ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-911/05/06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Ліпського Д.В., 

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2005 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії державного службовця -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2005 року, якою залишено в силі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 листопада 2004 року про задоволення позовних вимог - зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області провести перерахунок за минулий час пенсії державного службовця у бік збільшення. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка як пенсіонер із числа державних службовців з квітня 2002 року одержує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».

У вересні 2004 року Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області відмовило в задоволенні заяви позивачки про перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання державних службовців після звільнення позивачки з державної служби. 

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

При прийнятті рішень суди помилково виходили з того, що перерахунок раніше призначеної позивачці пенсії державного службовця здійснюється виходячи із сум заробітної плати, з урахуванням надбавок і премій працюючого державного службовця відповідної посади та рангу.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 33 зазначеного Закону, яка регулює питання оплати праці, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частина 6 статті 33 Закону передбачає можливість установлювати державним службовцям надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

З урахуванням зазначених положень Закону України «Про державну службу», надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачкою, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачкою нормативно-правових актів.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, має право скасувати судові рішення судів першої та  апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 листопада 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2005 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії державного службовця.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.