Справа № 2-3173/11

№ 2/183/2/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28.01.2015 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про скасування державного акту.

07.11.2014 року Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з уточненим позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, в якому просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 625213 від 08.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285000-02-025-0019, за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-10-126-00802.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з п.1 Положення про Держземагенство України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Головне управління Держземагентства в області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та перебуває в його підпорядкуванні (п.1 Положення про Головне управління Держземагентства в області).

Пунктом 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центра­льний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільського­сподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених час­тиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (Пункт 12 розділу X виключено на підставі Закону № 5245-VI від 06 вересня 2012 року) передбачалося, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами на­селених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Землі поза межами с.Орлівщина Новомосковського району належали до земель державної власності і розпоряджатися ними мала повноваження лише Новомосковська районна державна адміністрація.

Однак, в порушення вимог законодавства, рішенням Орлівщинської сіль­ської ради № 4-16/V від 16 квітня 2008 року земельну ділянку площею 30 га приєднано до земель запасу територіальної громади Орлівщинської сільської ради та включено до складу с. Орлівщина Новомосковського району, а рішенням №3-16/V від 04 серпня 2008 року змінено цільове призначення земельної ділянки пло­щею 30 га, розташованої на АДРЕСА_1 із земель сільськогосподар­ського призначення на землі житлової та громадської забудови та передано у приватну власність 118 громадян.

Вказаним рішенням земельну ділянку площею 0,250 га отримала у приватну власність ОСОБА_2 і в подальшому продала її ОСОБА_1 без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 24 квітня 2009 року у цивільній справі № 2-2604/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнано дійсним укладений 18 лютого 2009 року між вказаними особами договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285000-02-025-0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнано право влас­ності на земельну ділянку за ОСОБА_1

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 625213 від 08 квітня 2010 року, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-10-126-00802.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року за апеляційною скаргою Новомосковського міжрайонного прокурора скасовано рішення Новомосковського міжрайонного суду від 24 квітня 2009 року у справі №2-2604/09 і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку отримав на підставі судового рішення, яке на даний час скасовано, тому Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі скасованого судового рішення має бути визнано недійсним.

У зв'язку з вищенаведеним прокурор в інтересах держави звернувся з даним позовом до суду для захисту порушених прав власника земельної ділянки.

В судове засідання позивач не з'явився, прокурор Плоха Л.І. надала суду заяву в якій просила справу розглянути в свою відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, в інтересах якого заявлений позов Новомосковським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду заяву, якою справу просив розглянути у відсутність управління, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав, тому суд, з погодження позивача, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду заяву, якою справу просив розглянути у відсутність управління, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

У відповідності до п.2 ст. 121 Конституції України, та п.2 ст.5 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що прокурор має право на звернення до суду з позовом в інтересах Держави в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що рішенням Орлівщинської сіль­ської ради № 4-16/V від 16 квітня 2008 року земельну ділянку площею 30 га приєднано до земель запасу територіальної громади Орлівщинської сільської ради та включено до складу с. Орлівщина Новомосковського району, а рішенням № 3-16/V від 04 серпня 2008 року змінено цільове призначення земельної ділянки пло­щею 30 га, розташованої на АДРЕСА_1 із земель сільськогосподар­ського призначення на землі житлової та громадської забудови та передано у приватну власність 118 громадян.

Проте пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами на­селених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Так, землі поза межами с.Орлівщина Новомосковського району належали до земель державної власності і розпоряджатися ними мала повноваження лише Новомосковська районна державна адміністрація, що при винесенні рішення Орлівщинською сіль­ською радою № 4-16/V від 16 квітня 2008 року враховано не було.

Вищезазначеним рішенням Орлівщинської сільської ради № 3-16/V від 04 серпня 2008 року земельну ділянку площею 0,250 га отримала у приватну власність ОСОБА_2 і в подальшому продала її ОСОБА_1 без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 24 квітня 2009 року у цивільній справі № 2-2604/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнано дійсним укладений 18 лютого 2009 року між вказаними особами договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285000-02-025-0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнано право влас­ності на земельну ділянку за ОСОБА_1

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 625213 від 08 квітня 2010 року, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-10-126-00802.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року за апеляційною скаргою Новомосковського міжрайонного прокурора скасовано рішення Новомосковського міжрайонного суду від 24 квітня 2009 року у справі №2-2604/09 і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку відмовлено (а.с.6).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 05 березня 2009 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 отримав на підставі судового рішення, яке на теперішній час скасовано, позовні вимоги прокурора щодо визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі скасованого судового рішення, недійсним, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 221-215, 224-226 ЦПК України, п.2 ст. 121 Конституції України, п.2 ст.5 Закону України «Про прокуратуру», п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 05 березня 2009 року), п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, суд, -

вирішив:

Позов Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 625213 від 08.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285000-02-025-0019, за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-10-126-00802.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя В.В. Березюк