення законодавства, яке фактично було допущено не самим позивачем, а відповідачем, як поставщиком товару. Додаткових моральних страждань додає розуміння необхідності сплати штрафу. Позивач оцінив моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі, які складаються з сплаченого судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрат на правову допомогу адвоката в сумі 4600,00 грн.

Дослідивши усі надані сторонами докази, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено , що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Пунктом 5.4. договору № 1112030 від 02.12.2011р. поставки лікеро-горілчаних виробів та продуктів харчування, укладеного між сторонами, встановлено, що в разі виявлення покупцем або контролюючими органами прихованих дефектів якості товару, в період терміну придатності товару або його гарантійного строку, що підтверджується офіційними документами (висновками, актами) відповідних державних органів, покупець негайно повідомляє про це постачальника з поверненням за накладними неякісного товару, а постачальник зобов'язаний здійснити коригування розрахунків між покупцем, враховуючи вартість неякісного товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, позивач, в порушення умов договору, не повідомив відповідача про те, що перевіркою виявлено фальшиві марки акцизного збору на шести пляшках горілки.

Крім того, позивачем не доведено того факту, що зазначені шість пляшок з фальшивими марками акцизного податку були поставлені позивачу саме Слобожанською філією ТОВ «Горобина».

В товарно-транспортній накладній № 43668 від 07.12.2013р., яка зазначена в акті перевірки № 952/18-19-21-15/НОМЕР_1 від 26.03.2014р., відсутні номери марок акцизного податку горілчаної продукції, яка поставлялась позивачу, тому не можна стверджувати, що зазначені шість пляшок з підробленими марками акцизного податку були поставлені саме відповідачем, а не будь-яким іншим контрагентом позивача.

З положень ст. ст. 224, 226 ГК України можна зробити висновок, що учасник господарських відносин відшкодовує збитки лише в тому випадку, якщо він порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, тобто необхідною умовою відшкодування збитків є вина учасника господарських правовідносин.

В даному випадку вина Слобожанської філії ТОВ «Горобина» у порушенні господарської діяльності, а саме поставці горілчаних виробів з підробленими марками акцизного податку позивачем не доведена, а тому позовні вимоги щодо відшкодування збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно, немає підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди, так як його вина у вчиненні порушень, що призвели до заподіяння моральної шкоди не доведена позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 03.03.2015р.

СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО