печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3310/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.

при секретарі Федотовій Т.О.,

за участю прокурора Ткача А.В.,

захисника ОСОБА_1,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100060005321 від 29.09.2014 року за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2015 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100060005321 від 29.09.2014 року.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею та 06.02.2015 року призначений у підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Адвокат ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 заперечували, щодо призначення справи до судового розгляду та просили повернути його прокурору на доопрацювання.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення є повністю ідентичними, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а саме ч. 2 ст. 296 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину групою осіб, проте в обвинувальному акті, а саме при формулюванні обвинувачення конкретно не зазначено, яку саме фізичну силу та при яких обставинах ОСОБА_2 застосував до потерпілого ОСОБА_3 і в чому полягала його особлива зухвалість. В обвинувальному акті зазначено лише, що ОСОБА_2 розмовляв через гучномовець та в подальшому почав підштовхувати ОСОБА_3 плечем в спину.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваному фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину та не викладено деталі вчинення злочину саме ОСОБА_2, які в подальшому можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження , у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - повернути прокурору Печерського району м. Києва.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.М.Карабань