Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/1110/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та коштів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та коштів на утримання дружини.

У позові зазначала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу вони мають малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2014 року їх шлюб з відповідачем розірвано і вони разом не проживають. Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає. Вона проживає разом з дітьми, які знаходяться на її утриманні. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років

Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, а також кошти на своє утримання до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років в розмірі 1/4 частини його заробітку.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.09.2014 року і до досягнення ними повноліття.

В іншій частині позову відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представників апелянта ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувала з відповідачем у шлюбі з 4 березня 2006 року по 18 червня 2014 року (а.с. 5, 6).

Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розлучення батьків проживають з матір'ю (а.с. 7-10).

За положеннями ст. 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами у разі стягнення аліментів - п'ятдесят відсотків. Частиною 4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Як установлено судом, ОСОБА_3 з 19 березня 2014 року призваний на військову службу за мобілізацією та є військовослужбовцем Збройних Сил України (а.с. 53). Згідно з довідкою Запорізького обласного військового комісаріату від 01 грудня 2014 року №386 ОСОБА_3 має середньомісячне грошове забезпечення (без урахування утримань податків, зборів) у розмірі 2627, 75 з врахуванням суми одноразової допомоги на оздоровлення, або 2 379,4 грн. без врахування цієї суми (а.с. 52).

Крім того, він має заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №51 від 09 квітня 2008 року у розмірі 57 358,86 грн., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 8 424,75 грн., прострочені відсотки 4 120,01 грн. Строк дії договору встановлено до 08 квітня 2018 року. Сума щомісячного платежу становить 1 394,0 грн. (а.с. 54, 55-61).

Суд першої інстанції дослідив обставини справи, доводи та заперечення сторін та дійшов до правильного висновку про те, що реально відповідач спроможний виплатити суму аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але позбавлений можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, враховуючи розмір його середньомісячної заробітної плати (без урахування утримань податків, зборів), з яких 1/3 частина буде спрямовуватися на погашення аліментів на утримання двох дітей відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач спроможний виплачувати аліменти на двох малолітніх синів у розмірі 1/2 частки своїх доходів та 1/4 частину своїх доходів на утримання позивачки до досягнення сина ОСОБА_5 трьохрічного віку ( тобто з 29 вересня 2014 року по 04 листопада 2014 року, необґрунтовані, суперечать зазначеним обставинам справи та вимогам закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: