Справа № 2-274
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарях - Дакал В.О., Ткаченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Галичинабуд", Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд", Деснянської районної у м. Києві Ради про визнання майнового (речового) права на Об'єкт будівництва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання майнового (речового) права на об»єкт будівництва, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.02.2004 року між Київською міською радою в особі Омельченка О.О. та Деснянською районною у м. Києві радою в особі Голови Лаги В.А., на виконання рішення Київської міської ради № 31\905 від 25.09.2003 року уклали строком на 5 років Договір оренди земельної ділянки, місцем розташування якої визначено: АДРЕСА_1, розмір - 86100 кв.м. , цільове призначення - для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутової інфраструктури, кадастровий номер - 8000000000:62:096:0043. Право на оренду у Орендаря виникло з 25.02.2004 року, тобто з дати державної реєстрації Договору -ОЗД Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за № 62-6-00120 у книзі державної реєстрації договорів.
Згідно Договору-ОЗД Деснянська районна у м. Києві рада є не просто орендарем, а особою, яка з метою забезпечення цільового використання земельної ділянки, отримала повноваження забудовника вказаної ділянки.
Отримання статусу забудовника Деснянською районною у м. Києві радою підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт № 2070-Дс від 30.06.2006 року, який Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виданий Деснянській районній у м. Києві раді на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутової інфраструктури, що входить до складу забудови АДРЕСА_1, обмеженого вул. Бальзака, вул. Градинська, вул. Радунська та вул. Лаврухіна у Деснянському районі м. Києва.
19.10.2004 року між Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією (Замовник), КП "Ватутінськінвестбуд" (Виконавець) та ПП «Галичинабуд» (інвестор-Підрядчик) було укладено Договір № І 26 А-04-12 "На інвестування будівництва у Деснянському районі м. Києва".
Відповідно до п. 1.1. даного Договору його предметом є інвестування будівництва «Двох монолітно-каркасних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями в АДРЕСА_1 (буд. 4, 8), надалі об»єкт інвестування.
Відповідно до умов договору Деснянська РДА як замовник передав, а ПП «Галичинабуд» прийняла на себе обов»язки по повному фінансуванню земле відведення, збору вихідних даних для проектування, проектування і будівництва «Об»єкту будівництва» та прийняла на себе обов»язки по виконанню частини функцій замовника, які визначені даним договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 5.1.7 Договору для виконання договору Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, як Замовник, делегувала, а ПП «Галичинабуд», як інвестор-Підрядник прийняв право на залучення грошових коштів протягом усього строку дії договору.
Таким чином, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація як виконавчий орган Деснянської районної у м. Києві ради отримала права на виконання функцій забудовника на земельній ділянці та, скориставшись наданими їй правами, делегувала ПП «Галичинабуд» право на залучення грошових коштів для забезпечення цільового використання земельної ділянки - будування двох монолітно-каркасних будинків на будівельних ділянках № 4 та 8 по вул. Лаврухіна.
21.03.2005 року між позивачкою та ПП «Галичинабуд" було укладено договір № 59-п. Пунктом 1.1. Договору ПП «Галичинабуд» взяло на себе зобов»язання власними силами та засобами за рахунок коштів позивача здійснити будівництво Об»єкту і передати позивачеві обумовлене житлове приміщення, збудоване ПП «Галичинабуд» згідно проекту будівництва з урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками житлових приміщень, а позивач забезпечує відповідне фінансування Об»єкту будівництва та приймає його у свою власність відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено характеристику Об'єкта інвестування: об'єкт будівництва - квартира НОМЕР_1, поверх: 3,
кількість кімнат: 1, загальна площа: 52, 8 кв.м. початок будівництва - 2 квартал 2005 року; запланована дата закінчення будівництва - жовтень - листопад 2006року.
Пунктами 3.1 - 3.5 Договору встановлено обов»язкові для позивача як для сторони 2 строк оплати об»єкту до 21.09.2006 року і порядок оплати Об»єкту шляхом відкриття в АБ «Полтава-Банк» власного поточного рахунку НОМЕР_2 та внесення на власний рахунок визначених договором №59-п коштів з обов»язковим наданням розпорядження на договірне списання коштів з цього рахунку на виконання зобов»язань за цим договором на підставі платіжних вимог сторони 1 ПП «Галичинабуд».
21.03.2005 року позивачкою на виконання умов договору №49-п внесено на власний рахунок ПП «Галичинабуд» кошти в розмірі 100% оплати вартості Об»єкту будівництва, що підтверджується довідкою №59-с від 27.11.2007 року «Про сплату вартості Об»єкту будівництва по Договору №59-п від 21.03.2005 року».
Станом на день звернення до суду позивачка свої обов'язки за Договором № 59-п виконала повністю.
Станом на день звернення з позовом до суду ПП «Галичинабуд» Об»єкт будівництва не переданий позивачці, оскільки відповідач не має фінансових можливостей закінчити будівництво будинку. Починаючи з березня 2006 року будівництво вказано будинку відповідачем зупинено.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що вона не є фахівцем у галузі права, а тому в момент укладання Договору 59-п вважала, що укладає інвестиційний договір, а не попередній договір. Більше того, вона і у даний час вважає, що укладений нею Договір 59-п не є попереднім, а є інвестиційним договором. Просила суд визнати за нею майнове (речове) право на Об'єкт будівництва з такими характеристиками: квартира НОМЕР_1 загальною площею 52, 8 м. кв., поверх 3-й у будинку що розташований на будівельній ділянці НОМЕР_3 в мікрорайоні
АДРЕСА_1 та має поштову адресу: АДРЕСА_2.
Представник відповідачів - Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та Деснянської районної у м. Києві ради - в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення, пояснив, що при винесенні рішення треба врахувати Конституційні права громадян на житло, які гарантують як отримувати житло, так і інвестувати грошові кошти в його будівництво. Враховуючи те, що адміністрація та рада є замовником будівництва, на даний час склалась існуюча конфліктна ситуація, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - КП "Ватутінськінвестбуд" - в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, просила задовольнити їх, оскільки вважає, що позивачка має право на визнання за нею такого права.
Представник відповідача - ПП «Галичинабуд» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що відповідно до умов попереднього договору, Основний договір укладається після спорудження будинку, введення його в експлуатацію, обміру житлових площ БТІ для встановлення фактичної площі з метою кінцевого розрахунку вартості об»єкта будівництва та розрахунків між сторонами. Вважає, що попередній договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Дійсно ПП «Галичинабуд» було порушено строки введення будинку в експлуатацію, та це сталося не з його вини. На даний час будівництво поновлено, рухається відповідно до нового, узгодженого всіма сторонами графіку. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки отримання права власності на об»єкт незакінченого будівництва нею можливе лише після зведення об»єкту інвестування, обміру житлової площі квартири БТІ, укладення Основного договору між ПП. «Галичинабуд» та позивачкою.
Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна було виключено зі складу учасників судового процесу, оскільки є неналежним відповідачем.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.02.2004 року між Київською міською радою в особі Омельченка О.О. та Деснянською районною у м. Києві радою в особі Голови Лаги В.А., на виконання рішення Київської міської ради № 31\905 від 25.09.2003 року уклали строком на 5 років Договір оренди земельної ділянки, місцем розташування якої визначено: АДРЕСА_1, розмір - 86100 кв.м. , цільове призначення - для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутової інфраструктури, кадастровий номер - 8000000000:62:096:0043. Право на оренду у Орендаря виникло з 25.02.2004 року, тобто з дати державної реєстрації Договору - ОЗД Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за № 62-6-00120 у книзі державної реєстрації договорів.
Згідно Договору-ОЗД Деснянська районна у м. Києві рада є не просто орендарем, а особою, яка з метою забезпечення цільового використання земельної ділянки, отримала повноваження забудовника вказаної ділянки.
Отримання статусу забудовника Деснянською районною у м. Києві радою підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт № 2070-Дс від 30.06.2006 року, який Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виданий
Деснянській районній у м. Києві раді на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутової інфраструктури, що входить до складу забудови АДРЕСА_1, обмеженого вул. Бальзака, вул. Градинська, вул. Радунська та вул. Лаврухіна у Деснянському районі м. Києва.
19.10.2004 року між Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією
(Замовник), КП "Ватутінськінвестбуд" (Виконавець) та ПП. «Галичинабуд» (інвестор-
Підрядчик) було укладено Договір № І 26 А-04-12 "На інвестування будівництва у
Деснянському районі м. Києва".
Відповідно до п. 1.1. даного Договору його предметом є інвестування будівництва «Двох монолітно-каркасних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями в АДРЕСА_1 (буд. 4, 8), надалі об»єкт інвестування.
Відповідно до умов договору Деснянська РДА як замовник передала, а ПП «Галичинабуд» прийняла на себе обов»язки по повному фінансуванню земле відведення, збору вихідних даних для проектування, проектування і будівництва «Об»єкту будівництва» та прийняв на себе обов»язки по виконанню частини функцій замовника, які визначені даним договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 5.1.7 Договору для виконання договору Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, як Замовник, делегувала, а ПП «Галичинабуд», як інвестор-Підрядник прийняв право на залучення грошових коштів протягом усього строку дії договору.
Таким чином, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація як виконавчий орган Деснянської районної у м. Києві ради отримала права на виконання функцій забудовника на земельній ділянці та, скориставшись наданими їй правами, делегувала ПП «Галичинабуд» право на залучення грошових коштів для забезпечення цільового використання земельної ділянки - будування двох монолітно-каркасних будинків на будівельних ділянках № 4 та 8 по вул. Лаврухіна.
21.03.2005 року між позивачкою та ПП «Галичинабуд" було укладено договір № 59-п.
Пунктом 1.1. Договору ПП «Галичинабуд» взяло на себе зобов»язання власними силами та
засобами за рахунок коштів позивача здійснити будівництво Об»єкту і передати позивачеві
обумовлене житлове приміщення, збудоване ПП «Галичинабуд» згідно проекту будівництва з
урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками житлових
приміщень, а позивач забезпечує відповідне фінансування Об»єкту будівництва та приймає
його у свою власність відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено характеристику Об'єкта інвестування: об'єкт будівництва - квартира НОМЕР_1, поверх: З,
кількість кімнат: 1, загальна площа: 52, 8 кв.м. початок будівництва - 2 квартал 2005 року; запланована дата закінчення будівництва - жовтень - листопад 2006року.
Пунктами 3.1 - 3.5 Договору встановлено обов»язкові для позивача як для сторони 2 строк оплати об»єкту до 21.09.2006 року і порядок оплати Об»єкту шляхом відкриття в АБ «Полтава-Банк» власного поточного рахунку НОМЕР_2 та внесення на власний рахунок визначених договором №59-п коштів з обов»язковим наданням розпорядження на договірне списання коштів з цього рахунку на виконання зобов»язань за цим договором на підставі платіжних вимог сторони 1 ПП «Галичинабуд».
21.03.2005 року позивачкою на виконання умов договору №49-п внесено на власний рахунок ПП «Галичинабуд» кошти в розмірі 100% оплати вартості Об»єкту будівництва, що підтверджується довідкою №59-с від 27.11.2007 року «Про сплату вартості Об»єкту будівництва по Договору №59-п від 21.03.2005 року».
Станом на день звернення до суду позивачка свої обов'язки за Договором № 59-п виконала повністю.
Станом на день звернення з позовом до суду ПП «Галичинабуд» Об»єкт будівництва не переданий позивачці, оскільки відповідач не має фінансових можливостей закінчити будівництво будинку. Починаючи з березня 2006 року будівництво вказано будинку відповідачем зупинено.
Згідно ст. 635 ЦК України попередній договір повинен містити умови, по-перше, ті що належать до його змісту, і, по-друге, ті, що належать до змісту основного договору. В Договорі 59-п немає жодної умови, які повинні належати Основному договору. Використані у першій частині предмету Договору 59-п слова «...буде передано у власність окрему квартиру в житловому будинку, який буде збудовано за адресою:...» лише фіксують логічний кінцевий обов'язок Сторони-1 передати Позивачу у власність квартиру в рахунок фінансування Стороною-2 (Позивачем) її будівництва саме за Договором 59-п.
Згідно Договору № 59-п за результатами технічної інвентаризації сторони повинні відкоригувати вартість спорудження Об'єкту саме на підставі Договору 59-п.
Згідно Договору № 59-п Стороною-1 (Відповідачем-1) повинен бути переданий Стороні-2 (Позивачу) Об'єкт у власність з оформленням акту прийому-передачі (тобто, акт видається на підставі Договору № 59-п, а не якогось «Основного» договору).
ПП «Галичинабуд» отримало від позивача кошти на фінансування будівництва Об'єкту саме за Договором 59-п.
Вищевказані умови є складовими частинами інвестиційних договорів. В той же час при укладанні попереднього договору одним з його елементів може бути положення про сплату відповідно до ст. 570 - 571 ЦК України лише сум авансового платежу (завдатку) в рахунок сплати обумовленої суми основного договору.
Зі змісту Договору випливає, що Сторона-1 і Сторона-2 зобов'язуються відповідно один побудувати, а другий профінансувати квартиру (Об'єкт), в результаті чого Сторона-2 отримає від Сторони-1 у власність по акту приймання-передачі закінченого будівництвом квартиру (Об'єкт). Враховуючи, що Договір № 59-п укладений сторонами на основі типового, розробленого Стороною-1, позивачка вважає, що сторона-1 добре знала зміст Договору № 59-п і, укладаючи його з нею, також мала волевиявлення на укладання інвестиційного договору, однак, з певних міркувань побудувала Договір № 59-п як удаваний (начебто попередній до якогось «Основного» договору).
Згідно з п. 1 ст. 235 ЦК України «Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.»
Згідно з п. 2 ст. 235 ЦК України «Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили»
Таким чином, при вирішенні цього спору необхідно застосовувати до Договору № 59-п норми законодавства, що регулюють порядок укладання та виконання інвестиційних договорів, зокрема, Закон України «Про інвестиційну діяльність», а також відповідальність за невиконання обов'язків за інвестиційними договорами.
На момент укладання Договору № 59-п діяв Закон України «Про інвестиційну діяльність», до якого ще не були внесені зміни Законом України № від 15.12.2005 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 3201-IV, що набрав законної сили з 14.01.2006 р. та на підставі якого забудовники втратили право безпосередньо залучати кошти на будівництво житла від фізичних та юридичних осіб.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» зі змінами на момент укладання Договору № 59-п основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Отже, позивачка, як громадянка України, згідно ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» на момент укладання Договору № 59-п була належним та дійсним суб'єктом (інвестором і учасником) інвестиційної діяльності та мала право на укладання інвестиційного договору.
Станом на день звернення з позовом до суду, ПП «Галичинабуд» Об'єкт не переданий позивачці, оскільки ПП «Галичинабуд» не має фінансових можливостей закінчити будівництво будинку на ділянці АДРЕСА_1.
Починаючи з березня 2006 року будівництво вказаного будинку ПП «Галичинабуд» зупинено.
Таким чином, ПП «Галичинабуд» порушило прийняті на себе зобов'язання щодо передачі позивачці у встановлений договором строк Об'єкт будівництва.
Як пояснив в судовому засіданні представник Деснянської РДА м. Києва, на неодноразових зустрічах з керівництвом Деснянської РДА м. Києва (Відповідач-2) наголошувалось на тому, що в разі, коли Відповідач-1 не зможе закінчити будівництво вказаного вище будинку через фінансову неспроможність, або прострочить виконання своїх зобов'язань, Деснянська РДА змушена буде розірвати з ним Договір № І 26 А - 04 - 12 на інвестування будівництва у Деснянському районі м. Києва від 19.10.2004 р. та укласти відповідний договір з іншим підрядником (забудовником).
Після розірвання вищевказаного договору ПП «Галичинабуд» пообіцяв, що зніме із себе усю відповідальність за невиконання своїх обов'язків за Договором № 59-п і зможе лише, якщо захоче, повернути вкладені позивачкою в незакінчений будівництвом Об'єкт грошові кошти.
Щодо майнових (речових) прав інвесторів на вже профінансоване й частково побудоване житло керівники Деснянської РДА повідомили, що це проблема виключно інвесторів і такі права, скоріш за все, не будуть визнаватись новим забудовником, якщо такі права не будуть захищені в суді, оскільки новий забудовник буде укладати угоди з інвесторами на власних умовах.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види і майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний
ефект. Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.
Статтею 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству: України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, чинні на весь строк дії цих договорів і у разі, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.
Стаття 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначає, що захист інвестицій -це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності.
Законом України «Про інвестиційну діяльність» не передбачено механізму передачі майнових прав інвестору на об'єкти інвестицій. Разом з тим, частиною сьомою ст. 8 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Подібні за змістом відносини врегульовано Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон про ФФБ).
Згідно ст. 9 Закону про ФФБ управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду.
Відповідно до ст. 10 Закону про ФФБ в договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем. За кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають, зокрема, договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами.
Статтею 13 Закону про ФФБ визначено, що система функціонування ФФБ (Фонду фінансування будівництва) передбачає, зокрема, передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об'єкти інвестування, майнових прав на ці об'єкти інвестування за договором про уступку майнових прав.
Таким чином, спеціальне законодавство України передбачає передачу майнових прав на об'єкти інвестування, в тому числі й на ті об'єкти , які на момент передачі таких прав не прийняті в експлуатацію, а отже і право на визнання за конкретною особою - інвестором майнового права на об'єкт інвестування.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір - це домовленість щодо встановлення, зміни або припинення зобов'язання як правовідношення. Предметом договору є зобов'язання в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 16 ЦКУ кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільного права є визнання права.
Відповідно до ст. 12 ЦКУ особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Статтею 177 ЦКУ передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Стаття 178 ЦКУ встановлює, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 190 ЦКУ майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
За змістом ст. 49 Закону України «Про заставу» майновим правом є право вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, як належних йому на момент укладення договору так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Визначення поняття «майнові права» міститься також в ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Отже, право на отримання Об'єкту будівництва та оформлення його у власність є майновим правом позивачки і може вільно передаватись іншій особі.
Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 328 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 876 ЦКУ власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Договір не містить виключення з цього правила, отже власником Об'єкту будівництва є позивачка.
Таким чином, на сьогоднішній день склалася ситуація, коли порушуються права позивачки, замовника та інвестора будівництва, а тому вона змушена звернутися до суду з метою їх захисту.
Незавершений будівництвом Об'єкт знаходиться на території Деснянського району в м. Києві, що підтверджується Договором- ОЗД, Дозволом на будівництво від 30.06.06 p., найменуванням вулиці АДРЕСА_1 з незавершений будівництвом багатоквартирним будинком, у якому розміщений Об'єкт.
Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи конституційні права громадян на житло та їх право на інвестування грошових коштів в будівництво, той факт, що на даний час будівництво зупинено, строки здачі будинку в експлуатацію прострочені, тому за позивачкою ОСОБА_1 повинно бути визнано майнове (речове) право на Об»єкт будівництва з такими характеристиками: квартира НОМЕР_1 загальною площею 52, 8 м. кв., поверх 3-й у будинку що розташований на будівельній ділянці НОМЕР_3 в мікрорайоні АДРЕСА_1 та має поштову адресу: АДРЕСА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212-215 ЦПК України, Конституцією України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 525, 526, 876 ЦК України, Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про планування і забудову територій", Законом України "Про заставу", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на Об'єкт будівництва з такими характеристиками: квартира НОМЕР_1 загальною площею 52, 8 м. кв., поверх 3-й у будинку що розташований на будівельній ділянці НОМЕР_3 в мікрорайоні АДРЕСА_1 та має поштову адресу: АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення, або протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.