Справа 2-212/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 січня 2009 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                     Смирнової Є.П.

при секретарі                               Білоус О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про визнання особи такою,  що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2,  просить визнати його таким,  що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. та зняти з реєстрації за вказаною адресою. При цьому позивачка вказує на те,  що вона перебувала з відповідачем в шлюбі з 01.08.1981 року. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей. 1997 році вони купили 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1,  де на даний час мешкає вона з дітьми. В грудні 2001 року шлюбні відносини з чоловіком фактично припинились,  він створив іншу сім'ю,  переїхав туди і постійно там мешкає. За період з грудня 2001 року відповідач жодного разу не з'явився у спірній квартирі,  всі обов'язки,  що випливають з договору найму житлового приміщення,  покладені тільки на неї.

Посилаючись на викладені обставини,  а також на те,  що в квартирі не має особистих речей відповідача,  квартирою він не цікавиться,  не несе витрат по її утриманню,  позивачка вважає,  що відповідач з грудня 2001 року не проживає в спірній квартирі без поважних причин ,  тому просить задовольнити її  вимоги.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечує. При цьому підтвердив обставини,  на які вказує позивачка. Однак,  зазначив,  що як співвласник квартири АДРЕСА_1,  він має право бути в ній зареєстрований.

Заслухавши пояснення сторін,  допитавши свідка ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи,  суд встановив,  що позивачка і відповідач з 1981 року перебували в зареєстрованому шлюбі,  якій розірвано між ними 30.03.2006 року. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_4,  1982 року народження та доньку ОСОБА_3,  1985 року народження,  (а.с. 5, 6).

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.05.1997 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2,  від себе та від імені своїх неповнолітніх на той час дітей,  придбали 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.  15).

На теперішній час в спірній квартирі зареєстровані чотири особи: сторони по справі та їх діти - ОСОБА_4,  та ОСОБА_3 (а.с.  16).

Судом також встановлено,  що порядок користування спірною квартирою між сторонами та їх дітьми не визначений.

Позивачка стверджує в судовому засіданні,  що відповідач з грудня 2001 року не проживає в спірній квартирі,  добровільно залишив спірну житлову площу,  квартирою не цікавиться,     не несе витрат по її утриманню,     перешкод в проживанні вони з дітьми

відповідачу не створювали,  тому позивачка вважає,  що відповідач без поважних причин весь цей час не проживає в кв. АДРЕСА_1.

Вказані доводи позивачки підтверджуються як поясненнями відповідача ОСОБА_2,  так і допитаної в якості свідка дочки сторін - ОСОБА_3,  яка підтвердила факт не проживання відповідача більше 7 років у спірній квартирі,  а також матеріалами справи,  а саме: актами ЖЕКу-302 про відсутність ОСОБА_2 (а.с. 7, 8, 9).

Таким чином,  аналізуючи зібрані по справі докази,  суд дійшов до висновку,  що відповідач ОСОБА_2 у 2001 році добровільно залишив квартиру АДРЕСА_1,  з цього часу нею не цікавиться,  не несе витрати по її утриманню,  перешкод в проживанні позивачка та діти йому не створювали. При таких обставинах суд вважає,  що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає у вказаній квартирі з грудня 2001 року,  тому втратив право користування нею.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 4, 10, 57-60, 213, 214,  218,  224 ЦПК України,   ст.  ст. 71,  72,  107 ЖК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким,  що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом 10 днів до Деснянського районного суду м. Києва заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.