Справа № 2а-94/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 січня  2009 року                                                                            м. Сімферополь

   Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Марченко Д.Л.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління труда та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя, управління державного казначейства  у м. Сімферополі  про стягнення грошової суми,

В с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути на її користь з відповідача 3650 грн. недоотриманої щорічної разової допомоги за 2007 рік. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона має статус інваліда війни. За Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вона має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня. Відповідно до ст. 13 цього Закону вона мала право на отримання цієї допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, як інвалід першої групи. Розмір допомоги ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України  на 2007р.» був обмежений 450 гривнами. Це положення визнано неконституційним. Розмір мінімальної пенсії на 2007 р. був встановлений у розмірі 410 грн., тому з врахуванням виплаченої суми, їй мають виплатити ще 3650 грн. зазначеної допомоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, причину їх неявки суд вважає неповажною, а тому ця обставина не є перешкодою для розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ.

Дію частини п'ятої цієї статті щодо визначення розміру виплати допомоги було зупинено Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101. 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині другій статі 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій, статті 95 Конституції України.

Проте діючим законодавством не були усунуті виявлені розбіжності і протиріччя. Законом чи підзаконним актом не було встановлено розміру і порядку проведення цих виплат.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007р» був передбачений відповідний об'єм витрат бюджетних коштів.  Зобов'язання і платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно бюджетним призначенням Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів державних компенсацій і допомоги. Питання фінансування і використання бюджетних  коштів є компетенцією Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України. Збільшення розміру компенсаційних виплат і допомоги, передбачених законодавством, на місцях можливо тільки за умовах  зміни матеріального і технічного забезпечення, яке  проводиться в централізованому порядку. Управління праці і соціального захисту населення, як розпорядник бюджетних коштів, у вигляді субвенцій, з Державного бюджету  не мало правових підстав виплачувати зверху визначених законом про Державний бюджет, розмірів разової грошової допомоги пільговим  категоріям громадян.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що управління праці і соціального захисту населення, як розпорядник бюджетних коштів, у вигляді субвенцій, з Державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 «Про затвердження Порядку  фінансування витрат місцевих бюджетів по здійсненню заходів  щодо виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок засобів державного бюджету»), не мало правових підстав виплачувати зверху визначених законом про Державний бюджет, розмірів разової грошової допомоги пільговим категоріям громадян.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп визнані деякі статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007р» неконституційними, але не зобов'язало Управління вирішувати питання про збільшення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Управління праці і соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя  створене для здійснення повноважень у сфері социальнольной захисту  населення відповідно до ст. 34 Закону  України «Про місцеве самоврядування в Україні» і є виконавчим  органом районної ради.

Відповідно до ст. 6,19 Конституції України, органи виконавчої власті і органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в межах, встановлених Конституцією України і у відповідності  законам України, ніхто не може бути примушений до виконання роботи, яка не передбачена законодавством. Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рш зобов'язує в першу чергу Верхоную раду, Кабінет Міністрів і Президента України взяти до уваги положення статей при ухваленні закону про держбюджет. За період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. - змін і доповнень в ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» внесено не було, отже, Управління не мало повноважень проводити виплату допомоги  в розмірах, відмінних від встановлених Законом України «Про державний бюджт України на 2007р».

Згідно ст. 7 Бюджетного кодексу України, передбачено, що органи місцевого самоврядування не несуть  відповідальності засобами відповідних бюджетів за бюджетні  зобов'язання держави.

Крім того, при розрахунку доплати позивачка виходила з розміру мінімальної пенсії, встановленої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, ч. 3 ст. 28 цього Закону встановлено, що положення ст. 28 Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, на підставі наведеного вимоги позивачки не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 69, 86  КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

            В задоволені позовних вимог  ОСОБА_1відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена у Апеляційний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви  про апеляційне оскарження постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя. 

                                                                                                            Суддя: