Суддя першої інстанції - Суконцева Л.Г.

                                                                                                                        Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2009 року                                                                         справа № 2-а-402/08/1209

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Сухарька М.Г.

ВСТАНОВИЛА:  

       Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 02 грудня 2008 року по справі № 2-а-402/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з  Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 4872,13грн. за рахунок державного бюджету України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

       В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

            Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник в апеляційній скарзі просив справу розглянути за його відсутністю. Позивач також просив справу розглянути без його участі.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

       Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А НОМЕР_1 від 07.07.97р. (арк. справи 6). Позивач є інвалідом 2 групи (довідка обласної МСЕК                    НОМЕР_2від 18.04.07р.), йому була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

                  Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи допомоги у розміри чотирьох  мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.

            Згідно п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.00р. № 987 (що діяла до 16.09.05р.) виплата громадянам щорічної допомоги на оздоровлення проводиться управлінням праці та соціального захисту населення (рай(міськ) державних адміністрацій за місцем їх проживання.

            Відповідачем 18.08.03р., 16.08.2004р., 19.11.2004р., 31.01.05р., 22.03.06р., 29.01.07р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2002-2005рр. в сумі 26,70грн. за кожен рік, за 2006-2007рр. по 120грн.

         Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги  за 2002р. складав 185грн., за 2003р. - 205грн., за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 262грн., за 2007р. - 400грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2002р. - 898,3грн., 2003р. - 998,30грн., за 2004р. - 1158,3грн., за 2005р. - 1283,3грн., за 2007р. - 1880грн.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно виплати допомоги на оздоровлення у 2006 році в сумі 120грн., оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV  від 20.12.2005р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

       Таким чином, відповідачем правомірно була виплачена позивачеві допомога на оздоровлення в 2006 році в розмірі 120грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р.

                  Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.

            Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005рік в сумі 1633,30грн., за 2007р. в сумі 2080грн.,  помилково було визначено розмір мінімальної заробітної плати на час виплати в розмірі 332грн., 440грн. замість 262,00грн., 400грн. відповідно.

       Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

            Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.   

         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.  

         Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 02 грудня 2008 року по справі № 2-а-402/08 - залишити без задоволення.     

                    Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 02 грудня 2008 року по справі № 2-а-402/08 скасувати.

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги на оздоровлення за 2002-2007рр. в розмірі 8548,2грн. задовольнити частково.

            Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області незаконними щодо не донарахуванні та невиплаті суми грошової допомоги на оздоровлення за 2002-2005р., 2007р.

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2005рр., 2007р. в сумі 6218,2грн.

            В іншій частині позовних вимог відмовити. 

       Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:                                                                                                  Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                               Білак С. В.

                                                                                                                           Сухарьок М.Г.