АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22ц/790/473/15 Головуючий І інстанції -

Справа: № 643/11245/14-ц Оксененко В.А.

Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Гальянової І.Г., Колтунової А.І.

за участю секретаря Герасимової К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а

ПАТ КБ "Приватбанк" (далі Банк) 31.07.2014 р. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору, вказавши в обґрунтування наступне.

24.07.2006 р. між Банком та відповідачем укладений договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 4000 грн. на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості. Отримавши гроші, ОСОБА_2 в односторонньому порядку належним чином не виконує зобов'язання, до цього часу гроші Банку не повернув. Судовим наказом від 14.11.2007 р. Московського райсуду м. Харкова з відповідача стягнуто 6524 гр. 23 коп. в рахунок заборгованості, але до цього часу ОСОБА_2 гроші не повернув. Тому, просять суд стягнути 21 994 гр. 74 коп. в рахунок заборгованості, з яких: 3993 гр. 90 коп. заборгованість за кредитом, 22961 гр. 01 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи 500 гр. (фіксована частина) та 1023 гр. 56 коп. (процентна складова) і відшкодувати понесені судові витрати в сумі 243 гр. 60 коп.

Представник позивача в суді позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив справу розглянути за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час розгляду справи повідомлений належним чином і суд розглянув справу у його відсутності, на підставі наданих доказів, заочно.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 повторно не з'явився. Судова колегія вважає його таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки судова повістка вручена за місцем постійного проживання відповідача під розписку його матері, що відповідає вимогам ст.ст.74, 76 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем Умови надання банківських послуг не є частиною договору, укладеного між сторонами, оскільки не підписані боржником. Крім того, суд вважав, що позивачем не надано безспірних доказів заборгованості відповідача саме в такому розмірі.

Судова колегія не може погодитись із таким висновком районного суду, виходячи з наступного.

За положеннями ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Заява ОСОБА_2 від 24 липня 2006 року на отримання кредиту, яка є фактично договором про надання банківських послуг, не містить зауважень з боку позичальника стосовно суттєвих умов договору. Натомість, у зазначеній заяві міститься пункт, згідно якого позичальник стверджує, що він ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку. Одночасно він виражає згоду що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Апеляційні доводи ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині є законним та обґрунтованими.

Разом із тим, позовні вимоги повністю задоволені бути не можуть з огляду на таке.

За умовами договору, укладеного між сторонами 24 липня 2006 року, строк дії кредитного ліміту співпадає із строком дії кредитної карти, яка видана на три роки, тобто строк дії договору закінчився 24 липня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексуі нфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору не передбачено. Строк кредитного договору сторонами визначено до 24 липня 2009 року.

Крім того, судовим наказом від 14 листопада 2007 року заборгованість за тілом кредиту в сумі 3993,90 гривень стягнута, та стягнуто 2489,90 гривень заборгованості за процентами на час видачі судового наказу.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки вимог про стягнення з відповідача сум, передбачених ст.625 ЦК України, ПАТ КБ «Приватбанк» не заявлялось, судова колегія вважає, що стягненню за позовом підлягає заборгованість за процентами за час дії кредитного договору, яка відповідно до розрахунків позивача становить 4980,84 гривень.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України як таке, що ухвалено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, із зазначених вище підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволення позовних вимог. При цьому вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад за мінімальною, визначеною Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір»).

Із заявлених позивачем 21994,74 гривень позов задоволено на 4980,84, що становить 4,42 частин. Позивачем сплачено 365,4 гривень судового збору, отже стягненню з відповідача підлягає 365,4:4,42= 82,67 гривень.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 309, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2014 року скасувати.

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 49094 м. Дніпропетровськ вулиця Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 24 липня 2006 року у розмірі 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень 84 копійки, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 82(вісімдесят дві) гривні 67 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -